Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді
Небесний Батько та Ісус Христос можуть допомогти нам дістатися до храму
Мені довелося здолати багато перепон, перш ніж я отримала свій ендаумент, але вміння покладатися на Христа допомогло мені підготуватися до укладання тих завітів.
Коли я була дитиною, всією сім’єю ми поїхали до Токійського Японського храму. 12-годинна подорож автівкою була довгою, але ми були вдячні за нагоду провести час разом і в дорозі ділилися своєю радістю від того, що їдемо до храму.
У той час мені ще не було 12 років, тож я змогла увійти лише до фойє храму. Втім святість того приміщення наповнила моє серце теплом Духа.
Я б хотіла залишитися в тому фойє назавжди. Тож коли настав час повертатися додому, по моєму обличчю текли сльози. Чим далі ми від’їжджали, то храм ставав усе меншим і меншим, і я вже сумувала за тим сильним Духом, який відчувала всередині.
Я пообіцяла собі, що колись до нього повернуся. Якщо Дух був таким сильним у фойє, я не могла дочекатися, що буду відчувати, коли увійду до храму, щоб виконувати обряди. Я хотіла зробити все, що в моїх силах, аби підготуватися і увійти до храму.
Подолання спротиву
Хоча я завжди намагалася дотримуватися заповідей і жити гідно, справжня підготовка до отримання власного ендаументу почалася перед від’їздом на місію.
Я ходила на заняття з підготовки до відвідування храму, які були дуже для мене корисними. Дві сестри-служительки запропонували мені відповісти на запитання і допомогти зрозуміти, чого слід очікувати. І коли я почула про їхній досвід та почула їхні свідчення, моє бажання піти до храму стало ще більшим.
Втім, на мій подив, після того як я закінчила відвідувати заняття з підготовки до відвідування храму і коли наближався день отримання власного ендаументу, переді мною почало поставати багато спокус.
У той же час виникало багато перепон, що заважали готуватися до служіння на місії повного дня. Мною заволоділо сильне відчуття тривожності. Моє психічне здоров’я погіршувалося, і мені довелося зробити необхідні кроки для того, щоб приборкати свої почуття і рухатися з вірою вперед.
Коли все це відбувалося, я зрозуміла, що супротивник не хоче, аби я зробила ці великі духовні кроки.
Знаходити силу в Христі
Аби подолати цей спротив, я молилася кожного дня й просила про допомогу, щоб справлятися зі спокусами і приборкувати свою тривожність. Я покладалася на Небесного Батька та Ісуса Христа більше, ніж будь-коли раніше. Я постилася, вивчала Писання і прагнула отримати одкровення. В молитвах я просила сили, щоб прийняти правильні рішення, подолати свої слабкості й просто відчувати мир у серці та бачити вічну перспективу.
Ті невеликі духовні зусилля допомагали мені краще розпізнавати спонукання Духа і діяти за ними. Я також відчула, як моя тривожність зменшилася. Я почала краще розуміти силу зцілення Ісуса Христа, і коли я до Нього зверталася, то часто мене огортав мир.
Як не дивно, але саме завдяки подоланню спокус і страхів я змогла більше наблизитися до Христа і підготуватися до ендаументу.
І коли я увійшла в Японський храм у Саппоро, знайомий Дух, який я відчувала в дитинстві в Токійському храмі, огорнув мене й там, але цього разу набагато сильніше, саме так, як я собі це завжди уявляла.
Після отримання ендаументу я тихо сиділа в целестіальній кімнаті й молилася, запитуючи в Небесного Батька, що Він хоче, аби я зрозуміла.
Дух відкрив мені, що Небесний Батько знає мене і мої обставини (див. Учення і Завіти 38:2). Я знала, що Він задоволений тим, що я уклала завіти і що Він хоче, аби ми приходили в Його дім—дім, який по-справжньому може віддалити нас від суєтного світу і в той же час зміцнити й наблизити до Нього та Ісуса Христа.
Моє серце наповнило надзвичайно сильне відчуття спокою. І я також змогла отримати одкровення, необхідне для того, щоб здобути впевненість у своєму рішенні служити на місії.
Небесний Батько знає наші серця
Цей мій шлях допоміг зрозуміти, що Бог знає бажання нашого серця і що Він може допомогти нам досягнути успіху. Якщо ми з вірою йдемо за Ним і звертаємося до Нього за скеруванням та силою, Він може допомагати нам підготуватися, щоб жити гідно і увійти в Його священний дім.
Храмові обряди стануть для вас ще більш особливими, якщо ви підготуєтеся до відвідування храму, і якщо будете постійно повертатися в храм і служити в ньому. Я знаю, що Небесний Батько хоче, аби ми отримали обряди і уклали завіти, щоб ми могли бути з Ним знову. І навіть якщо ми не можемо відвідувати храм часто, зусилля залишатися гідними храмової рекомендації роблять нас гідними всіх благословень, які Він проливає завдяки дотриманню наших храмових завітів1.
Я знаю, що коли ми дотримуємося своїх завітів і намагаємося іти за Ісусом Христом, ми отримаємо додаткову силу, щоб протистояти випробуванням і спокусам, які постають перед нами. І ми можемо запрошувати Духа, благословення та радість, які приносить храм у наше серце й нашу домівку.