Чи ви помічаєте, що євангелія — це чудо?

Енкгчімег (Енку) Зорігт

Я залишив Церкву і не розумів, що втратив.

Чи бувало з вами так, що ви приймали щось, як належне, не розуміючи, яку користь це приносило, поки воно не зникло?

Зі мною так сталося, і це стосувалося євангелії Ісуса Христа.

Я виріс в Монголії. Ми були членами Церкви — я і вся моя сім’я. Але з часом батьки все рідше і рідше ходили до церкви. Поступово я також став байдужим до євангелії.

Я ніколи не сприймав серйозно те, про що дізнавався, і згодом зовсім перестав приходити. Я не думав, що мені в житті не вистачатиме євангелії, оскільки здавалося, що я від неї не мав жодної користі.

Ілюстрації Девіда Гріна

Побачити світло

Коли я став юнаком, моя старша сестра натрапила на місіонерів. Вони зупинили її, запитавши, чи може вона перекласти для них щось монгольською. Між ними відбулася коротка розмова, і коли сестра повернулася додому, то зрозуміла, з ким розмовляла.

Вона захотіла того тижня піти до церкви й запросила мене піти з нею.

Спочатку мені ця ідея зовсім не сподобалася. Я подумав, що добре справляюся в житті без Церкви! Але вона переконала мене піти з нею хоча б раз.

Коли я вперше за багато років побував на причасних зборах, то мені це не принесло ніякої радості. Однак, роззирнувшись, я побачив кількох друзів, з якими зростав. Світло, яке вони випромінювали, було майже відчутним на дотик. Коли я спостерігав за ними, то почав згадувати духовні прояви, які мав у церкві, коли зростав.

Так багато істин, якими я знехтував, знову огорнули мене хвилею, і я раптом відчув порожнечу й сум. “Я став зовсім іншим, — подумав я. — Чому я від усього відмовився?”

Я зрозумів, що за кілька останніх років дуже змінився. У моєму житті було відчуття темряви, яке я намагався не помічати. Однак поки я там перебував, то почув у розумі тихий голос, який, здавалося, казав: “Ти також можеш сяяти. Ще не надто пізно”.

Мені пригадалася притча про загублену вівцю. Про одну вівцю, яку Спаситель повернув до отари (див. Лука 15:4–7).

Я був тією вівцею. І Спаситель з любов’ю мене шукав, бо любив мене так само, як і Своїх інших овець.

Він хотів, щоб я повернувся.

Це викликало в мені таку велику вдячність за Спасителя. Відчувши Духа вперше за багато років, я вирішив повернутися до Церкви і, цього разу, поставитися до неї серйозно.

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив: “В ту мить, коли ви вирішите повернутися і йти шляхом нашого Спасителя і Викупителя, Його сила увійде у ваше життя і змінить його [див. Алма 34:31]”.

Я відчув ту істину на собі й знав, що якщо всім серцем повернуся до євангелії, моє життя зміниться.

Не втрачайте з поля зору Ісуса Христа

Коли я почав жити за євангелією, то знову знайшов мету в житті. Я зрештою повірив, що Небесний Батько любить кожну Свою дитину і що євангелія Ісуса Христа відіграє ключову роль в нашому поверненні до небесної домівки.

Зараз це означає для мене все.

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

“Ми також можемо бути схильні поглядати за межу. Нам слід утримуватись від цієї схильності, інакше ми не помітимо Ісуса Христа у нашому житті й не зможемо розпізнати багато благословень, які Він пропонує нам. Ми потребуємо Його…

Він — наша межа. Якщо ми хибно уявляємо, що потребуємо чогось більшого, ніж пропонує Він, то заперечуємо або применшуємо масштаб і силу впливу, який Він може мати у нашому житті”.

Я не помічав того, що Ісус Христос пропонує мені, а зараз я не можу уявити, що відмовлюся від радості, яку відчуваю завдяки Йому.

Якщо вам здається, що ви не гідні, що вам важко через запитання, на які немає відповіді, або якщо ви думаєте, що, аби бути учнем Ісуса Христа, від вас вимагатиметься надто багато, придивіться до чудес, які Спаситель для нас робить. Я знаю, що Небесний Батько про вас знає. Він допоможе вам триматися за свою віру, якщо ви до Нього звернетеся.

Не відмовляйтеся від найбільшого дару Спасителя й від чуда заради чогось менш вартісного. Ви — найбільша цінність для Нього.

Я особисто бачив те, як сильно євангелія Ісуса Христа збагачує життя тих людей, які йдуть за Ним.

Вона постійно збагачує моє життя.

Автор живе в Улан-Баторі, Монголія.