Як я розповідала про храм своїм друзям
Автор живе в місті Квебек, Канада.
Я відчувала безмежну радість, коли двоє моїх друзів прийшли зі мною на день відкритих дверей храму.
Монреальський храм, провінція Квебек
Фотографія храму зроблена Девідом Річером-Бруле
У 2015 році місцеві провідники організували день відкритих дверей перед переосвяченням Монреальського храму в пров. Квебек після великої реконструкції. То була ідеальна нагода запросити своїх друзів прийти і оглянути храм.
Я відразу ж подумала про двох хороших колег, з якими дружила і які вже розпитували мене про Церкву та про мої вірування. Раніше обоє погодилися прийти на Різдвяні причасні збори. Два роки тому я також запрошувала їх на своє весілля. То була нагода пояснити їм, чому вони могли бути на весіллі, але не могли відвідати церемонії запечатування у храмі1.
І все ж, незважаючи на те, що я вже розмовляла з ними про Церкву раніше, я не наважувалася запросити їх. Я боялася, що опинюся в незручній ситуації, якщо вони відмовляться. Все ж таки я набралася сміливості й запитала їх по телефону: “Чи хотіли б ви побачити те місце, де я укладала шлюб? У храмі проводяться екскурсії для всіх бажаючих. Якщо це вас цікавить, ми можемо піти разом”.
Обоє вони без зволікань відповіли: “Так! Авжеж”.
Одна з моїх подруг прийшла зі своїми двома дітьми, а інша з подружжям. Для мене це був важливий навчальний досвід. Я відчувала безмежну радість від того, що змогла поділитися з ними своєю любов’ю до храму.
Старійшина Рональд А. Разбанд у своєму виступі “Рекомендовані Господу”, з яким він звернувся під час жовтневої генеральної конференції 2020 року, нагадав нам: “На кожному з храмів Церкви ззовні написані доречні слова “Святиня для Господа”. Храм—це дім Господа і прихисток від світу. Його Дух огортає людей, які поклоняються в тих священних стінах. Він встановлює норми, за якими ми входимо як Його гості”2.
Храми служать прихистком від зла світу. Коли я про це згадую, то розумію, чому ті, хто входять у нього, повинні жити у відповідності до вчень Господа, як їх викладено в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. У дійсності, кожен отримує запрошення відчути радість від укладання священних завітів з Богом. Але щоб це зробити, ми повинні відповідати певним критеріям, які Він встановив для отримання рекомендації. Кожен сам вирішує, чи буде дотримуватися Його законів.
Коли ми пояснюємо своїм друзям різницю між храмом і будинком зборів, то просто можемо їм сказати ось що:
-
Храм—це дім Бога. Це спокійне місце, де вірні члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів дають священні обіцяння Богові, що вони будуть жити відповідно до Його заповідей. Це—місце, де ми більше дізнаємося про нашу мету в житті і де сім’ї можуть запечатуватися на вічність. У храмі ми можемо виконувати євангельські обряди, такі як хрищення за наших померлих предків, які не мали можливості отримати цей обряд при житті.
-
Будинки зборів—це місця, де раді всім і де члени Церкви зустрічаються кожної неділі, щоб більше дізнаватися про Небесного Батька та Ісуса Христа і приймати причастя. У будні дні ми використовуємо будинки зборів для неформальних та спортивних заходів. У будинках зборів завжди раді відвідувачам, як у неділю, так і впродовж тижня.
Якщо ми просто ділимося своїм свідченням з нашими друзями, пояснюючи, чим для нас є храми, то допомагаємо їм відчути Духа. Це буде свідчити їм про святість цього місця.
Я ставлюся до храму з великою повагою і вдячністю. Коли я йду в храм, то бачу ширшу картину свого життя. Я можу забути про свої труднощі та отримати чітке бачення того, на чому слід зосереджуватися щодня. Я почуваюся ближче не лише до Бога і до Спасителя Ісуса Христа, але і до членів своєї сім’ї, як живих, так і померлих.
Сестра і брат Вега біля хаму в день їхнього запечатування.
Фотографія подружжя зроблена Хуаном Б. Родрігесом
Найбільше мені подобається ходити до храму разом з чоловіком. Наша любов зміцнюється, коли ми згадуємо завіти, укладені з Небесним Батьком та одне з одним під час запечатування на час і на всю вічність.