До нових зустрічей
Притча про немудру бджолу
З Improvement Era, Sept. 1914, 1008–9; пунктуацію та правопис узгоджено із сучасними правилами.
Скільки з нас є мудрішими за немудру бджолу?
Фотографія © iStock/Thinkstock
Іноді мені доводиться виконувати роботу, яка вимагає тиші та усамітнення. … Найбільш улюбленим прихистком для мене є кімната на верхівці вежі великої будівлі. … У цю кімнату нелегко дістатися, тож в ній відносно надійно можна себе убезпечити від людського вторгнення. …
Але буває так, що мене хтось відвідує, особливо влітку; бо коли я сиджу з відкритими вікнами, час від часу залітають комахи і підселяються в цю кімнату. …
Одного разу з пагорбів, розташованих неподалік, до мене залетіла дика бджола, і упродовж години чи більше я час від часу чув приємне дзижчання. Маленьке створіння зрозуміло, що потрапило в полон, але всі зусилля знайти вихід у напіввідчиненому вікні були невдалими. Коли я збирався закрити кімнату і йти додому, то широко відкрив вікно і намагався скерувати, а потім вигнати бджолу на волю та в безпеку, добре знаючи, що якщо вона залишиться в кімнаті, то помре, як і інші комахи, які потрапляли в цю пастку і гинули через сухість повітря в кімнаті. Чим більше я намагався вигнати її на волю, тим сильніше вона протидіяла і опиралася моїм зусиллям. Її колись спокійне дзижчання перетворилося на сердите гудіння; її метушлива траєкторія стала небезпечно ворожою.
Потім вона зненацька налетіла на мене й ужалила за руку—ту руку, яка скеровувала її до визволення. Зрештою вона сіла на підвіску, прикріплену до стелі, де я не міг їй ні допомогти, ні зашкодити. Гострий біль, спричинений її болючим укусом, викликав у мене швидше сум, ніж злість. Я знав про неминуче покарання за її помилковий спротив і зухвалу поведінку, і я мав залишити це створіння напризволяще. Через три дні я повернувся до кімнати і знайшов на письмовому столі засохлу мертву бджолу. Вона заплатила за впертість своїм життям.
З огляду на обмежене бачення і егоїстичне розуміння бджоли я був супротивником, наполегливим переслідувачем, смертельним ворогом, налаштованим знищити її, хоча, насправді, я був її другом, який пропонував врятувати життя, що опинилося в небезпеці через її власну помилку. Я намагався визволити її, якою б вона не була, від ув’язнення смерті та знову випустити на свіже повітря—на волю.
Чи набагато ми мудріші за ту бджолу, і чи не можна провести аналогію між її немудрою поведінкою та нашим життям? Ми схильні боротися, іноді емоційно і сердито, з перепонами, які, зрештою, можуть бути виявом вищої мудрості і люблячої турботи, що тимчасово порушують наш спокій заради тривалих благословень. У негараздах і стражданнях земного життя є Божественне скерування, яке лише безбожна душа може повністю заперечувати. Для багатьох людей втрата багатства була благом, щасливим засобом, що відвів або скерував їх від пут егоїстичного потурання до сонячного світла та відкритого простору незчисленних можливостей, які очікували на зусилля. Розчарування, смуток і горе можуть бути виявом всемудрої Батькової доброти.
Поміркуйте над уроком про немудру бджолу!