Стійте міцно на святих місцях

Старійшина Роберт Д. Хейлз

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Виявляючи послух і ретельно дотримуючись вчення нашого Бога, ми стоїмо на святих місцях, бо Його вчення священне і не змінюватиметься.

Брати, яка честь бути разом з носіями царського священства Бога. Ми живемо в останні дні, у “тяжкі часи”¹. Як носії священства, ми маємо обов’язок міцно стояти зі щитом віри проти огненних стріл супротивника. Ми є взірцями для світу і захищаємо Богом дані, невід’ємні права і свободи. Ми захищаємо наші домівки і наші сім’ї.

Коли я був у дев’ятому класі, я повернувся з моєї першої виїзної гри з університетською бейсбольною командою. Мій батько дізнався, що протягом тривалої подорожі додому я чув слова і бачив поведінку, які не відповідали нормам євангелії. Він був професійним художником, тож він сів і намалював зображення лицаря—воїна, здатного захищати замки і царства.

Коли він малював і читав з Писань, я вчився тому, як бути відданим носієм священства—захищати і обороняти Боже царство. Мене скеровували слова апостола Павла:

“Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.

Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,

і взувши ноги в готовість Євангелії миру.

А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.

Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже”².

Брати, якщо ми віддані у священстві, цю зброю буде дано нам, як дар від Бога. Нам потрібна ця зброя!

Молоді чоловіки, ваші батьки і дідусі ніколи не стикалися зі спокусами, з якими ви регулярно стикаєтеся. Ви живете в останні дні. Якщо вашому батькові хотілося потрапити в халепу, він мав кудись піти, щоб її знайти. Зараз вже не так! Сьогодні спокуса знаходить вас! Будь ласка, пам’ятайте це! Сатана прагне полонити вас і “в дверях гріх підстерігає”³. Як ви будете опиратися його агресивній тактиці? Зодягніться в повну Божу зброю.

Дозвольте мені розповісти вам про ще один випадок зі свого життя:

У січні 1982 року я виступав на духовному вечорі в студмістечку УБЯ, в Прово, Юта. Я попросив студентів уявити, що Церква знаходиться на одному боці подіуму, ось тут, а світ на відстані менше одного метра на іншому боці. Це ілюструвало “дуже малу відстань між нормами світу і нормами Церкви” у ті часи, коли я був студентом коледжу. Тоді, стоячи перед студентами через 30 років потому, я тримав руки так само і пояснив: “Світ пішов з цього місця дуже далеко; [він вирушив у мандри; його ніде не побачиш]; він відійшов звідси, пішов до виходу, вийшов з цієї [будівлі і відступив аж кудись на інший бік земної кулі]. … Нам і нашим дітям, і нашим онукам важливо пам’ятати, що ця Церква залишиться непорушною, [вона все ще тут; тоді як] світ продовжуватиме рухатися—і ця відстань [ставатиме] все більшою і більшою. … Тому, будьте дуже уважні. Якщо ви судите про свої вчинки і норми Церкви, виходячи з того, де знаходиться світ і куди він іде, ви усвідомите, що знаходитеся не там, де вам слід бути”⁴.

Тоді я не міг й уявити, наскільки далеко і швидко світ відступить від Бога; було неможливо зрозуміти це, маючи вчення, принципи і заповіді. І все ж, норми Христа і Його Церкви залишилися непорушними. Як Він сказав: “Істина перебуває на віки вічні”⁵. Коли ми розуміємо і приймаємо це, ми готові стикнутися з тиском суспільства, висміюванням і навіть дискримінацією з боку світу і декого з тих, хто називає себе друзями.

Більшість з нас знають когось, хто каже: “Якщо ти хочеш бути моїм другом, ти маєш прийняти мої цінності”. Справжній друг не попросить нас робити вибір між євангелією і його нормами. Як казав апостол Павло: “Відвертайсь від таких!”⁶. Справжній друг зміцнює нас, щоб ми залишалися на тісній і вузькій путі.

Коли ми залишаємося на євангельському шляху завітів, заповідей і обрядів, це захищає нас і готує до виконання Божої роботи у цьому світі. Якщо ми дотримуємося Слова мудрості, нашу свободу волі буде захищено від згубної залежності від речовин, таких, як алкоголь, наркотики і тютюн. Сплачуючи десятину, вивчаючи Писання, отримавши хрищення і конфірмацію, живучи так, щоб бути гідними постійного супроводу Святого Духа, гідно причащаючись, дотримуючись закону цнотливості, готуючись до отримання Мелхиседекового священства і отримуючи його, та укладаючи у храмі священні завіти, ми тоді стаємо готовими служити.

У храмі ми готуємося до життя за законом посвячення і даємо обіцяння жити за ним. Спроможні молоді чоловіки починають жити за цим законом, прагнучи отримати покликання служити на місії, щоб сплатити десятину з прожитих років свого життя служінням Господу на місії повного дня. Ця жертва зміцнить їх на шляху до найвищого завіту в житті—для багатьох це буде запечататися в храмі та започаткувати вічну сім’ю.

Просуваючись вперед цією тісною і вузькою дорогою, ми поступово набуваємо духовної сили—сили у застосуванні нашої свободи волі, щоб діяти самостійно. У цьому зростанні як молоді чоловіки, так і молоді жінки отримують допомогу, коли вони пізнають вчення і діляться своїми свідченнями за допомогою нового навчального плану За Мною йдіть, розміщеного он-лайн.

