Лише у цифровому форматі: дорослій молоді
Нести тягарі одне одного: благословення нашої церковної спільноти
Авторка живе в Чилі.
Коли померла моя бабуся, я не знала, як мені знайти спокій. Відповідь знайшлася у моєму приході.
В дитинстві та юності жити за євангелією було просто. Я довіряла своїм батькам і провідникам, і вони скеровували мене та допомагали робити правильний вибір.
Але коли я трохи подорослішала, то дізналася, що ми часто в житті можемо стикатися з труднощами і проблемами, які будуть випробовувати нашу віру.
Коли у мене несподівано померла бабуся, переді мною і моєю сім’єю постало одне з таких випробувань. Це змусило мене зупинитися і запитати: “Якщо Бог добрий, то чому Він забирає когось хорошого з нашого життя?”
Моя бабуся була нашою опорою. Вона була доброю, турботливою і милосердною — матір’ю для всіх. Вона радо приймала всіх у нашому домі. Сусідські діти, які гралися на вулиці перед нашим домом, вечеряли з нами, тому що у неї була їжа для кожного.
Тож коли вона померла, настав час випробування моєї віри.
Навіть у своєму смутку, хоча я й не шукала відповідей у євангелії чи у Бога, я все ще продовжувала молитися щодня. Спочатку мої молитви були одноманітними. Я просила про все те саме. Я була вдячна за одне й те саме.
Але час минав, і в моєму серці було лише одне запитання, яке я нарешті поставила Небесному Батькові:
“Як мені знайти спокій?”
Розуміння вічної перспективи
Відповіддю на ту щиру молитву став мій друг.
Завдяки йому я знову почала ходити до церкви. Він запросив мене піти разом з ним, і я погодилася лише тому, що він був моїм другом. Мені не хотілося брати участь у зборах.
Але поступово, завдяки тому, що я була там, євангельські послання почали проникати в моє серце. Я зрозуміла, що у Небесного Батька є план для нас. Президент Рассел М. Нельсон навчав:
“Розуміння вічної перспективи приносить мир, “вищий від усякого розуму” (Филип’янам 4:7)…
Життя не починається з народження і не закінчується смертю”.
Хоча я все ще сумую за своєю бабусею, євангелія Ісуса Христа дає мені мир і впевненість, що одного дня ми зустрінемося знову.
Я також дізналася, що необхідно докладати постійних і щоденних зусиль, аби пам’ятати свій завіт хрищення і слухати скеровуючий голос Духа. Я почала цінувати дар Святого Духа у своєму житті. Я знаю, що Він завжди зі мною, у будь-яких перенесених мною труднощах.
Сумувати з тими, хто сумує
Я дуже вдячна за друга, який помітив, що я почала віддалятися від євангелії, і зробив крок назустріч, аби підтримати мене. Продовжуючи відвідувати церкву, інститут та інші заходи для дорослої молоді, я зблизилася з іншими молодими людьми у моїй місцевості, які прагнули любити одне одного і жити за євангелією Ісуса Христа.
Президент Нельсон також навчав:
“Святі останніх днів, як і інші послідовники Ісуса Христа, завжди шукають, як допомогти, надихнути й виявити любов до інших людей. Вони, ті, хто бажає називатися Господнім народом, “бажа[ють] нести тягарі один одного… сумувати з тими, хто сумує… і співчувати тим, хто потребує співчуття” [Мосія 18:8–9].
Вони справді прагнуть жити за першою і другою великими заповідями. Якщо ми любимо Бога всім своїм серцем, Він повертає наше серце до благополуччя інших у прекрасному, доброчинному циклі”.
Мої друзі, учні Христа, у моєму приході, які допомагали мені нести мої тягарі, саме так і робили, і вони продовжують робити це одне для одного. Я щиро люблю людей у своєму приході! Ми часто зустрічаємося, підтримуємо одне одного і служимо одне одному. Коли комусь потрібно знайти роботу, ми допомагаємо одне одному і шукаємо різні можливості для цієї людини. Коли нові люди приходять на наші недільні збори, ми радо вітаємо їх і намагаємося зробити так, щоб вони відчували себе прийнятими.
Хороші друзі допомогли мені зміцнитися в євангелії, і разом ми стаємо сильнішими, долаючи випробування і спокуси життя.
Бути другом для інших
І так само, як хороші друзі підтримували мене, коли цього найбільше потребувала я, зараз я маю можливість бути таким другом для інших. Часом, коли я помічаю, що близькі мені люди переживають труднощі або віддаляються від Церкви, я роблю все можливе, щоб продовжувати підтримувати і запрошувати їх — нагадувати їм, що Господь любить їх і чекає, коли вони повернуться на шлях завітів.
Я знаю, що не була би там, де я є сьогодні, якби не мої чудові друзі і члени приходу, які допомогли мені мати сміливість залишатися вірною, коли я відчувала так багато смутку.
Наявність такої сильної, сповненої любові спільноти учнів Христа, однодумців, є одним із дивовижних благословень, які ми отримуємо як члени Церкви. Ніщо так не надихає, як поклоніння разом з тими, хто намагається бути схожим на Спасителя, виявляючи любов і підтримку одне одному.
Якщо ви проходите через важкі випробування, то знайте, що ви не самотні. У вашому приході, філії та колі є друзі, брати-служителі і сестри-служительки та люблячі провідники, які можуть підтримувати і зміцнювати вас. І ви також можете бути для них зміцненням.