“Чи можемо ми зцілити наші стосунки?” Як справлятися з вербальним та емоційним насильством”, Ліягона, жовт. 2024.
“Чи можемо ми зцілити наші стосунки?” Як справлятися з вербальним та емоційним насильством
Якщо ви зазнали на собі вербального чи емоційного насильства, шукайте допомогу. Друзі, сім’я, провідники Церкви та інші люди можуть показати, де шукати ресурси, що допоможуть почуватися в безпеці, аби ви могли зцілитися й почуватися гідними.
У віці 71 року Джанет (імена змінено), повторно вийшла заміж. У них був медовий місяць, коли її новий чоловік за щось на неї розсердився. Джанет згадує: “Зі мною в житті так ніхто не розмовляв”. Вона була розгублена і налякана.
З часом гнівливість її чоловіка посилювалася. Крики перейшли в лайку, образливі слова й нападки на якості характеру Джанет. Він заявляв, що її друзі та сім’я для неї важливіші за нього.
“Такого не було, — каже вона. — Однак заради збереження спокою я віддалилася від них. Я почала припиняти спілкування з друзями. Можу сказати, що це мене гнітило”.
“Що б я не робила, йому нічого не подобалося, — розповідає вона. — Я почала звинувачувати себе в тому, що він гнівається, і думати: “Якби я лишень не зробила цього чи того”. Я почала думати, що може й справді є такою людиною, як він каже”.
Вона ставила собі такі запитання: “Якщо я чогось варта, чому я обрала цю людину? І чому я дозволяю йому розмовляти зі мною таким тоном? Чи були ознаки такої поведінки?” Він був таким добрим, уважним і люблячим під час побачень.
“Я впала в депресію”, — згадує вона. Джанет почала думати, що краще було б їй захворіти й померти, аби не довелося з ним розлучатися. Раніше вона вже була в шлюбі, і їй не хотілося мати ще один невдалий шлюб.
“Було б добре з кимось про це поговорити, — каже вона, — але я була надто збентежена. І я знала, що мені порадять піти від нього. Я не хотіла, щоб шлюб розпався, і я не хотіла знову бути самотньою. Тож я продовжувала сподіватися, що все зміниться, і продовжувала виправдовувати його поведінку”.
Жорстоке поводження — це серйозний гріх
Іноді жертви терплять погане поводження, тому що не вважають його насильством. Емоційне насильство відбувається тоді, коли людина намагається словами завдати болю іншій людині, контролювати її чи маніпулювати нею. Це може набувати форм жорсткої критики, звинувачень, ізоляції, маніпуляцій, погроз, обзивань або відмови в прихильності. Це може траплятися в стосунках будь-якого виду: між друзями, під час побачень, у подружжі або між батьками й дітьми та навіть серед співробітників.
“Вплив супротивника спонукає до насильства, — навчав Президент Рассел М. Нельсон. — Це тяжкий гріх. Як Президент Церкви я підтверджую актуальність вчення Господа Ісуса Христа, що стосується цього. Дозвольте мені висловитися цілковито ясно: будь-який прояв насильства над жінками, дітьми чи будь-ким іншим — це мерзота в очах Господа. Він горює, і я горюю щоразу, коли когось кривдять. Він журиться, і всі ми журимося через кожного, хто став жертвою будь-якого насильства. Ті, хто вчиняє ці огидні дії, є відповідальними не лише за людськими законами, але й приймуть на себе гнів Всемогутнього Бога…
Спаситель не терпить насильства, і ми, як Його учні, теж не можемо його терпіти”.
Ми — улюблені духовні сини і дочки небесних батьків і маємо божественну природу та долю. Євангелія Ісуса Христа навчає нас любити одне одного (див. Іван 13:34) і ставитися одне до одного так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас (див. Матвій 7:12).
Жертви часто почуваються винними
Жертви часто відчувають страх, сором, розпач, безнадію і мають занижену самооцінку.
Після дворічного шлюбу Дієго з жінкою, яка мала агресивну поведінку, він почувався розбитим і думав про самогубство. Озираючись назад, він шкодує, що не звертав увагу на небезпечні ознаки. Його дружина вже мала кілька невдалих шлюбів і стосунків. Однак шість місяців побачень пройшли без ускладнень, і він закохався.
Після одруження її поведінка його здивувала і збентежила. Вона робила критичні зауваження щодо його зовнішності, а коли він запитував, чому вона це каже, вона відповідала, що то просто жарт і у нього погане почуття гумору. “Було багато словесних образ і газлайтингу”, — каже Дієго.
Також були епізодичні випадки фізичного насильства, коли вона плювала йому в обличчя, штовхалася і дряпалася. Як це буває з багатьма жертвами, Дієго намагався виправдати поведінку своєї дружини. Він казав собі, що у неї просто був поганий день. Він відчайдушно намагався робити те, що, на його думку, принесе їй радість.
“Я мив ванну і готував вечерю, — згадує він — але я ніколи не міг їй догодити. Фізичні образи, мабуть, були найгіршими для мене, як чоловіка. Я почувався слабким і безсилим. Іноді я знаходив місце на роботі, де міг заховатися і, не стримуючи себе, виплакатися. Я був жертвою, але вона змушувала мене думати, що ніби саме через мене відбувається все погане. Я почував себе винним. Чи вона має рацію? Смуток був надзвичайний”.
Дієго згадує: “Я хотів, щоб наш шлюб не розпався. Я так сильно молився, ходив до храму, постився, читав Писання і намагався усіма способами наближатися до Небесного Батька. Надія тримала мене. Я не переставав вірити, що якщо буду слухняним, усе налагодиться”.
