Яка виникає проблема, коли ми зосереджуємося на недоліках інших?

“Коли [один] чоловік проходив повз будинок свого сусіда, він помітив серед цього чудового газону поодинокий бур’ян—величезну жовту кульбабу. … Чому сусід її не вирвав? Хіба він її не побачив? … Ця поодинока кульбаба надзвичайно занепокоїла його і він прагнув щось з нею зробити. Чи не слід сусіду просто її висмикнути? Або обприскати гербіцидом? Можливо він може й сам таємно прибрати її під покровом ночі. Ці думки повністю заполонили його розум, коли він йшов до свого дому. Він увійшов у свій будинок, навіть не кинувши оком на власний газон перед домом, рясно усіяний сотнями жовтих кульбаб. … Я не знаю, чому нам так добре вдається діагностувати недоліки інших людей і прописувати засоби від них, тоді як побачити власні нам часто буває складно”.

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, “Чи не я то, о Господи?”, Ліягона, лист., 2014, сс. 56, 58.