“Прийдіть до Мене”
Президент Генрі Б. Айрінг
Перший радник у Першому Президентстві
І словом, і прикладом Христос показав нам, як наближатися до Нього.
Я вдячний за можливість бути з вами на цій конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Це—Його Церква. Входячи в Його царство, ми беремо на себе Його ім’я. Він—Бог, Творець, і Він—досконалий. Ми—смертні, підвладні смерті й гріху. Однак з любові до нас і наших сімей Він запрошує нас наближатися до Нього. Ось Його слова: “Наближайтеся до Мене, і Я наближатимусь до вас; шукайте Мене старанно, і ви знайдете Мене; просіть, і ви отримаєте; стукайте, і вам буде відчинено”1.
О цій Великодній порі ми отримуємо нагадування про те, чому ми любимо Його і про обіцяння, дане Його вірним учням, що вони стануть Його улюбленими друзями. Спаситель дав те обіцяння і пояснив, як Він приходить до нас, коли ми служимо. Один з прикладів цього міститься в одкровенні, даному Оліверу Каудері, коли він служив Господу з пророком Джозефом Смітом, перекладаючи Книгу Мормона: “Ось, ти є Олівер, і Я говорив з тобою через твої бажання; отже, зберігай як скарб ці слова в своєму серці. Будь вірним і старанним у виконанні заповідей Бога, і Я оточу тебе руками Моєї любові”2.
Найчастіше я відчував радість наближення до Спасителя і Його наближення до мене завдяки простому послуху заповідям.
І ви мали цей досвід у своєму житті. Можливо, це було тоді, коли ви вирішили відвідувати причасні збори. Зі мною це сталося в один із Суботніх днів, коли я був ще зовсім юний. У ті часи ми причащалися під час вечірніх причасних зборів. Вже понад 65 років спогад про один з днів, коли я дотримався заповіді збиратися разом зі своєю сім’єю і святими, досі наближає мене до Спасителя.
Надворі було темно й холодно. Пам’ятаю відчуття світла і тепла у каплиці того вечора, де був разом з батьками. Ми приймали причастя, яке розносили носії Ааронового священства, укладаючи завіт з нашим Небесним Батьком завжди пам’ятати Його Сина і дотримуватися Його заповідей.
У кінці зборів ми заспівали гімн “Спасителю, залишся тут!”, в якому є слова: “Спасителю, залишся тут, вже вечір надворі”3.
Того вечора я відчув, що Спаситель мене любить і Він поруч. І я відчув втішення Святого Духа.
Я волів знову відчувати любов Спасителя і Його близькість, які відчував у юності під час тих причасних зборів. Тож нещодавно я дотримувався ще однієї заповіді. Я досліджував Писання. Я знав, що з їхньою допомогою я зможу знову відчути через Святого Духа те, що відчували учні воскреслого Господа, коли Він відгукнувся на їхнє запрошення зайти до їхнього дому й залишитися з ними.
Я читаю про третій день після Його Розп’яття і поховання. Вірні жінки та інші люди переконалися, що камінь відвалено від гробниці і побачили, що Його тіла там не було. З любові до Нього вони прийшли намастити Його тіло.
Там були два ангели, які запитали, чому вони налякалися, і сказали:
“Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував у Галілеї.
Він казав: “Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня”4.
У Євангелії від Марка додано ще одну настанову одного з ангелів: “Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас,—там Його ви побачите, як Він вам говорив”5.
Апостоли і учні зібралися в Єрусалимі. Мабуть, як і ми на їхньому місці, вони були налякані й не знали, коли розмовляли між собою, що для них означають Його смерть і розповіді про воскресіння.
Двоє учнів ішли того вечора дорогою з Єрусалима в Еммаус. На дорозі з’явився воскреслий Христос і пішов разом з ними. Воскреслий Господь прийшов до них.
Євангелія від Луки допомагає нам приєднатися до їхньої подорожі:
“І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус,—і пішов разом із ними.
Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
І спитався Він їх: “Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?”
І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: “Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?”6
Вони розповіли Йому, що сумують через смерть Ісуса, хоча вони вірили, що Він буде Викупителем Ізраїля.