У пошуках допомоги
Прагніть духовної сили: жертви можуть черпати натхнення і духовні сили в молитві, пості, вивченні Писань, благословеннях священства і відвідуванні церкви та храму. Вони можуть знаходити допомогу й підтримку від друзів, провідників Церкви та психотерапевтів, яким довіряють. Найважливіше, вони можуть мати віру в Господа, з молитвою шукати Його спрямування і довіряти, що Він “освятить [їхні] скорботи на [їхню] користь” (2 Нефій 2:2).
Встановіть межі: фахівці кажуть, що встановлення і дотримання меж є дуже важливим. Жертва можете сказати: “Я зараз відчуваю неповагу з твого боку. Я хочу поговорити з тобою, але не буду, поки ти не почнеш поводитися з більшою повагою і добротою”.
Однак деякі люди не будуть поважати ті межі. Дієго намагався встановити межі, утім його дружина продовжувала сперечатися. “Не завжди можна переконати кривдника, — пояснює він. — І важко зберігати спокій, коли хтось словесно на вас нападає. Христос би відійшов або відповів лагідно. Я в цьому не був досконалим. Мені є над чим працювати. Думаю, потрібен посередник — церковний провідник або психотерапевт, — щоб налагодити конструктивний діалог”.
У подібних ситуаціях корисно звертатися по допомогу до професіоналів. Психотерапевти, які спеціалізуються на емоційному насильстві, можуть запропонувати методи подолання емоційної нестабільності.
Озвучуйте своє занепокоєння: іноді люди, які кривдять вербально, не усвідомлюють, як сильно це шкодить стосункам. Вони можуть почати змінюватися, якщо виявлятимуть бажання звернутися по допомогу. Коли емоції уляжуться, людина, яку кривдили болючими словами, може сказати: “Мені боляче [або я не відчуваю любові чи відчуваю зневагу], коли ти таке кажеш”. Я буду вдячний(а), якщо ти…”. Обговорення такої поведінки може допомогти кривднику зрозуміти, що він чи вона робить, даючи можливість покращуватися.
Якщо людина готова вислухати, це допоможе обом. Вони можуть разом звернутися до психотерапевта і обговорити, що саме в поведінці шкодить стосункам і яка саме поведінка зцілить стосунки. Вони можуть разом працювати і розвивати такі стосунки, про які мріють.
Однак, якщо людина не хоче слухати і продовжує ображати, жертва не повинна терпіти образливу поведінку. Якщо це подружня пара, то не обов’язково відразу вдаватися до розлучення. Можна певний час пожити окремо до тих пір, поки чоловік/дружина не буде дотримуватися чітких меж для здорових стосунків.
Намагайтеся не підтримувати нездорові моделі поведінки: сестра Крістін М. Ї, друга радниця в генеральному президентстві Товариства допомоги, навчала:
“На шляху прощення і зцілення важливо вирішити не підтримувати в наших сім’ях чи будь-де нездорові моделі поведінки чи стосунки. Усім, хто знаходиться в сфері нашого впливу, ми можемо відповідати добротою на жорстокість, любов’ю на ненависть, лагідністю на різкість, захистом на тривожність, спокоєм на суперечку.
Віддавати те, в чому вам було відмовлено, є могутньою частиною божественного зцілення, можливого через віру в Ісуса Христа”.
Зцілення з Божою допомогою
Дієго регулярно зустрічався з психотерапевтом і єпископом. “Я не знаю, як би все це пережив без допомоги єпископа, найбільш люблячого чоловіка на землі. А храм став моєю розрадою”.
Дієго було важко відновитися після розлучення, але він каже: “Я так багато всього засвоїв завдяки цим стосункам і покращився в усіх аспектах. Це допомогло мені стати кращим чоловіком, батьком, особистістю, носієм священства, сином, другом і партнером. Я робив усе, що в моїх силах, аби зберегти шлюб, але це не вдалося. Вона має свою свободу волі й зробила свій вибір”.
Після трьох років намагань покращити свій шлюб Джанет подала на розлучення і тимчасово переїхала до одного зі своїх дітей. “Ті перші дні й тижні були найтяжчими”, — згадує вона. Вона виливала серце в молитві й самовіддано щодня читала Книгу Мормона і виступи з конференцій, в яких знаходила втіху.
Вона продовжувала регулярно відвідувати церкву, зустрічалася з психотерапевтом і отримувала необхідну духовну підтримку від єпископа. “Психотерапевт дуже допоміг, і мені стало набагато легше після розмови з єпископом”, — розповідає вона.
Подруга порадила вголос повторювати улюблені вірші з Писань і проговорювати все хороше, що вона хоче мати в житті. Джанет з вірою це виконувала, вивчивши напам’ять вірші, які надихали її. Ось два її улюблені:
“Будь сильний та відважний… Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій у всьому, де ти будеш ходити” (Ісус Навин 1:9).
“Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю” (Iсая 41:10).
Їй додало сил знання про те, що це місія Спасителя: “Добру Новину звіщати вбогим, проповідувати полоненим визволення… відпустити на волю помучених” (Лука 4:18; курсив додано).
Ділячись свідченнями про цілющу місію Спасителя, старійшина Патрик Керон, з Кворму Дванадцятьох Апостолів, запевняє жертв насильства:
“З глибин Його спокутного страждання Спаситель дає вам надію, яку ви вважали назавжди втраченою, силу, в яку ви вже не вірили, що колись отримаєте, і зцілення, яке ви навіть не уявляли можливим…
З розпростертими руками Спаситель пропонує вам дар зцілення. Виявляючи сміливість, терпіння і віддано зосереджуючись на Ньому, ви дуже скоро зможете повною мірою прийняти цей дар”.