Лише в цифровому форматі: доросла молодь
Час, що вибирає Господь, дійсно кращий за наш вибір
Господь показав мені, що іноді саме в процесі очікування ми можемо пережити найбільше зростання.
Чи було у вас таке, що ви зупинялися в роздумах, чи рухатися вам уперед або чекати, поки Господь усе розставить по своїх місцях? Якщо так, ласкаво прошу до мого світу. Але один випадок допоміг мені вибратися з глухого кута, довірившись Господу.
Яскрава можливість
На першому курсі коледжу мій професор сказав про вакансію на посаду редактора в школі. Виявивши нещодавно свою пристрасть до редагування, я дуже хотіла отримати цю роботу. Але я вирішила почекати завершення занять і подати заяву вже потім.
Коли я поїхала подавати документи тієї зими, я з розчаруванням побачила, що команда вже не шукає нікого на цю посаду. Я вирішила, що чекала задовго та впустила свій шанс. І все ж у мене залишалося гнітюче відчуття, що я повинна була отримати цю роботу. Я питала себе, чому в мене нічого не вийшло, хоча Небесний Батько, здавалося, заохочував мене. Мабуть, я зреагувала недостатньо швидко?
Господні приготування
Розмірковуючи про те, як Небесний Батько допомагає мені отримати одкровення, я зрозуміла: невдача з тією роботою могла стати благословенням, що дозволило мені стати кимось більшим, ніж раніше. Можливо, мені потрібно було чомусь іще навчитися, щоб бути готовою.
Я почала працювати над своїми навичками, і хоча я хвилювалася, вирішивши відкласти влаштування на ту посаду на кілька семестрів, Дух запевнив мене, що це було правильним рішенням.
Поки я чекала, коли вакансія знову відкриється, я дізналася більше про роботу редакторів і покращила своє розуміння англійської мови. Я стала впевненішою щодо своїх редакторських здібностей і навіть набула деяких інших навичок. Виявилося, що всі ці навички були мені потрібні для того, щоб мою заяву на посаду почали б усерйоз розглядати.
Озираючись назад, я розумію, що Господь тоді направляв мене, аби допомогти мені розвинути необхідні навички, щоб стати кращим редактором. Якби я не відчула спонукання до пошуку роботи першого разу, я, можливо, не доклала б стільки зусиль, щоб стати кращим редактором.
Господь сказав Аврааму:
“Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе.
І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю” (Євреям 6:14–15).
Господь “розмножив” мене. Коли я знову подала заяву на ту посаду, я надала оновлене резюме, де було вказано всі нові навички, що я набула, і мене прийняли на роботу протягом тижня. Врешті-решт, Господь краще за мене знав, коли я буду готова до цієї роботи.
Він вибирає ідеальний час
Господу було потрібно, щоб я опинилася в потрібний час у потрібному місці з потрібним поєднанням навичок і знань, щоб благословити мене тим, чого я бажаю. Старійшина Дж. Девн Корніш, почесний генеральний авторитет-сімдесятник, навчав: “Він знає кожного з нас окремо, і Він любить кожного з нас. Він бажає благословити нас”1.
Якби я знала, коли не отримала роботу першого разу, що мені просто потрібно “ждати Господа мовчки й на Нього надіятися” (Псалом 37:7), я б, можливо, раніше помітила, що Господь допомагає мені перетворитися на компетентнішого редактора.
Зрештою, час настав. І коли я отримала цю роботу, вона мені дуже сподобалася. Я знайшла нових друзів серед своєї команди, і ми стали довіряти й допомагати одне одному як на роботі, так і в житті в цілому. Я була дуже вдячна за той попередній розвиток, на який Небесний Батько мене спонукав. Без нього я не була б готова до цієї роботи!
“Ні” може означати “ще ні”
Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, навчав: “Господь вибирає час… для найважливіших подій нашого життя. Чудовий вірш з Учення і Завітів містить проголошення, що ми здобудемо певний духовний досвід “у Його належний час, і Його належним шляхом, і за Його власною волею” (Учення і Завіти 88:68). Цей принцип також можна застосувати до одкровення… і до всіх найважливіших подій у нашому житті: народження, шлюбу, смерті й навіть до переїздів з одного місця в інше”2. Чого б ми не чекали, ми можемо довіритися часу, що вибирає для нас Небесний Батько, і продовжувати йти вперед із вірою.
Не здавайтеся, прагнучи благословень, яких праведно бажаєте, і не турбуйтеся, якщо вони не приходять так швидко, як ви очікуєте. Замість цього продовжуйте рухатися вперед шляхом завітів, набуваючи навичок, впевненості та зв’язків. Подумайте про те, чого Небесний Батько, можливо, хоче вас навчити або як Він допомагає вам рости, поки ви чекаєте благословень, яких прагнете.
Якщо ви постійно просуваєтеся до своїх цілей і вірите в призначений Господом час, ви на правильному шляху. І одного дня, ставши свідком певних благословень у власному житті, ви виявите: коли ви думали, що Всесвіт казав вам “ні”, то, можливо, просто Небесний Батько казав вам “ще ні”.