Три способи, у які генеральна конференція може змінити ваше життя

Елісон Вуд

співробітниця редакції церковних журналів

Ось як ви можете скласти конкретний план за результатами конференції.

Подружня пара дивиться конференцію разом у себе вдома

Слухаючи генеральну конференцію, я завжди дізнаюся про нові принципи. Мені нагадують про Божу любов до мене, я дізнаюся щось нове про Церкву й Спокуту Ісуса Христа, і я бачу Писання в новому світлі. Це чудова можливість почути сучасних пророків та апостолів.

Але іноді мені важко перетворити ці нові знання і розуміння на щось практичне, і, як пояснював старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “більшість благословень, які Бог бажає нам дати, потребують дій із нашого боку—дій, заснованих на вірі в Ісуса Христа. Віра в Спасителя є принципом дії та сили”¹.

Останнім часом я намагаюся слідувати цій пораді й завжди залишати конференцію вже з конкретним планом дій. Ось три поради щодо складання плану дій після перегляду конференції.

1. Ставте конкретні запитання.

Ця порада звучить постійно, але вона й справді корисна! Визначивши, чого саме шукаєте, ви зможете зосередитися на вивченні й підготовці та набути конкретні ідеї під час перегляду або прослуховування генеральної конференції.

І якщо ви шукаєте щось корисне з практичної точки зору, намагайтеся включати у свої запитання дієслова. Ось кілька прикладів.

Як мені більш ефективно вивчати Писання?
Що я можу робити, аби отримати більше від храмового богослужіння?
Який принцип, що наблизить мене до Небесного Батька й Спасителя, я можу додати у своє життя?

2. Думайте про інших.

Хоча на конференції звучать чудові послання, що допомагають нам поліпшити наше життя, нас також часто наставляють покращувати наші взаємини та уважно ставитися до потреб тих, хто нас оточує. Якщо ви приїдете на генеральну конференцію, думаючи про когось—сусіда, чоловіка чи дружину, родича або друга, це допоможе вам по-іншому сприйняти те, що ви побачите й почуєте. Ви можете відчути спонукання краще пізнати тих, кому ви служите, зміцнити старі взаємини або навіть знайти когось, кого ви знаєте не дуже добре.

Як сказала сестра Шерон Юбенк, перша радниця в генеральному президентстві Товариства допомоги: “Брати й сестри, завдяки вашому служінню, пожертвам, часу й любові ви стали відповіддю на багато молитов. І все ж, є ще набагато більше роботи. Охристившись у Церкві, ми уклали завіт піклуватися про нужденних. Аби щось зробити, нам не обов’язково витрачати гроші або їхати кудись далеко; але нам не обійтися без скерування Святого Духа та серця, готового сказати Господу: “Ось я, пошли Ти мене”².

3. Будьте відкритими до відповідей Духа.

Не всі відповіді містяться безпосередньо в словах виступаючих. Слухайте те, що Дух намагається сказати вам через думки й почуття. Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Відповіді на ваші молитви можуть з’явитися безпосередньо в певній розмові або фразі. Іноді відповідь надходить через слово, фразу чи пісню, які, на перший погляд, не мають відношення до проблеми. Серце, сповнене вдячності за благословення в житті, і щире бажання почути й виконувати слова поради, підготують шлях для особистого одкровення”³.

А коли ми отримуємо одкровення, важливо його записати. Навіть після сильного духовного досвіду на конференції наші добрі наміри можуть потьмяніти, якщо ми не зможемо точно пригадати, які слова або історії нас надихнули або що ми хотіли поліпшити. Президент Рассел М. Нельсон радив: “Моліться в ім’я Ісуса Христа про ваші занепокоєння, ваші страхи, ваші слабкості—так, прагнення вашого серця. А потім слухайте! Записуйте думки, які приходять до вас. Записуйте почуття і дійте відповідно до спонукань, які ви отримуєте. Якщо ви повторюватимете цей процес день за днем, місяць за місяцем, рік за роком, ви будете розвиватися в принципі одкровення”⁴.

Прохання до Господа допомогти нам здійснити зміни в нашому житті робить генеральну конференцію більш особистим досвідом. Це не обов’язково має бути щось велике або складне—корисно буде, якщо ви винесете для себе навіть одну чи дві речі, які захочете застосувати у своєму житті. Як сказав старійшина Майкл А. Данн, сімдесятник: “Кожне наше зусилля змінитися, яким би незначним воно нам не здавалося, може спричиняти найбільші зміни в житті”⁵. Господь бачить наші зусилля і продовжує спрямовувати нас, поки ми шукаємо Його поради й згадуємо те, чого дізналися на генеральній конференції.