Мабуть голос воскреслого Господа звучав з особливим почуттям, коли Він говорив з цими двома сповненими горя і смутку учнями:
“Тоді Він їм сказав: “О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?”
І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було”7.
Потім настав момент, який зігріває моє серце з того часу, як я був ще хлопчиком:
“І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Вони не пускали Його й намовляли: “Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день”8.
Спаситель прийняв запрошення того вечора зайти у дім Своїх учнів поблизу села Еммаус.
Він сів з ними до столу. Він узяв хліб, поблагословив його, розламав та й дав їм. Їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його. Потім Він став для них невидимий. Лука описав для нас почуття тих благословенних учнів: “І говорили вони один одному: “Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?”9
Відразу ж ті два учні поспішили назад у Єрусалим, щоб розповісти одинадцятьом апостолам, що з ними сталося. І тоді Спаситель знову з’явився.
Він нагадав пророцтва про Свою місію: викупити гріхи дітей Його Батька і розірвати пута смерті.
“І сказав Він до них: “Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
І щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
А ви свідки того”10.
Спасителеві слова зараз є істинними для нас так само, як і колись для Його учнів. Ми є свідками цього. І славетне доручення, яке ми прийняли під час хрищення у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, чітко пояснив нам пророк Алма багато століть тому біля вод Мормона:
“І сталося, що він сказав їм: Дивіться, ось води Мормона (бо так вони називалися) і ось, оскільки ви жадаєте прийти до кошари Бога і називатися Його народом, і бажаєте нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими;
Так, і бажаєте сумувати з тими, хто сумує; так, і співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях, де ви можете бути, аж до самої смерті, щоб ви могли бути викупленими Богом і причислені до тих, хто в першому воскресінні, щоб ви могли мати вічне життя—
Тож я кажу вам, якщо це є бажанням ваших сердець, то що ви маєте проти того, щоб бути хрищеними в ім’я Господа, як свідчення того перед Ним, що ви увійшли в завіт з Ним, що ви будете служити Йому і виконувати Його заповіді, щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на вас?
І ось, коли люди почули ці слова, вони заплескали в долоні свої від радості і вигукнули: Це є бажання наших сердець”11.
Ми увійшли в завіт не лише допомагати тим, хто в нужді, але й бути свідками Спасителя, поки живемо.
Ми зможемо успішно це робити лише тоді, коли будемо відчувати любов до Спасителя і Його любов до нас. Якщо ми вірні даним нами обіцянням, ми будемо відчувати любов до Нього. Вона зростатиме, бо ми будемо відчувати Його силу і те, що Він наближається до нас, коли ми служимо Йому.
Президент Томас С. Монсон часто нагадує нам про обіцяння, дане Господом Своїм вірним учням: “І кожний, хто приймає вас, там і Я буду також, бо Я йтиму перед вашим лицем. Я буду праворуч і ліворуч від вас, і Мій Дух буде у ваших серцях, а Мої ангели—навколо вас, щоб підтримувати вас”12.
Є ще один спосіб того, як ми з вами можемо відчувати Його ближче. Коли ми віддано служимо Йому, Він наближається до тих, кого ми любимо в наших сім’ях. Кожного разу, коли мене покликали на Господнє служіння і для цього необхідно було переїхати або залишати сім’ю, я бачив, що Господь благословляв мою дружину і моїх дітей. Він готував люблячих служителів і ситуації, щоб наблизити їх до Себе.
Ви відчували подібні благословення у своєму житті. У багатьох з вас є рідні, які зійшли зі шляху, що веде до вічного життя. Ви не знаєте, що ще можна зробити, щоб повернути їх. Ви можете розраховувати, що Господь наблизиться до них, якщо ви будете служити Йому з вірою.
Ви пам’ятаєте Господнє обіцяння Джозефу Сміту і Сідні Рігдону, коли вони були далеко від своїх сімей, виконуючи Його роботу: “Мої друзі Сідні та Джозеф, з вашими сім’ями все добре; вони в Моїх руках, і Я чинитиму з ними, як Мені здається кращим; бо в Мені вся сила”13.
