Підготовлені у спосіб, який ніколи не був відомим
Лінда К. Бертон
Генеральний президент Товариства допомоги
Крапля за краплею готуймося, щоб гідно отримати спасительні обряди і всім серцем дотримуватися відповідних завітів.
Коли наша найменша дочка прийшла додому після свого першого дня в школі, я запитала: “Ну як там?”
Вона відповіла: “Все добре”.
Однак наступного ранку, коли я її збудила, щоб іти до школи, вона склала руки і твердо сказала: “Я вже ходила в школу!” Як виявилося, я не підготувала її, або не пояснила, що ходити до школи—це не одноразова подія, і що їй доведеться ходити до школи пʼять днів на тиждень протягом багатьох, багатьох років.
Коли ми розмірковуємо над принципом підготовленості, уявімо разом таку сцену. Ви сидите в целестіальній кімнаті храму і звертаєте увагу на чималу кількість молодих пар наречених, яких шанобливо приводять і уводять, коли ті очікують свого одруження на час і на всю вічність. Наречена заходить у целестіальну кімнату, взявшись за руку зі своїм коханим. Вона одягнена в просту, але красиву храмову сукню, і на її обличчі ніжна, спокійна, тепла усмішка. Вона має прекрасний вигляд, але не привертає зайвої уваги. Вона займає своє місце, озирається навкруг, і тоді раптом її переповнюють емоції. Здається, її сльози зʼявилися через трепет і благоговіння, які вона відчуває завдяки місцю, в якому перебуває, і священному обряду, який очікує на неї і на любов її життя. Своєю поведінкою вона ніби говорить: “Яка я вдячна бути в Господньому домі сьогодні, готова розпочати вічну подорож з улюбленим вічним супутником!” Вона виглядає підготовленою для набагато більшого, ніж лише для самої цієї події.
Наша мила онучка-підліток нещодавно залишила записку для мене на моїй подушці, в якій серед іншого було сказано: “Коли я заходжу до храму, мене найбільше вражає дух спокою і любові, який перебуває там. … Люди можуть піти до храму, щоб отримати натхнення”1. Вона права. Ми можемо отримати натхнення і одкровення в храмі—а також силу долати життєві негаразди. Знання, які вона отримує про храм, коли постійно приносить імена своїх родичів і виконує за них у храмі хрищення і конфірмації, підготує її до отримання подальших храмових обрядів, завітів і благословень, як для себе, так і для тих, хто перебуває з іншого боку завіси.
Старійшина Рассел М. Нельсон навчав: “В той час, як храми готуються для людей, люди мають підготувати себе до храму”2.
Коли я знову читала про полководця Моронія в Книзі Мормона, мені пригадалося, що одним з найбільших досягнень Моронія була його старанна підготовка нефійців до того, щоб протистояти війську ламанійців, яке наводило жах. Він підготував свій народ так добре, про що ми читаємо: “Дивіться, на … крайній подив [ламанійців], [нефійці] були підготовлені до них у такий спосіб, який ніколи не був відомим”3.
Та фраза “підготовлені … у спосіб, який ніколи не був відомий” справді привернула мою увагу.
Як ми можемо краще підготуватися до священних храмових благословень? Господь навчав: “І знову, Я дам вам зразок в усьому”4. Давайте розглянемо зразок, поданий в Писаннях, що допоможе нам добре підготуватися. Підготовка Моронія до зустрічі з ворогом вимагала постійної і відданої старанності, і цей зразок теж цього вимагатиме.
Здається, мені ніколи не набридає прекрасна притча, розказана Спасителем, про пʼять мудрих і пʼять нерозумних дів. Хоча в цій притчі говориться про Друге пришестя нашого Спасителя, ми також можемо застосувати її до того, щоб бути підготовленими до храмових благословень, які можуть бути схожими на духовне свято для тих, хто добре підготувався.
У Матвій, розділ 25, ми читаємо:
“Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
Пʼять же з них нерозумні були, а пʼять мудрі. …
[Ті, хто були] мудрі, набрали оливи в посудинки разом зі своїми каганцями.
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
А опівночі крик залунав: “Ось молодий,—виходьте назустріч!”
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Нерозумні ж сказали до мудрих: “Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Мудрі ж відповіли та сказали: “Щоб, бува, нам і вам не забракло,—краще вдайтеся до продавців, і купіть собі”.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним,—і замкнені двері були.
А потім прийшла й решта дів і казала: “Пане, пане,—відчини нам!”
Він же у відповідь їм проказав: “Поправді кажу вам,—[ви не знаєте мене.]”5
Я не думаю, що комусь, особливо серед тих, хто має ніжне серце, не шкода нерозумних молодих дів. І дехто з нас так і хоче сказати іншим: “Чому не можна просто поділитися олією, щоб усі були щасливими?” Але подумайте про це. Це історія, яку розповів Спаситель, і саме Він назвав пʼятеро з дів “мудрими”, а пʼятеро—“нерозумними”.
