Навчатися у Господній спосіб
З виступу на семінарі для нових президентів місій 25 червня 2014 р.
Центральна мета Господнього взірця у навчанні—запросити Святого Духа бути вчителем.
Прискорення Господом Своєї роботи вимагає, щоб ми постійно навчалися, змінювалися і просувалися вперед з вірою в Спасителя.
Зразок в усьому
В одкровенні, даному через пророка Джозефа Сміта в червні 1831 року, Господь проголошує: “Я дам вам зразок в усьому, щоб вас не можна було обманути; бо Сатана повсюди на цій землі, і він іде, обманюючи народи” (УЗ 52:14).
Цікаво, що Господь дає нам не конкретно встановлений зразок для всього, а просто зразок як факт. Я не вірю, що словами “зразок в усьому” Він дає нам лише один зразок, який має застосовуватися в кожній ситуації. Натомість Господній спосіб включає розмаїття зразків, які можна застосовувати для досягнення різних духовних цілей.
Наша остаточна мета під час процесу навчання і викладання має полягати у визначенні та застосуванні зразка чи зразків, які найкращим чином відповідатимуть нашим потребам і досягатимуть бажаних результатів навчання.
Святий Дух є вчителем.
Святий Дух—це третій член Божества, і Він є Одкровителем, Учителем, Утішителем, а також Тим, хто все освячує і нагадує (див. Іван 14:16–17, 26; 3 Нефій 27:20). Старійшина Джеймс Е. Талмейдж (1862–1933), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював: “Роль Святого Духа в Його служінні людям описується в Писаннях. Він є вчителем, посланим від Батька; а тим, хто удостоєний Його настанов, Він відкриває все необхідне для розвитку душі”1. Головна мета Господнього взірця у навчанні й викладанні—запросити Святого Духа бути вчителем.
Студент, який виявляє свободу волі й діє відповідно до правильних принципів, відкриває своє серце для Святого Духа і завдяки цьому запрошує Його вчення, силу та свідчення, яке підтверджує це. Навчання з вірою і через віру вимагає духовного, розумового та фізичного напруження, а не просто пасивного сприйняття. Щирістю й послідовністю своїх натхненних вірою вчинків ми показуємо Небесному Батькові та Його Синові Ісусу Христу свою готовність навчатися й отримувати настанови від Святого Духа.
Розгляньмо, як місіонери допомагають зацікавленим навчатися вірою. Зацікавленому треба застосувати віру й діяти відповідно до неї, щоб узяти на себе духовні зобов’язання та дотримуватися їх, наприклад, вивчати Книгу Мормона та молитися про неї, дотримуватися заповідей і відвідувати церковні збори. Цей принцип також стосується всіх членів Церкви, у тому числі батьків, учителів і провідників.
Навчаючи, спонукаючи і пояснюючи,—як би це не було важливо—ми ніколи не донесемо до зацікавленого, дитини, учня або члена Церкви свідчення про істинність відновленої євангелії. Лише коли їхня віра починає діяти і відкриває шлях до серця, тоді Святий Дух може донести підтверджуюче свідчення. Місіонери, батьки, вчителі та провідники вочевидь повинні навчитися тому, як викладати силою Духа. Втім так само важливо виконувати покладений на них обов’язок допомагати іншим самостійно навчатися вірою.
Навчання, яке я маю на увазі, не обмежується здобуттям певних знань і отриманням та пригадуванням інформації. Вид навчання, про який я кажу, змушує нас пробудитися до Бога (див. Aлма 5:7), скинути з себе тілесну людину (див. Moсія 3:19), змінити своє серце (див. Moсія 5:2) і навернутися до Господа й ніколи не відпадати (див. Aлма 23:6). Навчання вірою вимагає серця і небайдужого розуму (див. УЗ 64:34) і є наслідком того, що Святий Дух доніс силу слова Божого до серця і в серце. Навчання через віру—це знання, які неможливо передати від учителя до учня, від місіонера до зацікавленого за допомогою лекції, показу чи наведення прикладу з життя; натомість студент повинен виявити віру й діяти, щоб здобути знання для себе.
Зразок навчання і викладання
1. Підготуйтеся до навчання Якщо ви ходите на уроки Недільної школи і слухаєте, як учитель викладає тему, це добре. Але якщо ви працювали і готувалися, якщо ви перед уроком думаєте про те, що учитель пропонував прочитати, обміркувати й про що помолитися, то може відбутися потужний вилив Духу, і Святий Дух стане вашим учителем. Підготовка запрошує одкровення.
2. Взаємодійте Я лише хочу звернути вашу увагу на цей вірш. “Призначте з-поміж себе вчителя, і нехай не всі будуть промовцями водночас; але нехай усі говорять по черзі, і нехай усі слухають його висловлювання, щоб коли всі висловляться, усі могли бути наставленими всіма, і щоб кожна людина мала рівні привілеї” (УЗ 88:122).
Це один з потужних Господніх зразків навчання і викладання. Давайте поглянемо на цей вірш по-іншому: “Призначте з-поміж себе вчителя”. Хто є вчителем? Святий Дух. Якщо ви хочете, щоб Святий Дух був учителем, тоді “нехай не всі будуть [говорити] водночас; але нехай усі говорять по черзі, і нехай усі слухають його висловлювання, щоб коли всі висловляться, усі могли бути наставленими всіма”. Єдиний, хто може здійснити таке наставлення—це Святий Дух.
Взаємодія для отримання настанов запрошує одкровення. Зараз у Церкві ми вивчаємо і застосовуємо навіть більше духовно чутливих, неухильних і вимогливих зразків навчання і викладання. Чи будемо ми завжди робити те, що завжди робили, і досягати однакового результату, який ми завжди досягали, чи ми покаємося, навчимося і змінимося та все краще навчатимемо у Господній спосіб?
3. Запрошуйте діяти Лише одне просте запитання допомагає досягти цієї мети. Що ви будете робити з тим, що вивчили? Якщо ми діємо відповідно до одкровення, це запрошує інше одкровення.
Я молюся, щоб ми встигали за Господнім прискоренням, щоб ми не просто робили те, що завжди робили, і в той самий спосіб.
Я проголошую своє свідчення про реальність Господа Ісуса Христа. Я свідчу, що Він живе. Він воскрес. Він стоїть на чолі цієї Церкви і Він скеровує наші справи. Він благає всіх нас встигати за Його прискоренням і дотримуватися зразка, який Він дав для нашого зростання і навчання.