Божественна доля
Автор живе у Франції.
Моя подруга зазвичай завжди радісна. Що ж її так непокоїть?
Ілюстрація Реджинальда Суінні
Я живу у Франції, однак ми з сестрою провели рік у східній частині Сполучених Штатів за програмою обміну студентами. Упродовж того часу ми познайомилися з багатьма людьми, однак найбільше враження на мене справила дівчина на ім’я Дестіні (Доля). Вона стала моєю найкращою подругою. Ми багато всього робили разом—у школі, після школи і з моєю сестрою. Дестіні завжди була радісною. І це мені найбільше в ній подобалося.
Але одного дня я помітила, що вона схвильована. Я ніколи не бачила її такою. Я запитала, що трапилося. Вона відповіла, що не хоче про це говорити. Потім я помітила записку в її руці. Я взяла і прочитала її.
Хтось написав їй щось надзвичайно погане. В анонімній записці йшлося про те, що вона огидна, що ніхто її не любить, що у неї немає жодної причини, щоб жити, і що їй потрібно піти й убити себе. Я ніколи б не подумала, що така людина, як вона, може зазнати такої кривди. Я була надзвичайно вражена, дізнавшись про біль, через який вона проходить.
З того часу я докладала ще більше зусиль, щоб бути другом для Дестіні—не лише просто проводила з нею час, але й намагалася в усьому допомогти, а понад усе—бути щирою. Я пояснювала їй, що вона—дочка Бога, що Господь благословив її божественною природою, що вона викликає захоплення і здатна на великі справи.
Дуже важко намагатися любити себе, коли інші погано до тебе ставляться і критикують. Будучи другом для Дестіні, я дізналася, що іноді найкращий спосіб надання допомоги іншим—це просто їх любити і допомагати знати, ким вони насправді є.
У кінці року, коли я мала повертатися до Франції, Дестіні сказала те, що я завжди плекатиму. “Eммо,—сказала вона,—ти врятувала мене. До того, як ти приїхала, як хотіла покінчити життя самогубством. Однак потім ти і твоя сестра дуже допомогли мені, просто виявляючи увагу. Сьогодні я себе люблю, і я люблю тебе”.
У школі є багато дітей, які страждають від знущання однолітків, поганого ставлення або самотності. Знайдіть спосіб їм допомогти. Поговоріть з ними, подумайте про них, будьте до них добрими. Це те, що робив би Спаситель, а іноді просте привітання або усмішка можуть змінити все.