Вступне слово
Наш тягар і надалі буде великим. Але наші можливості прекрасні.
Мої дорогі брати і сестри, від імені членів цієї Церкви в усьому світі я висловлюю щире співчуття нашим сусідам і друзям католикам у цю годину великого смутку. Папа Іван Павло II невтомно працював, розповсюджуючи справу Християнства, аби полегшити тягар бідних, сміливо проголошував важливість моральних цінностей та людської гідності. Його буде дуже не вистачати, особливо тим багатьом, які потребували його провідництва.
Тепер, мої брати і сестри, відкриваючи нашу конференцію, я вважаю доречним дати короткий звіт щодо нашого служіння протягом останніх 10 років.
12 березня 1995 року нам було даровано високий та священний обов’язок Президентства.
На наступній після того конференції я заявив:
“Зараз, дорогі брати та сестри, настав час трохи підрости, підвести очі і сягнути розумом більш повного усвідомлення великої тисячолітньої місії цієї Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Зараз настав час бути сильними. Настав час просуватися вперед, не вагаючись, добре розуміючи значення, обсяг та важливість нашої місії. Настав час чинити правильно, незважаючи на можливі наслідки. Настав час постійно дотримуватися заповідей. Настав час виявляти свою доброту і любов до тих, хто страждає, хто в біді, хто блукає в пітьмі. Настав час бути дбайливими і порядними, чемними та привітними одне до одного в усіх наших стосунках. Іншими словами, бути більш подібними до Христа” (“This Is the Work of the Master,” Ensign, May 1995, 71).
Ви повинні оцінити, наскільки нам вдалося втілити в життя той заклик десятирічної давнини.
Це минуле десятиріччя було чудовим періодом в історії Церкви. Подібного часу ніколи ще не було. Досягнуто небувалих та дивовижних успіхів у цій роботі. Відбулося багато значних звершень.
Цей прогрес не є роботою лише Першого Президентства, Кворуму дванадцятьох, сімдесятників або Верховного єпископату. Він є результатом віри, молитов, зусиль та відданого служіння кожного члена президентства колу чи вищої ради; кожного єпископату та президентства кворуму; кожного президентства допоміжної організації; та кожного вірного, активного члена цієї Церкви в усьому світі.
Кожному з вас, мої брати і сестри, де б ви не були, я виражаю почуття мого серця і дякую вам за ваше велике та віддане служіння. Які ви чудові люди!
Велич та краса євангелії Ісуса Христа, відновлена через пророка Джозефа Сміта, сяє сьогодні дуже яскраво.
Сьогодні, коли ми живемо в кінці цього періоду и оглядаємося назад, ми ніколи не повинні бути гордовитими та пихатими, але можемо смиренно відчувати вдячність за все, що було досягнуто різноманітними зусиллями.
Наприклад, Церква у світі зростає так швидко, що зараз поза межами Північної Америки вже більше членів Церкви, ніж в ній самій. Ми стали великою інтернаціональною сім’єю, 12 мільйонів сильних, що мешкають у 160 країнах.
За ці останні 10 років було створено більш ніж 500 нових колів і більш ніж 4000 нових приходів та філій. Додалося три мільйони нових членів Церкви.
У нашій системі освіти зареєстровано приблизно на 200000 більше людей. Більшість нашої молоді стала більш сильною та вірною.
Створено Постійний фонд освіти. На початку в нас не було нічого, крім надії та віри. Сьогодні ми допомагаємо майже 18000 молодих людей. Вони проживають у 27 країнах. Їх навчають, і вони вибираються із безнадійних злиднів, в яких вони та їхні предки жили поколіннями. Їхні навички вдосконалюються і їхній заробіток зростає.
Ми дуже збільшили кількість храмів. У 1995 році їх було 47. Сьогодні їх 119, і ще три буде освячено цього року.
Книга Мормона в 1995 році виходила 87 мовами. Сьогодні вона є доступною на 106 мовах.
П’ятдесят один мільйон примірників Книги Мормона було розповсюджено за ці останні 10 років.
Ми побудували в буквальному розумінні тисячі споруд по всій землі. Вони кращої якості і більш придатні для наших потреб, ніж ті, які було збудовано раніше.
До того ж, ми побудували цей чудовий зал, в якому ми сьогодні виступаємо, цей унікальний і прекрасний Конференц-центр тут, у Солт-Лейк-Сіті.
Завдяки цьому, ми по всьому світі простягли руку допомоги тим, хто опинився в біді чи нужді, де б вони не знаходилися. За останні 10 років ми надали гуманітарну допомогу людям іншої віри грошима і товарами на сотні мільйонів доларів.
Ми подорожували по всій землі, приносячи свідчення про цю роботу Всемогутнього. У ці самі роки я особисто проїхав 1,6 мільйона кілометрів і відвідав майже 70 країн. Моя дорога дружина подорожувала зі мною до самої своєї смерті 6-го квітня минулого року. З того часу стало дуже самотньо.
Але ми маємо велику надію та міцну віру.
Ми знаємо, що побачили лише маленьку частку того, що має відбутися в наступні роки.
Мені зараз 95 років. Я ніколи не гадав, що житиму так довго. Моє життя нагадує мені вивіску на поржавілій скобі старої огорожі з колючого дроту в Техасі. Там було написано:
Згорілі від посухи,
Затоплені дощами,
З’їдені хижаками,
Не захищені шерифом,
Ми все ще дихаємо!
Я сподіваюся мати привілей спілкуватися з вами, мої любі друзі та однодумці, доки дозволить Господь. І я сподіваюсь, що моє служіння буде прийнятним.
Нашим фундаментом є євангелія Господа Ісуса Христа. Влада святого священства знаходиться тут, відновлена під руками тих, хто одержали її безпосередньо від нашого Господа. Небеса було відкрито, і Бог небес та Його Улюблений Син зверталися до хлопця-пророка Джозефа, відкриваючи цей останній і завершальний розподіл.
Наш тягар і надалі буде великим. Але наші можливості прекрасні.
Зараз я повторюю те, що я сказав 10 років тому, давайте “трохи підростемо, підведемо очі і сягнемо розумом більш повного усвідомлення великої тисячолітньої місії цієї Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів”.
Саме це, мої брати і сестри, я сьогодні запрошую вас зробити. Я висловлюю свою любов, своє благословення і свою вдячність. Нехай Дух Господа керує всім, що відбувається, про це моя смиренна молитва, у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.