Батько і Син

Старійшина Крістоффель Голден

Сімдесятник

Ключем до євангелії Ісуса Христа і її сили спасати є правильне розуміння Батька і Сина.

Мої любі брати і сестри, я вдячний, що можу звернутися до вас цього дня на цій натхненній генеральній конференції!

Торкаючись теми, яка для мене є найбільш священною, я хотів би спочатку висловити вдячність за відданість дуже багатьох християн протягом століть і, серед них, моїх предків з числа французьких протестантів та ірландських католиків. Заради своєї віри та поклоніння Богові багато з них пожертвували становищем, майном і навіть своїм життям, захищаючи свого Бога і свою віру¹.

Як святі останніх днів і як християни, ми також маємо сильну і глибоку віру в Бога, Вічного Батька, і Його Сина, Ісуса Христа. Відданість Богові завжди залишається священним і особистим питанням стосунків між нами і нашим Творцем.

Наш пошук вічного життя є нічим іншим, як пошуком розуміння того, ким є Бог і як нам повернутися до Нього, щоб жити з Ним. Спаситель молився Своєму Батькові: “Життя ж вічне—це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”².

Навіть у світлі цих слів, проголошених Самим нашим Спасителем, домінуючий погляд щодо природи Батька і Сина протягом багатьох століть та серед значної частини людства явно не узгоджується з вченнями зі Святих Писань.

Ми з повагою наголошуємо, що ключем до євангелії Ісуса Христа і її сили спасати є правильне розуміння Батька і Сина³.

Важливість цього найфундаментальнішого принципу євангелії Ісуса Христа підтверджується Першим видінням пророка Джозефа Сміта у 1820 році. Пророк писав: “Я побачив двох Осіб, що стояли переді мною у повітрі, блиск і славу Яких неможливо описати. Один з них звернувся до мене, називаючи моє ім’я, і сказав, указуючи на іншого—Це Мій Улюблений Син. Слухай Його!”⁴

Завдяки цій події з хлопчиком Джозефом, після якої було отримано багато інших видінь та одкровень, можна бачити, що Бог дійсно існує, що Батько і Його Син, Ісус Христос,—це дві окремі й різні істоти, що людину створено за образом Бога, що наш Небесний Батько в буквальному розумінні є Батьком Ісуса Христа, що Бог продовжує являти Себе людині, що Бог завжди поруч і піклується про нас, і що Він відповідає на наші молитви.

Незважаючи на те, що подібні явлення Батька і Сина у Святому Письмі зустрічаються доволі рідко, визначний факт щодо Першого видіння полягає в тому, що воно узгоджується з іншими подіями, описаними у Святих Писаннях.

Наприклад, у Новому Завіті ми читаємо останнє свідчення Степана, промовлене ним під час його мученицької смерті. Він сказав: “Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!”⁵

У величному видінні на острові Патмос апостол Іван бачить “Господа, Бога Вседержителя”⁶, а також Агнця Божого, який “викупив … [нас Своєю] кров’ю”⁷.

У Книзі Мормона вчення про Батька і Сина є могутнім свідченням, що лунає разом зі свідченнями зі Святої Біблії. У Книзі Мормона описано відвідування нашим Спасителем нефійців, під час якого голос Батька, в присутності близько 2500 нефійців, представляє воскреслого Христа: “Ось Мій Улюблений Син, в Якому Я задоволений, в Якому Я прославив Своє ім’я—слухайте Його”⁸.

У чотирьох євангеліях Христос особисто говорить про Свого Небесного Батька 160 разів, тоді як під час Свого короткого триденного священнослужіння серед нефійців, описаного у Книзі Мормона, Він згадує Свого Батька 122 рази.

Наприклад, у євангелії від Матвія Ісус каже: “Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі”⁹.

У євангелії від Івана Він свідчіть: “Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець”¹⁰.

Та у євангелії від Луки Він вигукує: “Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!”¹¹

Щоразу, коли наш Господь говорить про Свого Небесного Батька, Він робить це з найглибшим благоговінням і смиренням.

Говорячи це, я сподіваюсь, що не буде жодного непорозуміння. Ісус Христос є великим Єговою, Богом Ізраїля, обіцяним Месією і, завдяки своїй безкінечній Спокуті, Він є нашим Спасителем і Викупителем світу. Апостол Павло проголосив про Нього: “А потому кінець, коли [Христос] передасть царство Богові й Отцеві, коли [Христос] зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу”¹².

Того вечора, коли Спаситель здійснював Спокуту, Він звернувся до Свого Батька з величною заступницькою молитвою. Він благав:

“Та не тільки за них [тобто за Своїх апостолів] Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,

щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я—у Тобі, щоб одно були в Нас і вони,—щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми”¹³.

Батько і Син—це окремі й різні істоти, але Вони досконало об’єднані та єдині у силі та меті. Їхня єдність не є виключно їхньою прерогативою; натомість Вони бажають такої ж єдності для всіх, хто буде віддано дотримуватися і слухатися Їхніх заповідей.

Як щирому шукачеві Бога познайомитися з Батьком і Сином? Наш Спаситель пообіцяв: “Утішитель же, Дух Святий, … навчить вас усього”¹⁴.

У Книзі Мормона Нефій, говорячи про вчення Христа, проголосив, що Святий Дух “свідчить про Батька і Сина”¹⁵.

Це правда, що силу або вплив Святого Духа іноді, за волею Господа, може відчувати будь-яка людина, незалежно від її релігійних переконань. Але повнота, або дар, Святого Духа отримується тільки після того, як людина пройде із “скрушеним серцем і упокореним духом”¹⁶, обряди хрищення і надання дару Святого Духа¹⁷ через рукопокладання. Ці та інші священні обряди можуть бути виконані лише під проводом священства Бога і його владою. Щодо цього нам сказано:

І це більше священство керує євангелією та тримає ключ від таємниць царства, саме ключ від пізнання Бога.

Отже, у його обрядах явлена сила божественності”¹⁸.

Якщо бачити вчення про Батька і Сина в його істинному світлі, воно є вченням про вічну сім’ю. Кожна людина раніше існувала, як духовне дитя небесних батьків¹⁹, а Христос є Першонародженим від Батька у цій небесній сім’ї²⁰.

Так і з усіма нами. Ми—діти нашого Небесного Батька.

Президент Езра Тефт Бенсон з пророчою проникливістю сказав: “Коли ми перейдемо через завісу на її інший бік, ніщо не здивує нас більше, ніж усвідомлення того, наскільки добре ми знаємо нашого Батька [на Небесах] і наскільки добре нам знайоме Його обличчя”²¹.

Я пізнав, що неможливо передати людською мовою те, що відкривається лише Святим Духом і силою Бога. Саме у цьому дусі я виголошую своє урочисте свідчення про реальність, близькість і великодушність нашого Вічного Батька і Його святого Сина, Ісуса Христа. В ім’я Ісуса Христа, амінь.