Лише в цифровому форматі: доросла молодь
Зміна мого погляду на хронічні проблеми
Коли ми стикаємося з проблемами, які не вдається вирішити, як нам рухатися вперед із вірою?
Хіба не приємно мати план для свого життя? Усе передбачити? Я думала, що так і є, поки у мене не діагностували хронічне захворювання під назвою синдром полікістозних яєчників (ПКЯ).
Коли мені поставили цей діагноз, я розлютилася і розгубилася, а потім спрямувала всю свою енергію на те, щоб позбутися цього захворювання.
Пізніше я зрозуміла, що Бог не хотів, аби я сприймала це випробування саме так. Дух допоміг мені звільнитися від трьох нездорових поглядів, що в мене виникли, і замінити їх кращими:
“Це випробування—моя провина” “Це випробування—не моя провина: це просто частина смертного життя”
Спочатку я думала, що зробила щось не так і заслужила на цю хворобу, а якщо зміню свої звички, то зможу “усе виправити”.
Я маніакально шукала й пробувала безліч “рішень”, які мало чим допомогли.
Коли я звернулася до Небесного Батька по відповіді, Дух допоміг мені зрозуміти, що ми не винні в багатьох із труднощів, з якими стикаємося,—деякі проблеми просто є невід’ємною частиною смертного життя. Старійшина Ентоні Д. Перкінс, сімдесятник, сказав: “Страждання не означають, що Бог незадоволений вашим життям”. Відпустивши думку про провину й звернувшись до віри, я змогла знайти надію та спокій.
“Ця проблема повинна зникнути” “Я можу знайти радість, навіть якщо ця проблема залишиться”
Я вірила, що зможу повністю зцілитися, якщо в мене буде достатньо віри, і постійно розчаровувалася, коли цього не відбувалося. Зрештою я зрозуміла, що важливо також мати віру на випадок, якщо зцілитися не вдасться.
Мені подобається звернення старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, про юнака, хворого на рак, який попросив благословення на зцілення. Однак старійшина Беднар сказав йому, що для того, аби отримати зцілення, йому також потрібна віра на випадок, якщо зцілитися не вдасться. Він сказав: “Потрібно … подолати, через Спокуту Господа Ісуса Христа, схильність “тілесної людини“, притаманну кожному з нас, нетерпляче вимагати благословень, яких ми хочемо, і постійно наполягати на їх отриманні, вважаючи, що ми їх заслуговуємо”.
Віра в Бога може привести до чудес, якщо такою буде воля Божа. Але якщо ми не бачимо чудес, що ж нам робити далі?
У Новому Завіті Павло розповідає про молитву щодо видалення з “тіла колючки” (див. 2 Коринтянам 12:7). Хоча його проблема не була вирішена відразу, Павло навчився довіряти Богу й покладатися на Його силу, щоб впоратися з важким завданням: “Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі” (2 Коринтянам 12:9).
Моя “колючка в тілі” також допомогла мені покластися на Бога, таким чином перетворивши мою слабкість на силу. Я зрозуміла, що подолання труднощів може означати здатність справлятися з ними, покладаючись на силу Спасителя, а не позбуватися них зовсім.
Віра в Бога може призвести до чудес, якщо такою буде воля Небесного Батька. Але якщо ми не бачимо дива, якого прагнемо, в тому вигляді, на який сподівалися, ми все одно можемо побачити, як Його рука чудесним чином діє протягом усього нашого життя. Як навчав Президент Рассел М. Нельсон, “робіть духовну роботу, шукаючи чудеса, з молитвою просіть Бога допомогти вам виявити таку віру. Я обіцяю, що ви зможете на собі пересвідчитися, що Ісус Христос “змученому дає силу, а безсилому—міць” (Ісая 40:29).
“Надії немає” “Надія є завжди”
Болючим аспектом ПКЯ є безпліддя. Коли я вперше зрозуміла, що мені буде важко мати дітей, я відчула злість і зраду.
У міру того, як я дедалі більше покладалася на Христа, я навчилася довіряти Божій волі й призначеному Ним часу.
Я не знаю, чи будуть у мене діти в цьому житті, але я вірю, як навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, що “у нас є всі підстави сподіватися на благословення ще більші, ніж ті, які ми вже отримали”
Навіть якщо ваші проблеми не вирішаться, завжди є надія: надія на радість, надія на допомогу іншим завдяки чуйності, яку ви набули завдяки своєму досвіду, і надія на безліч майбутніх благословень.
Часом я все ще борюся з нездоровим ставленням до своїх проблем, але коли це відбувається, я звертаюся до Спасителя та Його обіцянок. Якщо я намагатимуся щодня потроху вдосконалюватися, довіряти Богові й просити Його та інших про допомогу, моє майбутнє буде сповнене радістю й благословеннями—і ваше теж.