Втішаюча сила Христа
Ілюстрація Аллена Гарнса
Кілька років тому мій друг Джозеф планував їхати машиною з Юти до Вашингтона, округ Колумбія, США. Він запросив мене з собою у цю подорож. По дорозі ми відвідали багато цікавих місць, пов’язаних з історією Церкви, а коли дісталися східного узбережжя, то поїхали до Нью-Йорка.
Ми приїхали туди усього через два тижні після трагічного 11 вересня 2001 року. У нас було сильне відчуття, що треба піти в те місце, де були зруйновані вежі-близнюки.
Ми бачили, як солдат жестами скеровує рух людей на переповненій вулиці, які хотіли подивитися на уламки будівель. Він роздавав серветки, щоб люди могли витерти сльози.
Ми з Джозефом бачили, як глибоко ця подія вразила кожного, і нам захотілося щось зробити. Ми вирішили, що найкраще з того, що ми можемо,—це поговорити з людьми, послухати їхні історії і, можливо, поділитися з ними посланням надії, що міститься у відновленій євангелії Ісуса Христа.
Повертаючись до готелю, ми їхали в метро. Напроти мене сиділа жінка, яка читала книгу. Я захотів дізнатися, що відбувається у її житті. Я назвав своє ім’я і сказав, що ми приїхали подивитися на Нью-Йорк. Я сказав, що нам було б цікаво дізнатися, що відбувалося з нею 11 вересня.
Її звали Марія, і вона жила в Нью-Йорку десятки років. Вона працювала в будівлі за кілька кварталів від веж. Жінка розповіла, що за кілька тижнів до 11 вересня отримала сильне відчуття, що має помолитися і запитати, чи є Бог. Вона сказала, що до того моменту в її житті вона нечасто молилася і тепер дійсно отримала відчуття, що має це зробити. Вона не відчула, що на молитву надійшла відповідь, поки терористи не врізалися у вежі в той доленосний ранок. Хаос і збентеження панували навколо неї, однак раптом вона відчула спокій. Марія сказала, що відчувала той неймовірний спокій і що попри надзвичайне руйнування тієї миті вона відчула, що Бог піклується про неї.
Після того як Марія розповіла про це, ми з Джозефом сказали, що вона відчула Духа свого Небесного Батька у вигляді того особливого спокою та втішення. Ми сказали, що вона може завжди відчувати той спокій, якщо шукатиме Його в молитвах і читатиме Книгу Мормона. Ми дали їй примірник Книги Мормона і сказали, що ця книга і надалі приноситиме їй спокій, якого вона так прагнула. Вона була дуже рада отримати її і подякувала нам.
Я не знаю, що сталося далі в житті Марії, бо ми з Джозефом мали вийти на нашій зупинці, але я знаю, що Небесний Батько любить кожного Свого сина і кожну дочку. Я знаю, що Він знає подробиці нашого життя, особливо, коли здається, що все навколо нас іде шкереберть. Силою Свого Сина Ісуса Христа Він може дати нам невимовний мир, що приносить Його Дух. Світло Христа може сяяти яскраво крізь темряву будь-яких випробувань чи трагедій, тому що Він подолав усе.