Голос Духа
Старійшина Едуардо Гаваррет
Сімдесятник
Коли я уважно дослухаюся до Святого Духа, це допомагає мені визначити: іду я правильним шляхом, чи необхідно змінювати курс.
Фотографія iStock/Thinkstock
Коли я був дитиною, у батька був магазин, де він продавав і ремонтував настінні та наручні годинники. Наша сім’я мешкала у задній частині магазину, тож я виріс під цокання настінних і наручних годинників.
У кінці кожного дня мій батько брав деякі настінні годинники, над якими працював упродовж дня, і вішав їх у нашому домі на стінах поблизу наших спалень. Я не розумів, навіщо він це робив і чому нам доводилося спати в усьому тому шумі. Але згодом звук різних годинників став для мене звичною складовою ночей, які інакше були б дуже тихими.
Через пару років я почав працювати з батьком у магазині, навчаючись від нього ремонтувати годинники. Одного ранку він сказав таке, що відкрило мій розум і допомогло зрозуміти, чому він вішав настінні годинники біля наших спалень, а не залишав їх у магазині.
“Можеш принести мені настінний годинник, що висів минулої ночі біля твоєї спальні,—-попросив він.— Я вночі чув, як він іде, і зрозумів, що з ним щось не так. Мені треба знову на нього глянути”.
Ось воно що! У тиші ночі він дослухався до цокання годинника, так само, як лікар слухає биття серця пацієнта. Лагодячи різні настінні й наручні годинники упродовж усього життя, він натренував свої вуха, щоб визначити по цоканню, чи годинник працював бездоганно.
Після того випадку я почав звертати увагу на звук годинників упродовж ночі, так само, як і батько. Таким чином я навчився розпізнавати, чи правильно працює годинник, або, може, треба його полагодити.
Коли я став дорослішим і зрозумів євангельські принципи, я почав порівнювати цей випадок з позитивним впливом, який може справляти на наше життя Святий Дух. Я почав порівнювати розмірковування на духовні теми та роздумування зі спокійними нічними спостереженнями під час дитинства, і я почав порівнювати звуки годинників до голосу Духа, який застерігав, скеровував і промовляв до мене час від часу.
Важливі духовні якості
Цей досвід допоміг мені усвідомити істинність тих випадків, коли Нефій отримував спонукання від Святого Духа. З Книги Мормона ми дізнаємося, що Нефій розповів своєму братові Саму “все те, що Господь відкрив [йому] Своїм Духом Святим” (1 Нефій 2:17; курсив додано).
Нефій добре знав вплив Святого Духа. Його життя було сповнене почуттями любові Батька і Сина, які передавалися йому через Святого Духа. Коли ми проглядаємо події життя Нефія, то чітко бачимо приклади Божої любові, яка виявлялася як відповідь на молитви та духовний провід. Серед цих прикладів:
-
Видіння Нефієм дерева життя (див. 1 Нефій 11–15).
-
Ліягона, яка працювала відповідно до віри (див. 1 Нефій 16:10, 16, 26–30).
-
Звільнення Нефія після того, як його було зв’язано вірьовками (див. 1 Нефій 7:17–18).
-
Господнє скерування під час того, як сім’я Нефія перетинала океан (див. 1 Нефій 18:21–23).
-
Господнє застереження, що треба втікати в пустиню (див. 2 Нефій 5:5).
У молоді роки і, очевидно, під впливом прикладу батьків Нефій розвинув чутливість до голосу Духа. Він розвивав цю здатність, виявляючи наступні важливі духовні якості:
-
Бажання: “І сталося, що я, Нефій, … маючи велике бажання пізнати таємниці Бога, отже я волав до Господа” (1 Нефій 2:16). “Я захотів знати все, що бачив мій батько” (1 Нефій 11:1; див. також вірш 3).
-
Віру: “Я повірив усім словам, сказаним моїм батьком” (1 Нефій 2:16).
-
Молитовність: “І я, Нефій, часто піднімався на гору, і часто молився Господові; отже, Господь показав мені великі речі” (1 Нефій 18:3).
