Безцінний досвід храму
Артем: Ми з моєю дорогою дружиною хотіли б поділитися з вами, нашими братами і сестрами, важливим духовним досвідом, який здобули під час останнього відвідування храму. Ця подія стала особливою для нас обох, тому що вперше в житті ми поїхали туди, щоб виконувати обряди за наших родичів. Це була не перша поїздка. Я відвідував храм ще до своєї місії, а Влада майже одразу після навернення. Однак під час тієї поїздки ми відчували особливий Дух.
Востаннє ми були в храмі, щоб запечатати нашу сім’ю на вічність. Повернувшись додому, я був дуже здивований тим, як швидко можуть втратитися й забутися ті прекрасні відчуття, які ми мали у храмі. Всілякі буденні справи охопили нас, і ми майже не відчули, що чогось не вистачає. Я зрозумів різницю тільки, коли ми знов були на порозі дому Господнього, тримаючи в руках картки з іменами наших рідних. І ось минуло вже кілька місяців з того моменту, але ті незабутні враження і нові свідчення продовжують надихати нас.
Коли я в храмі, то відчуваю, що наповнююсь любов’ю до всіх оточуючих і прагну того, щоб кожну хвилину ставати кращим. Важко описати враження, які з’являються, коли ти виконуєш обряди саме за своїх родичів. Безсумнівно лише те, що, завдяки такому служінню, ми здобуваємо нові знання та яскраві духовні враження. Тепер я думаю, що час передати клавіатуру, на якій я друкую, моїй дружині, і вона сама розкаже про свої враження.
Владислава: Храм змінив мене, і в мене з’явилася можливість зробити те, що перетворило мене на щасливу людину. Коли я і мій коханий чоловік брали законний шлюб у ЗАГСі й отримали відповідне свідоцтво, воно не мало для нас вагомого значення. Пам’ятаю, коли ми вийшли із ЗАГСу з обручками, ми були найщасливішими. Але, подивившись одне на одного, сказали, що не зрозуміли, що ж в нашому житті змінилося, окрім штампів у паспортах. Яка ж вагома різниця між цією подією й тим, що відбулося в храмі, коли ми запечатували наш шлюб на вічність! Ми хвилювалися, тому що дуже хотіли мати можливість бути разом цілу вічність. Вийшовши з храму, ми відчули—наш світогляд змінився. Всім серцем ми відчували спокій та радість від отриманої можливості.
Через якийсь час з’явилося бажання допомогти нашим померлим родичам отримати такі самі благословення та радість, які здобули ми. Виконуючи обряди за своїх рідних, ми відчуваємо, що служимо їм. Це і є найбільша радість від служіння у храмі—допомагати комусь отримати вічну істину та радість.
Картина храму в нашому домі завжди нагадує про той неповторний духовний досвід, який ми отримуємо від служіння у храмі. Ми вдячні Богу за те, що Господній дім розташований так близько від нас. Прийде час, коли ми зможемо побачити своїх родичів, які прийняли євангелію, й об’єднатися у великій та вічній родині.
Приходьте до храму, щоб служити своїм рідним—це глибокий духовний досвід, який приноситиме справжнє щастя у ваше життя!