Портрети віри
Вільсон Ді Паула
Сан-Хосе, Уругвай
Внаслідок мотоциклетної аварії Вільсон залишився паралізованим. Через рік померла його дружина. Вільсон, будучи вдівцем з двома маленькими дівчатками, не знав, що йому робити. Він не знав, чи є в житті сенс. Вільсон міг би озлитися. Натомість він почав шукати істину.
Коді Белл, фотограф
Після мотоциклетної аварії та втрати дружини у мене залишилися дві маленькі дівчинки, яких я мав виховувати. Я дійсно не знав, як буду ростити своїх донечок, будучи в інвалідному візку. Ця аварія повністю змінила моє життя.
У мене було багато запитань. Чому трапляються погані речі? Я жив, намагаючись чинити правильно, і мою дружину було забрано від мене, а я залишився в інвалідному візку, потім лікарі зробили операцію на голові однієї дочки, щоб видалити пухлину. Я почав думати, що життя не має сенсу.
Я зрозумів, що мені потрібно було знайти істину. Я досліджував різні релігії і знайшов Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я відчув, що вона істинна.
Я дізнався в ній, що після цього життя є інше життя, і коли ми помираємо, то можемо бути з нашими рідними. Це принесло мені радість, бо ми прожили з моєю дружиною 10 прекрасних років.
Коли я знайшов євангелію, моє життя змінилося в усіх аспектах. Я почав відчувати спокій у розумі і свідомості. Коли ми почали кожної неділі ходити до церкви, у нашу сім’ю увійшла радість. Ми приходимо додому зміцненими. Ми охристилися, а потім запечаталися на всю вічність у храмі в Аргентині.
Зараз я продовжую ходити до Церкви. Я служив радником в єпископаті, і я намагаюся навчатися з власного досвіду, з усіх життєвих випробувань. Це дає мені силу. Я прикутий до інвалідного візка вже понад 20 років, і я зрозумів, що радість приходить зсередини. Можна навчатися кожного дня. І я за це вдячний.
Я знаю, що наше перебування на землі має сенс. Ми тут відповідно до вічного плану Небесного Батька. У нас є Спаситель, який подолав смерть і воскрес. Це знання дає мені силу. Зараз я намагаюся наполегливо йти вперед. Я маю мету і знаю, що, намагаючись жити гідно, я зможу мати вічну сім’ю.
Попри випробування, які постають перед Вільсоном і його дочкою Софією, євангелія приносить їм мир, щастя і силу. Софія проживає разом з батьком з того часу, як її прооперували. Служіння в Церкві приносить Вільсону радість.
Приготування їжі, що вимагає маневрування по кухні на своєму візку,---це одна з багатьох навичок, яку Вільсон розвинув після того, як у нього паралізувало ноги.
Вивчення Писань приносить Вільсону надію і силу від Спасителя.
Місіонери приходять до сім’ї Ді Паула на обід. Любов Вільсона до євангелії є силою для його сім’ї і для Церкви.
Після нещасного випадку та смерті дружини Вільсон не знав, чи має життя сенс. Він знайшов мету, коли знайшов євангелію Ісуса Христа.
Вільсон і Софія знаходять надію в євангелії. Хоча Вільсон провів у інвалідному візку більше 20 років, це не заважало йому багато служити.
Усмішка Вільсона є доказом духовного багатства його життя. “Щастя приходить зсередини,---каже Вільсон.--- Можна навчатися кожного дня”.
Обідаючи з місіонерами, сім’я Ді Паула ділиться з ними чимось більшим за їжу---любов’ю і вдячністю за євангелію.