Якщо ви відійшли від євангелії, ще не пізно повернутися

Марина Остлер

Коли я згадала про завіти, укладені з Небесним Батьком та Ісусом Христом, я змогла знайти сміливість повернутися до церкви.

Я виросла у Краснодарі, Росія. За традицією ще малою дівчинкою я була охрищена в християнській церкві. Я знала, що Ісус Христос був реальним, але не була дуже активною у своїй релігії.

Через кілька років я зустріла місіонерів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я отримала свідчення про істинність євангелії й уклала завіт з Богом, прийнявши хрищення, — завіт служити Богові, дотримуватися Його заповідей, взяти на себе ім’я Ісуса Христа і завжди пам’ятати Його.

Духовний голод

Коли я тільки охристилася, моє життя було чудовим! Я любила Бога, Ісуса Христа і Церкву. Мені так сподобалася євангелія, що я хотіла ділитися своїми почуттями з моїми однокласниками. Але коли я це робила, то зустріла спротив. Через те, як інші почали ставитися до мене з огляду на мою віру, я була змушена змінити школу. І я мала йти шляхом учениці Христа здебільшого на самоті.

Протягом якогось часу мені вдавалося з цим впоратися. Я проводила час зі своїми кількома друзями та місіонерами. Моє свідчення було сильним, але після того як я закінчила школу й переїхала до нового міста, я стала трохи обережніше розповідати про свою віру, пам’ятаючи про негативний досвід у минулому.

Я почала все менше й менше зосереджуватися на євангелії. У той же час, хоча євангелія не була для мене пріоритетом, я все ще очікувала, що Бог буде допомагати мені у моїх труднощах. Але коли я не отримала благословень, на які сподівалася, то вирішила, що більше не хочу чекати на Його скерування.

Я один раз не пішла до церкви, потім три рази, які обернулися на місяці невідвідування Церкви. Це призвело до того, що я почала у незначних питаннях робити вибір, який суперечив євангельським нормам, що згодом відобразилося на більш серйозних рішеннях. Я й не помітила, як минуло п’ять років з того часу як я не відвідувала Церкву. Я ніколи ще не відчувала себе такою віддаленою від Бога.

У глибині душі я знала, що уклала завіти, і в мене все ще були залишки свідчення. Однак я відкидала ті думки, бо мені було незручно визнавати, що я не жила за євангелією.

Згодом настав переломний момент, коли я відчула духовний голод. Я знала, що маю повернутися до Бога — ніщо не приносило мені справжнього щастя чи задоволення. Однак здавалося, що почати зворотній шлях буде дуже важко. Я хотіла бути тією людиною, якою була п’ять років тому — з такою сильною вірою, яку мала раніше, — але почувалася розгубленою.

Я сумнівалася, чи є взагалі дорога назад.

Дорога назад

Зрештою я набралася сміливості діяти. Дорога назад здавалася надто важкою, аби проходити її на самоті, але я пам’ятала, що я була не сама. У Повторенні закону 31:6 сказано: “Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, Хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе”.

Як тільки я вирішила знову повернутися до Ісуса Христа, чудеса почали скеровувати мене назад на шлях завітів. Через те що ми уклали завіти з Богом, якщо ми вибираємо повернутися до Нього і покаятися зі щирим серцем, Він вшанує і поновить ті завіти з нами.

Мої невеликі, але свідомі вчинки покаяння допомогли мені відновитися завдяки Ісусу Христу. Вивчаючи слова свого патріаршого благословення, молячись Небесному Батькові й виконуючи ті прості дії, які наближають нас до Христа, я здобула впевненість, що Спаситель змінює мене на краще.

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, нещодавно сказав: “Я обіцяю вам, що в міру того, як ви йдете шляхом завітів, від хрищення до храму і по всьому життю, у вас буде сила протистояти природній мирській течії — сила вчитися, сила каятися і бути освяченими, сила знайти надію, втішення та навіть радість перед лицем життєвих труднощів”.

Як людина, яка зійшла зі шляху завітів і пізніше повернулася назад, я можу свідчити, що це істина.

Якщо вам здається, що ви надто далеко від євангелії, щоб повернутися, то це не так! Я також почувалася розгубленою, але якщо ви будете зосереджуватися на Ісусі Христі, Він скерує вас.

Усе, що вам потрібно, це довіряти Йому.