Я пізнав Спасителя
Брайян Нокс, шт. Аризона, США
Ілюстровано Бредлі Х. Кларком
Коли я навчався в старших класах середньої школи, то взяв на себе зобов’язання прочитати Новий Завіт з початку до кінця. Після школи й на вихідні я піднімався на верхній поверх нашого будинку і читав слова Спасителя, а також про Його чудеса і життя.
Хоча мій юний розум часто не розумів біблійної мови, я зміг пізнати Ісуса Христа. Я дізнався, що Він—Син Бога і що Його було послано, аби викупити наші гріхи. Я дізнався, що Він ходив із звичайними слабкими людьми, розмовляв з ними, благословляв їх—людей, таких, як я.
Я був трохи збентежений, читаючи складні уривки в посланнях Павла і писання Івана у книзі Об’явлення, але завжди міг відчувати істинність їхніх учень. Я зрозумів, що читання Писань допомагало мені переживати важкі дні у школі і скеровувало мене у прийнятті важливих рішень.
Через кілька років, коли я готувався до місії, то піймав себе на тому, що ставлю під сумнів мотиви, які спонукають мене служити. Я відчув, що немає нічого особливого в моєму свідченні або в мені самому. Я не міг зрозуміти, чи готуюся до місії через обов’язок перед батьками і провідниками, які старанно навчали мене євангелії. Я навіть думав, що Господу буде краще без мого служіння.
Одного дня, коли я читав Книгу Мормона, слова Авінадія зворушили моє серце:
“Його поведуть, розіпнуть, і вб’ють. …
І таким чином Бог розірве пута смерті, здобувши перемогу над смертю. …
Ось я кажу вам, хто проголосить Його рід?” (Мосія 15:7-8; курсив додано).
Я читав той останній рядок знову і знову, міркуючи, чи був він там раніше. Оскільки я читав Новий Завіт, то знав про життя Спасителя і про покоління людей, які були з Ним. Але люди з покоління Спасителя не можуть приходити до людей сьогодні й навчати про Його любов, Його Спокуту і Його Церкву. Тож як я міг виправдати те, що не буду ділитися своїм свідченням про Нього?
Господь хотів, щоб я ділився доброю новиною про євангелію, яку отримав. Я знав, що євангелія істинна, і я хотів ділитися істинами, про які дізнався завдяки читанню Писань.
Невдовзі після цього випадку я поїхав на місію. Сьогодні я пов’язую здобуте бажання служити зі знанням про Спасителя, яке отримав юним учнем, коли читав Писання.