Коли ми розглядаємо цю притчу як зразок для храмової підготовки, поміркуйте над словами пророка останніх днів, який навчав, що “не можна ділитися оливою духовної підготовленості”6. Президент Спенсер В. Кімбол допоміг розʼяснити, чому пʼять “мудрих” молодих жінок не могли поділитися оливою зі своїх каганців з тими, які були “нерозумними”, сказавши: “Відвідування причасних зборів додає оливи в наші світильники, крапля за краплею протягом років. Піст, сімейна молитва, домашнє вчителювання, контроль над тілесними бажаннями, проповідування євангелії, вивчення Писань—кожен з вчинків посвячення і слухняності є краплею, доданою до нашого запасу. Добрі справи, сплата пожертвувань і десятини, цнотливі думки і вчинки … —це також важливий внесок до оливи, яку опівночі ми можемо долити в наші згасаючі світильники”7.
Чи можете ви побачити зразок підготовленості—крапля за краплею—що може допомогти нам, коли ми розмірковуємо, як можемо бути більш старанними в нашій підготовці до отримання священних обрядів для себе і за інших? Які ще маленькі і прості справи ми можемо робити, аби додати дорогоцінні духовні краплини оливи до наших світильників підготовленості?
Ми дізнаємося від старійшини Річарда Г. Скотта, що “особиста гідність є важливою вимогою для отримання благословень храму. … Гідний характер найкраще кується з життя, сповненого постійних правильних рішень, які зосереджені на вченнях Учителя”8. Мені подобається слово постійний. Бути постійними—це бути стійкими, незмінними і надійними. Яке величне описання принципу гідності!
У Біблійному словнику є нагадування: “Лише домівку за своєю святістю можна порівняти з храмом”9. Чи відповідають цьому описанню наші будинки або квартири? Нещодавно до нас додому прийшла мила молода жінка з нашого приходу. Знаючи, що її брат щойно повернувся з місії, я запитала, як їм знову з ним живеться. Вона сказала, що весело, але час від часу він просить, щоб зробити музику тихіше. Вона сказала: “І при тому, що це не погана музика!” Для нас може бути корисним час від часу перевіряти, аби наші домівки були місцями, які ми підготували, щоб відчувати Дух. Якщо ми підготуємо наші домівки, щоб вони були місцями, куди можна запросити Дух, ми будемо підготовлені почуватися більш “як вдома”, коли ввійдемо до дому Господа.
Якщо ми готуємо себе, щоб гідно увійти в храм, і залишаємося вірними храмовим завітам, Господь подарує нам “численні благословення”10. Моя дорога подруга Бонні Оскарсон нещодавно перефразувала один уривок з Писань. Вона сказала: “Від того, від кого багато вимагається, тому ще більше дається”11. Я не можу не погодитися! Оскільки ми приходимо до храму, щоб отримати вічні благословення, нас не повинно дивувати, що від нас вимагатиметься вищий стандарт для отримання таких благословень. Старійшина Нельсон також навчав: “Оскільки храм є домом Господа, норми входу до нього визначені Ним. Людина входить туди Його гостем. Мати храмову рекомендацію—це безцінний привілей та відчутна ознака слухняності Богові та Його пророкам”12.
Спортсмени світового рівня і студенти-докторанти витрачають на підготовку години, дні, тижні, місяці і навіть роки. Для того, щоб досягли найкращого результату, від них вимагаються щоденні краплі підготовки. Так само й від тих, хто бажає досягти піднесення в целестіальному царстві, очікується жити за вищою нормою слухняності. Це стає можливим, якщо практикувати чесноту слухняності день за днем і крапля за краплею.
Якщо ми постійно і старанно додаємо оливу, крапля за краплею, до наших духовних світильників, якщо ми виконуємо ці маленькі і прості речі, то наші світильники можуть бути “наготовленими й палаючими”13 і наша підготовка—вражаючою. Мій милий чоловік, який є президентом колу, нещодавно зазначив, що коли люди приходять одержати храмову рекомендацію, він майже завжди може сказати, коли людина підготовлена і гідна ввійти до храму, тому що “вона освітлює кімнату”.
У молитві освячення Кертлендського храму пророк Джозеф Сміт просив Господа, щоб “усі люди, які входитимуть на поріг Господнього дому, могли відчувати Твою силу, … щоб вони могли зростати в Тобі й отримати повноту Святого Духа, … і бути готовими отримати все необхідне”14.
Я молюся про те, щоб відвідування храму було для нас набагато більшим, ніж одноразовою подією. Підготуймося, крапля за краплею, гідно отримати спасительні обряди і дотримуймось повʼязаних з ними завітів усім серцем. Тоді, я знаю, що ми будемо гідні отримати обіцяні благословення повноти Святого Духа, а також силу Господа в наших домівках та в особистому житті. В імʼя Ісуса Христа, амінь.