Крім того, використовуйте свою свободу волі для особистого розвитку. Відкриваючи для себе свої дари і таланти, пам’ятайте, що батьки і наставники можуть допомагати вам, але ви повинні дозволити Духу скеровувати вас. Прийміть рішення діяти самостійно і дійте. Хай ваша мотивація буде внутрішньою. Плануйте своє життя, зокрема здобуття освіти або професійної підготовки. Визначте інтереси та опановуйте навички. Працюйте і ставайте самодостатніми. Ставте цілі, долайте помилки, набувайте досвіду і доводьте до кінця те, що розпочали.

Просуваючись цим шляхом, неодмінно беріть участь у заходах сім’ї, кворуму, класу та об’єднаних спільних заходах. Насолоджуйтеся корисним і радісним спільним відпочинком. Завдяки всьому цьому ви навчитеся поважати і цінувати духовні дари одне одного і вічну взаємодоповнюючу природу синів і дочок Бога.

Понад усе, вірте у Спасителя! Не бійтеся! Старанно живучи за євангелією, ми зміцнюємося у Господі. З Його силою ми в змозі відкинути антихриста, який каже: “Їжте, пийте і звеселяйтеся”, бо Бог “виправдає вас, коли ви чинитимете маленький гріх; … немає в цьому нічого поганого …, бо завтра ми помремо”⁷. У силі Господа ми в змозі встояти проти будь-якої філософії або віровчення, яке відкидає Спасителя і суперечить великому, вічному плану щастя для всіх Божих дітей.

Ми не вповноважені обговорювати умови цього вічного плану. Згадайте Неемію, якому було наказано побудувати мур, щоб захистити Єрусалим. Дехто хотів, щоб він прийшов до них і змінив своє ставлення, але Неемія відмовився. Він не був нетолерантним до інших; він просто пояснив: “Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця … ?”⁸

Інколи ми стаємо громовідводом, і ми повинні встояти, коли нас звинувачуватимуть в тому, що ми ретельно дотримуємося Божих норм і виконуємо Його роботу. Я свідчу, що нам не слід боятися, якщо ми міцно вкорінені в Його вчення. Ми можемо стикатися з неправильним розумінням, критикою і навіть хибними звинуваченнями, але ми ніколи не самотні. Наш Спаситель був “зневажений і покинутий людьми”⁹. Наш священний привілей—стояти разом з Ним!

За іронією, міцно стояти іноді означає уникати світу і навіть тікати від нього. Спаситель проголосив: “Відійди, сатано!”¹⁰. Йосип у Єгипті втік від спокус Потифарової дружини¹¹, а Легій залишив Єрусалим і разом із сім’єю вирушив у пустиню¹².

Будьте впевнені в тому, що всі пророки до нас міцно стояли у свою добу:

Нефій виконав особливу Господню роботу, незважаючи на биття Сатани та переслідування з боку Ламана та Лемуїла, його братів¹³.

Авінадій свідчив про Христа, незважаючи на підозри, презирство і неминучість смерті¹⁴.

2000 юних воїнів захистили свої сім’ї від тих, хто зневажав євангельські цінності¹⁵.

Мороній здійняв гасло волі, щоб зберегти сім’ї свого народу і релігійну свободу¹⁶.

Самуїл стояв на стіні та пророкував про пришестя Христа незважаючи на те, що в нього кидали камінням і пускали стріли¹⁷.

Пророк Джозеф Сміт відновив євангелію Спасителя, запечатавши своє свідчення власною кров’ю¹⁸.

І мормонські піонери міцно стояли, незважаючи на люте протистояння і труднощі, йдучи за пророком під час великого переходу і колонізації Заходу.

Ці великі служителі та Божі святі змогли стояти міцно, оскільки вони стояли зі Спасителем. Подивіться, як міцно стояв Спаситель:

Ще юнаком Ісус віддано пішов виконувати справу Свого Батька, проповідуючи євангелію учителям у храмі¹⁹. Протягом свого священнослужіння Він виконував роботу священства—навчав, зцілював, благословляв і підбадьорював інших та служив їм. Коли було доречно, Він відважно протистояв злу, навіть очистив храм²⁰. Він також відстоював істину—чи то словами, чи то величним мовчанням. Коли первосвященики звинуватили його перед Кайяфою, Ісус мудро і сміливо відмовився відповідати на неправду і зберігав мовчання²¹.

У Гефсиманському саду наш Спаситель і Викупитель не ухилився від пиття з гіркої чаші Спокути²². І на хресті, щоб виконати волю Свого Батька, Він знов страждав до тієї останньої миті, коли міг промовити: “Звершилось!”²³ Він витерпів до кінця. У відповідь на досконалий послух Спасителя, виявлений в тому, щоб міцно стояти, наш Небесний Батько проголосив: “Ось Мій Улюблений Син, в Якому Я задоволений, в Якому Я прославив Своє ім’я”²⁴.

Мої улюблені брати у священстві, молоді та літні, славімо Боже ім’я, міцно стоячи з нашим Спасителем, Ісусом Христом. Я виголошую своє особливе свідчення, що Він живий і що нас “покликано святим покликанням”²⁵ брати участь у Його роботі. “Отже, стійте на святих місцях і не сходьте”²⁶. Виявляючи послух і ретельно дотримуючись вчення нашого Бога, ми стоїмо на святих місцях, бо Його вчення священне і не змінюватиметься під впливом суспільних і політичних вітрів сучасності. Я проголошую разом з апостолом Павлом: “Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, [і] будьте міцні”²⁷. Такою є моя палка молитва за вас, у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.