Заклик іти до храму

Джой Д. Джоунс

Генеральний президент Початкового товариства

“Серця дітей повернуться до їхніх батьків” (Учення і Завіти 2:2).

Одного разу в неділю разом зі своїми радницями я відвідала церковні збори. У своїх виступах ми говорили про храм і те особливе, що там відбувається. Після зборів до мене підійшов 12-річний хлопчик на ім’я Колбі і потиснув мою руку. Ми поговорили про храм. Потім я запропонувала йому знайти ім’я одного з родичів, щоб віднести його до храму.

Невдовзі я отримала листа від Колбі. Ось що він мені розповів:

“Я пішов додому й знайшов нове ім’я. Виявилося, що я знайшов свого третього прадідуся.

Через якийсь час я пішов до храму й охристився за нього. То була дійсно особлива подія, бо мене христив мій брат, а тато виконував конфірмацію.

Я мав теплі почуття всередині, які принесли мені спокій. Я відчуваю, що те, щоб я зробив для свого прадідуся—дійсно добре, тому що тепер він зможе потрапити до целестіального царства й жити зі своєю сім’єю. До кінця дня я почувався дійсно чудово.

Я також дізнався, що ніхто не знає імені батьків мого третього прадідуся, тож я можу знайти їхні імена й також віднести до храму!”

Який надзвичайний приклад показав Колбі! Незалежно від того, скільки вам років, ви можете бути прикладом для своєї сім’ї та друзів. Ви можете ділитися євангелією з кожним, кого знаєте—навіть зі своїми предками!