Храмова поїздка—важливі духовні відкриття
Нещодавно здійснилася моя довгоочікувана мрія—служити у Київському Українському храмі. Служив я разом із моїм татом та іншими прихожанами.
Це була поїздка для молоді. Важко висловити всю ту радість, яку я відчув, побувавши у храмі, зустрівши своїх друзів. Та зустріч була приємною, тому що вони продовжують залишатися вірними Господу.
Увійшовши до храму, я поринув у стан блаженства й духовної зустрічі з Небесним Батьком та Ісусом Христом. Нарешті настав момент, коли я повинен був іти на сесію хрищення та конфірмації. Мій тато дав мені кілька карток з іменами моїх прадідусів. Для мене було привілеєм виконати за них спасительні обряди. Коли я увійшов у христильну купіль, то зрозумів, наскільки важливий та чудовий обряд я виконую. Я мав прекрасні почуття в душі!
Пізніше всі учасники поїздки зустрілися з президентом храму та його дружиною. Духовна думка, якою вони поділилися, була повчальною для нас. В образному значенні Господь—наш Пастир, а ми—Його вівці. Часом стається так, що кожен із нас робить щось своє, не слухаючись Пастиря. І хоча Він знайшов для овець найкраще пасовище з чудовими умовами, та все ж деякі вівці тікають за огорожу, думаючи, що там буде краще, цікавіше і веселіше. Однак з часом вони розуміють, що вони в небезпеці. І насправді, багато вовків навколо чекають на момент, коли можна буде напасти на беззахисну вівцю. І в цю мить вона розуміє, що має повернутися назад до Господаря, аби зберегти своє життя. Так само і з нами. Коли ми проходимо свій життєвий шлях, інколи ми можемо забувати про те, що зробили для нас Небесний Батько та Його Син Ісус Христос. Тоді ми стаємо вразливими до впливу злого духа та різних мирських спокус. Але ми можемо повернутися на праведний шлях в будь-який момент, якщо приймемо у своє життя Спокуту Господа та покаємося.
Я знаю, що Небесний Батько завжди чує мої молитви, тому що я Його дитина. Він любить мене! Розумію, що нам треба намагатися бути Його послушними вівцями. Важливо займатися сімейною історією, щоб навіки бути разом з нашими рідними, об’єднаними любов’ю. Храм—це місце, де сім’ї єднаються навіки. Я дуже вдячний Небесному Батьку, що я є частинкою у виконанні Його величного плану спасіння Божих дітей.