“Урок 23 Підготовчий матеріал для уроку: Послух Божим заповідям”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя (2021)
“Урок 23 Підготовчий матеріал для уроку”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя
Урок 23: Підготовчий матеріал для уроку
Послух Божим заповідям
При вивченні цього блоку у вас буде можливість поміркувати над тим, як вам збільшити свою довіру до Бога. Важливою складовою у набутті довіри до Бога є навчитися з готовністю слухатися Його заповідей. Наскільки важливим є для вас дотримання Божих заповідей? Чи є якась заповідь, яку, на вашу думку, вам особливо важко виконувати? Коли ви будете вивчати Книгу Мормона, готуючись до уроку, поміркуйте над тим, для чого дані Божі заповіді та які благословення ви можете отримати, прагнучи наслідувати Спасителевий приклад послуху.
Частина 1
Чого я можу навчитися про послух від Ісуса Христа?
З Нового Завіту ми дізнаємося, що Ісус Христос прийшов до Івана Христителя, щоб бути охрищеним, аби їм “виповнити усю правду” (Матвій 3:13–17). Як написано у Книзі Мормона, Нефій пояснив, чому Ісуса Христа, Який був безгрішним, було охрищено (див. 2 Нефій 31:6–7).
Коли Ісус Христос явився нефійцям на землі Щедрій, Він наголосив на тому, що важливо слухатися заповідей Його Батька. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, зауважив:
“З усіх послань, які могли прийти із сувою вічності, що було проголошено [Спасителем]? Нефійці віддано слухали, коли Він казав: “Я є світло і життя світу; і Я випив з тієї гіркої чаші, яку Батько дав Мені, і прославив Батька, взявши на Себе гріхи світу, в чому Я перетерпів волю Батька в усьому від початку” [3 Нефій 11:11]. Тридцять пʼять слів. Вони передають сутність усієї Його земної місії. Послух і вірність у виконанні волі Батька, однак—ціною гіркої чаші, тобто ціною нестерпного болю”. (Christ and the New Covenant [1997], 251)
Наприкінці Свого священнослужіння серед нефійців Господь проголосив: “Я прийшов у світ виконати волю Мого Батька, тому що Мій Батько послав Мене” (3 Нефій 27:13).
Частина 2
Які благословення можуть прийти до мене за виконання Божих заповідей?
Невдовзі після того як Легій та його сімʼя залишили Єрусалим, вирушивши у пустиню, Ламан і Лемуїл почали ремствувати на свого батька. Засмучений через закамʼянілість їхніх сердець, Нефій молився про своїх братів. У відповідь на його благання Господь навчав Нефія важливій істині про послух. (Див. 1 Нефій 2:11–12, 18–21).
Говорячи про обіцяння з цього уривка з Писань, єпископ Джеральд Коссе навчав:
“Це обіцяння є основоположним в сюжеті й ученнях Книги Мормона. Воно з’являється у 18 різних віршах і в семи з її 15 книг. Хоча обіцяння процвітання, про яке йдеться у цих віршах, головним чином має духовне забарвлення, воно також включає здатність Божого народу мати переваги економічного розвитку й ставати матеріально самозабезпеченими”. (“Духовна основа фінансового самозабезпечення Церкви”, Ліягона, серп. 2018, с. 46)
Коли життя царя Веніямина вже добігало кінця, він зібрав свій народ разом, щоб виголосити останню проповідь. У цій своїй проповіді він навчав, що всі ми є “невигідними слугами” і завжди будемо у боргу перед Богом (Мосія 2:20–21). Цар Веніямин, у контексті такої нашої заборгованості, навчав, чому Бог вимагає, щоб ми виконували Його заповіді.
Говорячи про те, з якою метою дано Божі заповіді, президент Джин Б. Бінгем, генеральний президент Товариства допомоги, навчала:
“Чому Бог дає нам заповіді? Для того, щоб тримати нас у пригніченні, плазуючими перед Ним? Для того, щоб забрати будь-яку можливість для справжніх радощів у цьому світі? Ні, зовсім навпаки: Бог дав нам заповіді, бо любить нас. Він хоче зберегти нас від душевного болю, страждань і жалкування. Він знає: єдиний шлях до справжнього щастя у цьому житті і безмежної радості у світі прийдешньому—це наслідувати приклад послуху Божим законам, який подав Ісус Христос”. (“Obedience Brings Blessings” [виступ на церемонії вручення дипломів в Університеті Бригама Янга—Гаваї, 21 квіт. 2018], speeches.byuh.edu)
Частина 3
Чого я можу навчитися про послух від юних воїнів?
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Чесне виконання Божих заповідей є необхідним для отримання Святого Духа”. Потім він вказав на юних воїнів як на приклад послуху і сказав, що нам “необхідно старатися, щоб cтавати схожими на [них]” (“Отримання Святого Духа”, Ліягона, лист. 2010, сс. 96, 97).
Ці юні воїни були дітьми ламанійців, які були навернені до Господа після того, як їх навчали сини Мосії. Ці ламанійці називалися народом Аммона або анті-нефій-легіями. Після свого навернення ці анті-нефій-легії пообіцяли Богу, що вони ніколи більше не будуть піднімати свою зброю війни. (Див. Алма 23:4–7, 16–17). Пізніше їхні молоді сини, які не укладали такого завіту, вибрали приєднатися до війська нефійців і захищати свою країну. Ці юні воїни бажали, щоб їхнім вождем був Геламан. Вони брали участь у кількох битвах проти ламанійців. І хоч вони отримали багато поранень, однак, як це не дивовижно, жодний з них не загинув у битві. (Див. Алма 53:10–19; 57:22–25; 58:39).
Говорячи батькам про те, як важливо навчати їхніх дітей послуху, Президент Рассел М. Нельсон дав таку пораду:
“Навчайте вірити в дотримання всіх заповідей Божих, знаючи, що їх було дано з метою благословляти Його дітей і приносити їм радість [див. 2 Нефій 2:25]. Застерігайте їх, що вони зустрінуть таких людей, які дотримуватимуться певних заповідей, а на інші не зважатимуть, бо приймуть рішення порушувати їх. Я називаю це ресторанним підходом до послуху. Така практика вибору і підбору не спрацює. Вона призведе до нещастя. Щоб підготуватися до зустрічі з Богом, людині потрібно виконувати всі Його заповіді. Щоб виконувати заповіді, необхідна віра, а дотримання заповідей зміцнить ту віру”. (“Дивіться в майбутнє з вірою”, Ліягона, трав. 2011, с. 34)
Іноді ми можемо відчувати себе пригніченими, коли стараємося виконувати всі заповіді Бога з точністю. Щоб допомогти нам зрозуміти, як Спаситель може збільшити нашу здатність бути слухняними, старійшина Беднар навчав:
“Брати і сестри, для всіх нас життєво важливо памʼятати, що просування до вищих духовних рівнів послуху, який вимагається,—це не просто питання більшої особистої рішучості, більшої твердості характеру, більшої сили волі; найімовірніше воно досягається завдяки уможливлюючій силі Спокути Ісуса Христа”. (“In a State of Happiness (Mormon 7:7)” [Brigham Young University–Idaho devotional, Jan. 6, 2004], byui.edu)