-
Послух: “І сталося, що я, Нефій, сказав моєму батькові: Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм” (1 Нефій 3:7).
Робота Святого Духа
Нефій був добре підготовлений, щоб говорити про третього члена Божества. Він навчився слухати голос Духа—чи то у спокійних водах, чи під час бурі. Набутий ним досвід скеровував його писати про “роботу Святого Духа”1 (див. 2 Нефій 31–32). Від Нефія та інших пророків ми дізналися, що:
Святий Дух дає одкровення: “Ніхто не може отримати Святого Духа, і не отримувати одкровення. Святий Дух є одкровителем”2 (див. 1 Нефій 10:17–19; 2 Нефій 32:5; Moроній 10:5).
Святий Дух надихає: Він посилає нам думки, почуття і слова, просвітлює наше розуміння і скеровує наші думки (див. 1 Нефій 4:6).
Святий Дух свідчить: Він свідчить про Батька і про Сина (див. 2 Нефій 31:18; 3 Нефій 28:11; Eтер 12:41).
Святий Дух навчає: Він збільшує наше знання (див. 2 Нефій 32:5).
Святий Дух освячує: Після хрищення ми можемо бути освячені, коли приймаємо Святого Духа (див. 3 Нефій 27:20).
Святий Дух нагадує: Він посилає в наш розум думки, коли ми потребуємо їх найбільше (див. Іван 14:26).
Святий Дух утішає: В часи негараздів чи відчаю Святий Дух може піднімати наш настрій, давати надію (див. Moроній 8:26), навчати нас “мирним речам царства” (УЗ 36:2) і допомагає відчувати “мир Божий, що вищий від усякого розуму” (Филип’янам 4:7)3.
Вплив Святого Духа
У першому розділі Книги Мормона ми дізнаємося, що Легій “сповнився Духом Господа” (1 Нефій 1:12). У останньому розділі Книги Мормона Мороній обіцяє нам, що Бог “явить [нам] правду про [Книгу Мормона] силою Святого Духа” (Moроній 10:4).
З самого початку і до кінця цієї натхненної книги Писань Святий Дух бере активну участь у житті Божого народу. Цей могутній вплив поширюється на всіх читачів Книги Мормона і зворушує їх, якщо вони моляться, виявляють віру і мають щире бажання пізнати істину (див. Moроній 10:4–5).
Як ми можемо розпізнавати Святого Духа і використовувати право, як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, отримувати вплив Святого Духа у своєму житті? Старійшина Крейг С. Крістенсен, з президентства сімдесятників, навчав: “Ми всі мали відчуття Святого Духа, хоча не завжди, мабуть, розпізнавали це. Коли у нашому розумі виникають натхненні думки, ми знаємо, що вони істинні, через духовні відчуття, які з’являються в нашому серці”4.
Щоб збільшити свою здатність отримувати вплив і скерування Святого Духа у своєму житті, ми, як і Нефій, повинні розвивати бажання отримати віру в Господа Ісуса Христа і виявляти її, “молитися завжди і не слабнути” (2 Нефій 32:9) та виконувати заповіді.
Президент Томас С. Монсон просив нас робити ще одне: “Відкрийте своє серце, навіть саму свою душу, щоб чути звучання цього особливого голосу, який свідчить про істину. … Будьмо ж завжди налаштовані на цей тон, щоб нам чути цей втішаючий, скеровуючий голос, який буде тримати нас у безпеці”5.
Від свого батька я на практичному досвіді засвоїв урок про те, як важливо слухати, коли працював з наручними й настінними годинниками. Сьогодні я ціную цей урок, викладений мені. В дійсності, Святий Дух досі нагадує мені про той урок у розумі та в серці, і Він дає мені обіцяння про те, що в майбутньому все буде добре.
Той досвід допомагав мені шукати спокійні миті, коли я можу слухати голос Духа. Коли я уважно дослухаюся до Святого Духа, це допомагає мені визначити: іду я правильним шляхом, чи необхідно змінювати курс, аби я міг бути налаштований на бажання Небесного Батька.