Подібно до Алми і царя Мосії, є серед вас, вірних служителів, такі, що служать Господу так довго і так добре, однак мають дітей, які збилися з пуття, незважаючи на жертви своїх батьків заради Господа. Як і ви, вони робили все, що могли, навіть з допомогою інших люблячих і вірних людей.
Алма і святі молилися за його сина і синів царя Мосії, і явився ангел. Ваші молитви і молитви тих, хто виявляє віру, спрямують Господніх служителів, які допоможуть членам вашої сім’ї. Вони допоможуть їм обрати шлях назад до Бога, навіть коли Сатана і його послідовники, мета яких знищувати сім’ї в цьому житті і у вічності, атакуватимуть їх.
Ви пам’ятаєте слова ангела, звернені до Алми молодшого і синів Мосії, коли ті були бунтівними: “І ще ангел сказав: Знайте, Господь почув молитви Свого народу, а також молитви Свого слуги, Алми, твого батька; бо він молився з великою вірою за тебе, щоб ти міг бути приведений до пізнання істини; отже, з цією метою прийшов я переконати тебе в силі й владі Бога, щоб на молитви Його слуг відповідалося за їхньою вірою”14.
Я не можу обіцяти вам, хто молиться і служить Господу, що ви матимете всі благословення, які тільки забажаєте, для себе і своєї сім’ї. Але я можу обіцяти вам, що Спаситель наблизиться до вас і благословить вас і вашу сім’ю тим, що є найкращим. Вас втішатиме Його любов і ви відчуєте Його ближче, коли запропонуєте свої руки для служіння іншим. Перев’язуючи рани тих, хто в нужді, і пропонуючи очищення Його Спокути тим, хто сумує через гріх, ви відчуєте, як вас підтримує сила Господа. Його руки простягнуті разом з вашими, щоб допомагати і благословляти дітей нашого Небесного Батька.
Нам приготоване славетне повернення додому. Тоді ми побачимо виповнення обіцяння Господа, якого ми полюбили. Саме Він ласкаво запрошує нас до вічного життя з Ним і нашим Небесним Батьком. Ісус Христос описав це таким чином:
“Прагни розпочати й зміцнювати Мій Сіон. Виконуй Мої заповіді в усьому.
І, якщо ти виконуватимеш Мої заповіді і витерпиш до кінця, ти матимеш вічне життя—дар, найвеличніший з усіх дарів Бога”15.
“Бо ті, хто живуть, успадкують землю, а ті, хто вмирають, відпочинуть від усіх своїх трудів, і їхні діяння підуть слідом за ними; і вони отримають вінець в оселях Мого Батька, які Я приготував для них”16.
Я свідчу, що ми через Духа можемо прийняти запрошення Небесного Батька: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!”17
І словом, і прикладом Христос показав нам, як наближатися до Нього. Кожна дитина Небесного Батька, яка вирішила увійти через ворота хрищення до Його Церкви, матиме нагоду в цьому житті навчатися Його євангелії і почути від Його покликаних служителів Його запрошення: “Прийдіть до Мене”18.
Кожен Його завітний служитель у Його царстві на землі й у духовному світі отримає Його настанову, коли благословлятиме інших і служитиме від Його імені. І вони відчують Його любов і знайдуть радість від того, що наближаються до Нього.
Я є свідком Воскресіння Господнього так само певно, якби я був того вечора з двома учнями в домі по дорозі до Еммауса. Я знаю, що Він живий так само певно, як і Джозеф Сміт, коли бачив Батька і Сина в гаю у світлі сяючого ранку в Пальмірі.
Це істинна Церква Ісуса Христа. Лише у ключах священства, які має Президент Томас С. Монсон, є сила, якою ми можемо запечататися з нашими сім’ями, аби вічно жити з нашим Небесним Батьком і Господом Ісусом Христом. У Судний день ми будемо стояти перед Спасителем лицем до лиця. Цей час буде радісним для тих, хто наблизився до Нього в служінні Йому в цьому житті. Як радісно буде почути слова: “Гаразд, рабе добрий і вірний!”19 Я свідчу як свідок воскреслого Спасителя і нашого Викупителя в ім’я Ісуса Христа, амінь.