Я вдячна за ваші ноги

Ніколас Нельсон, шт. Техас, США

Не було нічого особливо цікавого в моїх ногах, тож я був трохи спантеличений, коли Ньєвес, щойно навернена в Болівії, сказала, що вона вдячна за них.

“Я така вдячна за ваші ноги”,—сказала вона через кілька тижнів після свого хрищення.

Ньєвес легко прийняла відновлену євангелію, але коли ми запропонували їй охриститися, вона завагалася.

Вона пояснила, що потерпає від болісного захворювання шкіри. Коли на її шкіру потрапляє холодна вода, виникає відчуття, ніби тисячі голок пронизують її пори. Через таку реакцію вона не може виконувати навіть найпростіші завдання, наприклад, помити овочі або випрати руками одяг.

Ми сказали, що воду в христильній купелі нагріють, і ми запевнили Ньєвес, що вона буде христитися в теплій воді. Її обличчя проясніло, і вона вирішила охриститися в день Різдва. Ми з напарником сказали президенту філії про її проблему зі шкірою, і він пообіцяв, що воду в купелі нагріють вчасно для вечірнього хрищення.

Однак коли ми прийшли до каплиці на хрищення, купіль була наповнена надзвичайно холодною водою! Спантеличений президент філії пояснив, що вийшло непорозуміння і вода буде готова набагато пізніше.

Ми з напарником знали, що Ньєвес хотіла охриститися саме того дня, і ми сподівалися, що Господь хоче того ж самого. Ми знайшли порожню кімнату і помолилися, щоб Він допоміг Ньєвес охриститися.

Ми відчули втішення після молитви і вирішили далі готуватися до обряду. Ті, хто отримав доручення виступати перед хрищенням, чудово навчали, але я раптом занервував, коли почув: “А зараз старійшина Нельсон охристить сестру Ньєвес”.

Я намагався приховати своє неприємне відчуття, коли обережно ступив у холодну воду. Ньєвес взяла мене за руку і опустила свою ногу у воду. Я вже підготувався до найгіршого, але Ньєвес не закричала і навіть не здригнулася. Вона спокійно ішла сходами і усміхалася мені.

Після молитви, яка супроводжує хрищення, вона занурилася у холодну воду. Коли я підняв її, вона усміхалася. Мене переповнювала вдячність. Для мене її хрищення було дивом.

Коли я бачив Ньєвес востаннє, вона сказала те, що пояснило її цікавість до моїх ніг. Вона сказала: “Я така вдячна за ваші ноги, які увійшли в мої двері та привели мене до істини”.

Я думаю про Ньєвес і її просту віру та вдячність кожного разу, коли чую ці слова Ісаї: “Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!” Iсая 52:7; див. також Мосія 12:21).