Лише в цифровому форматі
Три принципи досягнення єдності у вашому приході чи філії
Спаситель дав нам заповідь бути єдиними одне з одним. Але як це втілити на практиці?
Чи ви коли-небудь, дивлячись на членів вашого приходу або філію, помічали широке розмаїття талантів, здобутого досвіду та інтересів? Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що громади у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів вирізняються тим, що вони організовані за територіальним принципом. Він сказав: “Ми не вибираємо приход за принципом, хто нам подобається в ньому або з ким ми хочемо бути. Приходи вже вибрані для нас… і ми вчимося уживатися з людьми, які можуть відрізнятися від нас своїм походженням, уподобаннями та думками, вчимося служити їм та любити їх”. Ці відмінності часто роблять нас сильнішими.
Спаситель дав нам заповідь “бу[ти] єдиними” (Учення і Завіти 38:27), навіть з усіма нашими відмінностями. То що ж означає “бу[ти] єдиними” у наших приходах і філіях? Ось три принципи, які допоможуть нам досягти більшої єдності.
Будьте єдиними з Христом через завіти
Після того як воскреслий Спаситель явився нефійцям, вони жили в мирі та злагоді протягом 200 років. Серед них не було злочинів, люди творили чудеса і “не могло бути щасливішого народу” (4 Нефій 1:16). Як можна було досягти такого гармонійного суспільства? У Писаннях сказано, що “не було суперечок на цій землі через любов Бога, яка жила в серцях людей” (4 Нефій 1:15).
Якщо ви прагнете більшої єдності з людьми довкола вас, найкраще буде почати з оцінки ваших стосунків з Богом. Старійшина Квентін Л. Кук, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, радив: “Нас, дітей люблячого Небесного Батька, об’єднує наша любов до Ісуса Христа і віра в Нього. Суть справжньої приналежності полягає у тому, щоб бути єдиними з Христом”.
Як ми досягаємо єдності з Богом? Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Ми надійно приєднуємося до Спасителя і поєднуємося з Ним, коли гідно отримуємо обряди й укладаємо завіти, вірно пам’ятаємо і шануємо ті священні зобов’язання і робимо все можливе, щоб жити згідно із зобов’язаннями, які ми на себе взяли”. Укладання і дотримання завітів — це один із перших кроків до того, щоб стати єдиними з Богом і нашими ближніми.
Зосередьтеся на вічній сутності людей
У Книзі Мормона різні групи людей відрізнялися одна від одної своїми різними назвами, як-от, нефійці, ламанійці, зорамійці, ізмаїльці, аммонійці тощо. Однак після того як людям священнослужив воскреслий Спаситель, то серед них не стало ніяких “-ійців; але були вони всі як один дітьми Христа” (4 Нефій 1:17).
Нам слід бути обережними, щоб не створювати ярликів одне для одного і не розділятися на категорії. Президент Рассел М. Нельсон порадив нам не забувати про нашу найважливішу сутність: “Я не кажу, що інші визначення та характеристики не є важливими. Я просто кажу, що жодна характеристика не має замінювати або змінювати ці три сталі визначення: “дитина Бога”, “дитина завіту” й “учень або учениця Ісуса Христа” чи ставати пріоритетнішою за них”.
Ісус показав приклад, як не звертати уваги на мирські ярлики чи розділення, коли навчав самарянку біля криниці. Він свідчив їй про Свою божественність, і вона могла навчати про Нього інших людей (див. Іван 4:9–29). Коли ми намагаємося дивитися на себе і на своїх ближніх як на дітей Бога, як на членів однієї сім’ї, то відмінності можуть поступитися місцем любові та єдності.
Прийміть свою унікальну роль
Порівнюючи себе з іншими, ми не можемо стати єдиними з ними. Добра новина для всіх нас полягає в тому, що Бог використовує всі види талантів та особистостей, аби будувати Своє царство.
Коли Павло писав святим у Коринті, він порівнював Христову Церкву з тілом (див. 1 Коринтянам 12:12–17). Він сказав їм, що кожна частина тіла відіграє важливу роль у належному функціонуванні тіла, хоча кожна з них є унікальною. Він сказав: “Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух?” (1 Коринтянам 12:17).
Так само кожен з нас має відігравати важливу роль, яка, найімовірніше, буде відрізнятися від ролі наших ближніх. Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Ви можете відчувати, що є інші більш здібні або досвідченіші, хто міг би виконувати ваші покликання і призначення краще за вас, але існує причина, чому Господь дав вам ваші обов’язки. Можуть бути такі люди і такі серця, до яких можете дотягнутися й торкнутися їх лише ви”. Коли кожен з нас приймає і виконує свої унікальні ролі, наші приходи, філії та сім’ї можуть стати єдиними і функціонувати як здорове тіло.
Спільнота Сіону
Старійшина Герріт У. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Відновлена Церква Господа може бути місцем, де створено сприятливі умови для розвитку спільноти Сіону. Якщо ми разом працюємо, служимо, радіємо і пізнаємо Його любов, то єднаємося одне з одним у Його євангелії”. Господь благословить вас, якщо ви будете намагатися дотримуватися Його заповідей і ставати єдиними в Ньому; і ви можете побачити, що у вас є більше спільного з членами вашого приходу і філії, ніж ви думаєте!