Шлюб, гроші та віра
Автор живе у регіоні Ашанті, Гана.
У нас із моєю нареченою було мало часу до нашого шлюбу, і навіть ще менше грошей, але у нас було дещо важливіше—наша віра.
Я поїхав на конференцію для дорослої молоді в Кумасі, Гана, не тому, що хотів знайти дівчину для побачень, я вже був заручений, але тому, що мені потрібно було більше мотивації, і ця конференція була хорошим місцем її здобути. Дійсно, я отримав відповідь на свої молитви на конференції після того, як сестра Колл, літня місіонерка, призначена працювати з дорослою молоддю, говорила про важливість храмового шлюбу.
Під кінець обговорення її обличчя раптом змінилося, і вона сказала: “Вам не потрібні гроші для укладання шлюбу. Все, що вам потрібно—це віра”. Я відчував, наче вона промовляла саме до мене, але я не думав, що це дійсно могло стосуватися мене, оскільки нам необхідно було придбати ще дещо у підготовці до шлюбу. Я запитував себе: “Як мені можуть бути потрібні не гроші, а лише віра?”
Я знову і знову розмірковував над цим увесь тиждень. У цей час я запитував себе: “Чи обмежений Бог у тому, що Він може зробити?” Спочатку я думав, що ні, та згодом вирішив, що так. Але потім прийшло наступне запитання: “Як Він може бути обмеженим, якщо Він всесильний?” Дух навчав мене, надавши відповідь: Благословення Бога залежать від нашої слухняності Йому. Він не обмежений в Його здатності благословити нас, але нам слід запросити ці благословення, застосовуючи віру, щоб зробити те, що Він хоче, щоб ми зробили.
Пізніше я подзвонив своїй нареченій, Прісциллі, щоб обговорити наші попередні шлюбні плани. Попри нестачу грошей, ми вирішили вибрати дату укладання нашого шлюбу та не могли дійти згоди щодо конкретного дня. Ми вирішили, що вона запитає свого єпископа про вільні дні на календарях приходу і колу. З двох запропонованих ним дат ми вибрали 27 вересня 2014 року—що означало, що до дня укладання шлюбу у нас лишалося якихось 7 тижнів!
Прісцилла запитала: “Oбім [що мовою ігбо означає “моє серце”], у тебе є якісь гроші? Часу вже обмаль”.
Я відповів: “Ні, але у мене є трохи віри”.
Вона засміялася і сказала: “Це добре. Давай поститися і молитися”. Перефразовуючи 1 Нефій 3:7, вона продовжила: “Господь приготує для нас шлях, оскільки Він заповідав нам укласти шлюб”.
Протягом того тижня я отримав гроші за роботу, яку виконав за кілька місяців до цього. Потім Прісцилла сказала мені, що вона хотіла розпочати бізнес, щоб заробити більше грошей. За отримані мною гроші вона купила поношені жіночі сумки і перепродала їх. Після того, як вона придбала деякі заплановані нею необхідні речі, у неї ще лишалася сума, більша ніж в два рази за ту, яку я їй дав.
Протягом цього часу мені не траплялася ніяка робота. Кожна обіцяна робота мені не діставалася. У нас залишалося два тижні, і нам ще треба було дещо докупити. Моя наречена запропонувала перенести дату на потім. Я лише сказав, що “ось-ось має статися диво”.
Лише за два дні до нашого весілля, сталося диво: мені заплатили за роботу, яку я виконав більше ніж за два тижні до того. Я також дізнався, що якщо ми застосуємо віру і наполегливу працю, Господь благословить нас у досягненні наших праведних цілей.
Ми пішли до банку, щоб забрати готівку, і звідти на базар, аби придбати решту необхідного, під сильною зливою, на яку ми дивилися як на схвалення небесами нашого вчинку віри.
Менше ніж за 24 години після цього ми були одружені. Коли нас попросили обмінятися обітницями, у мене були почуття, яких я ніколи раніше в житті не відчував. Я відчував, що ми досягли так багато, і я вірив, що з цього моменту і надалі, зможу все робити вірою. Пізніше ми були запечатані в храмі в Аккрі, Гана.
Хоча вам може бути потрібна певна сума грошей, аби підготуватися до шлюбу, найпотрібнішою для вас є віра.