Лише в цифровому форматі
Прояв любові Спасителя через служіння
Через щирі прояви любові й служіння ми можемо допомогти іншим прийти до Христа та відчути Божу любов.
Автори живуть у штаті Колорадо, США.
Як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми іноді ставимо собі запитання, як виконати своє зобов’язання ділитися євангелією з іншими. Служіння дає прекрасну можливість допомагати іншим людям, а також більше розповідати про Ісуса Христа, коли ми допомагаємо в ім’я Його. Проте, іноді ми турбуємося, що наші зусилля можуть бути сприйняті як спроба тільки поділитися євангелією.
Останніми роками ми з’ясували, що мотивація, яка стоїть за справами служіння, величезним чином впливає на те, як це служіння буде сприйнято. Як і народ царя Веніямина, ми поступово зрозуміли, що “коли ви служите вашим ближнім, то ви тільки служите вашому Богові” (Moсія 2:17). Коли ми шукаємо Божого скерування і з молитвою звертаємося до інших людей із бажанням послужити їм та допомогти відчути Божу любов, а не просто поговорити про євангелію, нам не потрібно турбуватися про результат. Ось чому приклад Аммона з Книги Мормона здається нам таким надихаючим.
Наслідувати приклад Аммона
Аммон був нефійцем, який пішов проповідувати євангелію в землю Ізмаїла—землю ламанійців, де його могли сприйняти як ворога. Коли Аммон прибув, його зв’язали й відвели до царя Ламонія, який запитав Аммона про його мотиви. На запитання, навіщо він прийшов, Аммон відповів:
“Я бажаю жити серед цього народу деякий час; так, і можливо до того дня, коли я помру.
… Я буду твоїм слугою” (див. Алма 17:23, 25).
Аммон віддано й вірно служив царю Ламонію, навіть ризикуючи власним життям, щоб захистити царських овець та інших його слуг від грабіжників (див. Алма 17:26–39). Ці щирі вчинки відданості й служіння дали Аммонові можливість поділитися євангелією з ламанійцями, коли його запитали про його вчинки.
Приклад Аммона надихнув нашу родину на створення власної моделі служіння. Вона передбачає служіння людям з єдиною головною метою: допомогти їм стати успішними й щасливими. Іншими словами, ми служимо їм, тому що щиро любимо їх і піклуємося про них.
Такий підхід зрозумілий і зручний, бо все, чого він вимагає,—бути в курсі того, що відбувається в житті інших людей і допомагати їм тоді й там, де вони цього потребують. Ми виявили, що разом із провідником місіонерської роботи приходу, а також місіонерами приходу й місіонерами повного дня, ми можемо максимально використовувати кожну можливість продемонструвати Божу любов нашим друзям і сусідам.
Визнати потреби, вибрати дію
Кілька років тому в нашому районі оселилася жінка на ім’я Жаклін Лангей-Джонсон. Вона доглядає за двома молодими жінками з порушеннями розвитку. Ми як подружжя подумали, чи не важко Жаклін дбати про свою оселю, піклуючись про цих молодих жінок. Ми вирішили познайомитися і дізнатися, чим ми можемо допомогти.
У нас відбулася чудова розмова, під час якої ми сказали Жаклін, що будемо раді допомогти їй із роботою у дворі. Вона з вдячністю прийняла нашу пропозицію та розповіла нам, як важко їй знайти можливість вийти на вулицю і працювати у дворі, адже вона не може залишити тих молодих жінок одних у будинку.
Господь дуже добре знав ситуацію Жаклін і скористався нашим служінням, щоб допомогти їй знайти радість у новій оселі й відчути себе бажаною гостею в новому районі. Ми були дуже раді можливості послужити їй і зав’язати тривалу дружбу.
Бачити благословення служіння
Незабаром ми дізналися, що Жаклін—віддана християнка, яка любить читати про Спасителя. Тому під час однієї з наших зустрічей ми подарували їй посібник За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. Новий Завіт. Жаклін дуже сподобався вміст цього посібника й творчий підхід до його викладення—це зробило читання Нового Завіту приємною справою, а матеріал—легким для розуміння.
Одного разу, близько двох років тому, Жаклін спитала, чи не можуть місіонери прийти до неї, щоб розповісти їй більше про Церкву, використовуючи посібник За Мною йдіть. Разом із місіонерами ми почали проводити з нею щотижневі розмови. Через чотири місяці вона захотіла охриститися. Вона попросила мене (Боба) здійснити обряд, а мою дружину (Джуді)—бути свідком.
Після хрищення у вересні 2020 року Жаклін служила, вітаючи людей на причасних зборах, допомагала місіонерам навчати інших, консультувала молодих людей нашого приходу з порушеннями розвитку, щотижня зустрічалася з місіонерами, щоб більше дізнатися про Церкву, і знайшла кількох своїх предків, за яких потрібно було виконати храмові обряди. Зараз вона також служить у храмі в Денвері, штат Колорадо.
Ставати свідками чудес
Під час хрищення члени Церкви укладають із Богом завіт “сумувати з тими, хто сумує, і співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи, і в усьому, і в усіх місцях” (Moсія 18:9).
Коли ми всі щиро прагнемо ділитися любов’ю Небесного Батька з нашими братами й сестрами через служіння, як Аммон, ми знаємо, що небеса відкриються і ми станемо свідками наймогутніших чудес, зокрема і тих, що відбуваються через поширення євангелії серед наших друзів і сусідів.