Вірити, не бачачи: думки членів Церкви з усього світу

Як ми можемо мати віру в Спасителя, якщо ми Його не бачили?

Коли Спаситель відвідав людей на Американському континенті, це, безсумнівно, стало подією, яка змінила життя всіх свідків Його чудес. Але як той, хто ніколи Його не бачив, отримує особисте свідчення про Ісуса Христа?

На щастя, Спаситель наказав людям, яких Він відвідував, написати про їхній досвід, щоб зміцнювати тих, хто не побачить Його (див. 3 Нефій 16:4). І хоча більшість з нас, вірогідно, не побачить Спасителя своїми фізичними очима, старійшина Девід Б. Хейт (1906–2004) навчав, що коли мова заходить про те, щоб бачити Спасителя, є багато “значень слова бачити, наприклад: пізнавати Його, розпізнавати Його, визнавати Його і Його роботу, усвідомлювати Його значущість або починати розуміти Його”.

То що ж допомагає вам здобувати свідчення про Спасителя і Його відновлену євангелію, навіть якщо ви не бачили Його фізично?

Ось кілька відповідей від членів Церкви з усього світу.

Свідчення про вплив Його вчень

“Мир і радість, які я отримую, живучи за Його вченнями, служать постійним нагадуванням про Його вплив на моє життя. Віра в Ісуса Христа часто підкріплюється особистим досвідом, духовним підтвердженням, вивченням Писань, молитвою, спілкуванням з членами Церкви та усвідомленням, наскільки позитивним є вплив Його вчень на мене та інших”.

Нефій Статі, Бонайре, Карибські Нідерланди

Життя за вірою

“Вірити, не бачачи, означає жити за вірою. Ми можемо відчувати спокусу запитати Господа, чи Він дійсно існує, але я твердо вірю, що ми найбільше наближаємося до Господа, коли виявляємо віру. Хоча я його не бачила, я все ж знаю, що я — дочка Бога і учениця Ісуса Христа. Він — Мій Спаситель, і Його любов ніколи не закінчується. Не бачачи, я можу жити за вірою.

Я дізналася про істинність євангелії, коли мені було 19 років. Зараз, завдяки моїй вірі, моє життя сповнене благословень. Писання, вчення пророків і слова, сказані на генеральній конференції, благословляють моє життя кожного дня і дають наснагу невпинно вірити. Хоча я не можу бачити Христа, я бачу Його світло у своєму житті”.

Ан Ву, Ханой, В’єтнам

Довіра Богові у важкі часи

“Апостол Павло навчав: “Віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євреям 11:1). Коли ми віримо без будь-яких доказів, то відкриваємо себе для безмежні можливості. Для мене віра є доказом сили нашого навернення, і це знання збільшує мою здатність мислити целестіально.

У червні 2023 року я впала і зламала лікоть, коли мій чоловік їздив до Уганди, виконуючи церковний обов’язок. Мені дуже допомогли рідні та друзі. Але коли я усвідомила, що мені була потрібна допомога в усьому — навіть у найпростішому — мене мало не повністю поглинула жалість до себе. Моя дочка нагадала мені, що Бог дбає про нас і що мені потрібно довіряти Господу.

Довіра Богу в той важкий час дала мені надію, вселивши віру в те, що Він не дасть мені більше, ніж я можу витримати. Знання про те, що Його Дух завжди зі мною, принесло мені надію і мир у складні часи. Тепер, більше ніж через сім місяців по тому, травма ледь помітна”.

Жозефін Бадду, Найробі, Кенія

Бачити руку Бога в служінні інших людей

“Я бачив руку Господа у своєму житті завдяки служінню інших людей. Час від часу я відчуваю, що Господь знає, що мені важко довіряти собі або вірити в себе. Але протягом мого життя я все ж таки міг розпізнавати Його руку завдяки служінню інших людей, які допомагали мені навчитися вірити в себе і бачити себе таким, яким Він бачить мене.

Я бачу Його руку в тому, що робили мої батьки, які виховали мене, мої друзі, які підтримували мене в період адаптації до коледжу, моїх напарників на місії, які протягом моєї місії спрямовували мене, і моїх викладачів у коледжі, які щиро дбають про мою освіту та добробут.

Кожного разу, коли вони мені служать, я відчуваю, що Спаситель знаходиться поруч”.

Майкл Авалос, штат Айдахо, США

Довіряти Його розкладу

“Я бачила руку Господа незліченну кількість разів у своєму житті, але своє найбільше свідчення я отримала під час випробування, яке проходила протягом 10 років.

Я завагітніла другою дитиною, але на сьомому тижні стався викидень. Пам’ятаю, як я плакала і благала Господа, але у той час я подумала: “Безсумнівно, у нашого Спасителя є кращий план для цієї дитини, ніж те, що мені потрібно прямо зараз”. Наступного року я завагітніла, і знову стався викидень. Я запитувала: “Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” (Матвій 27:46.)

Врешті-решт я дивом завагітніла і народила здорову дівчинку.

Але на цьому випробування не скінчилося. На жаль, у нас було ще чотири викидні поспіль.

Після переїзду на нове місце у мене з’явився новий лікар, й у мене виявили порушення, яке провокувало утворення тромбів. Маючи цю інформацію, ми з лікарем склали план. Я дотримувалася цього плану, й у мене після того народилося двоє абсолютно здорових дітей!

Розклад Господа ідеальний. Цей урок був найважчим з усіх, які мені доводилося засвоювати. Він готує шлях для вас, однак посилає вам таких людей і дає такий досвід у вашому житті, які зміцнять вас”.

Вікі Маджано, Вірджинія, США