До нових зустрічей
Істинна любов
Зі статті “Велика заповідь”, Ліягона, лист. 2007, сс. 28-29.
Любов приводить нас до слави і величі вічного життя.
Любов—це початок, середина і кінець шляху учнівства. Вона втішає, радить, лікує і заспокоює. Вона веде нас долиною мороку і через завісу смерті. У кінці любов приводить нас до слави і величі вічного життя.
Для мене взірцем чистої любові Христа завжди був пророк Джозеф Сміт. Багато людей запитувало, чому він збирає стількох послідовників і вони не відходять. Його відповідь була такою: “Тому що я володію принципом любові”1.
Розповідають історію про 14-річного хлопчика. Він прийшов до Наву в пошуках свого брата, який жив неподалік. Юнак прийшов узимку, не маючи ні грошей, ні друзів. Коли він розпитував про свого брата, його привели до великого будинку, який був схожий на готель. Там він зустрів чоловіка, який сказав: “Заходь, синку, я тобі допоможу”.
Хлопець прийняв запрошення і зайшов у будинок, де його нагодували, обігріли й поклали спати.
Наступного дня було дуже холодно, але, незважаючи на це, хлопець був готовий пройти вісім миль до того місця, де знаходився його брат.
Коли господар дому побачив це, то попросив юнака затриматися. Він повідомив, що невдовзі прибуде підвода з кіньми і він зможе поїхати на ній.
Коли хлопчик почав відмовлятися, кажучи, що у нього немає грошей, чоловік попросив не хвилюватися, бо йому допоможуть у будь-якому випадку.
Пізніше хлопець дізнався, що той господар дому був ніхто інший, як Джозеф Сміт, мормонський пророк. Цей хлопець запам’ятав той вияв милосердя на все своє життя2.
Нещодавно у передачі Музика і слово проповіді за участі Мормонського хору Скинії, прозвучала історія про літнього чоловіка і жінку, які були одружені вже багато десятиліть. Оскільки дружина поступово втрачала зір, вона більше не могла піклуватися про себе таким чином, як робила це протягом багатьох років. Не чекаючи, поки його попросять, чоловік почав фарбувати їй нігті.
Фотографія Jupiterimages/liquidlibrary/Thinkstock
“Він знав, що вона могла бачити свої нігті, коли підносила їх близько до очей під певним кутом, і це викликало у неї посмішку. Йому подобалося бачити її радісною, тож він продовжував фарбувати їй нігті протягом п’яти років, поки вона не померла”3.
Це і є приклад чистої любові Христа. Іноді найбільша любов виявляється не в драматичних сценах, увіковічених поетами й прозаїками. Часто найвеличніші вияви любові—це прості вияви доброти і турботи до тих, кого ми зустрічаємо на життєвому шляху.
Істинна любов триває вічно. Її терпінню і прощенню немає меж. Вона вірить, сподівається і терпить усе. Це така любов, яку має до нас Небесний Батько.