“Чи ти любиш мене більше цих?”
Що ж ви можете робити у вашому житті, аби спершу виявляти вашу любов до Господа?
У листопаді 2019 року я зі своїм другом відвідав Святу землю. Поки були там, ми згадували та вивчали Писання про життя Ісуса Христа. Одного ранку ми стояли на північно-західному узбережжі Галілейського моря біля місця, де, можливо, Ісус зустрів Своїх учнів після Свого воскресіння.
Після воскресіння Ісуса, як це написано в Євангелії від Івана, розділ 21, Петро та інші учні безуспішно рибалили всю ніч1. Уранці вони побачили Чоловіка, що стояв на березі, Який сказав їм закинути свій невід з іншого боку човна. На їхній подив дивовижним чином невід був наповнений2.
Вони негайно зрозуміли, що Той Чоловік був Господом, і побігли привітати Його.
Коли вони витягли невід, наповнений рибою, на берег, Ісус сказав: “Ідіть, снідайте!”3. Іван пише, що “як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих?”4
Поки я стояв на тому самому узбережжі, я зрозумів, що запитання Спасителя було одним з найважливіших запитань, які Він, можливо, одного дня поставить мені. Я майже чув Його голос, який питав: “Расселе, чи ти любиш мене більше цих?”
Як ви гадаєте, що Ісус мав на увазі, коли спитав Петра: “Чи ти любиш мене більше цих?”
Якщо поставити це запитання нам у наші дні, то Господь, вірогідніше за все, мав би на увазі те, наскільки ми зайняті, і те, скільки позитивних та негативних впливів борються за нашу увагу та наш час. Він, можливо, спитав би кожного з нас, чи ми любимо Його більше, ніж речі цього світу. Це може бути запитанням про те, що в житті дійсно має для нас цінність, за ким ми йдемо і як ми оцінюємо наші стосунки з членами сім’ї і нашими ближніми. Чи, можливо, Він питає нас, що дійсно приносить нам радість і щастя.
Чи речі цього світу приносять нам радість, щастя та мир, які Спаситель запропонував Своїм учням та які Він пропонує нам? Лише Він може принести нам справжні радість, щастя, спокій, якщо ми любимо Його і дотримуємося Його вчень.
Як ми б відповіли на запитання: “Чи ти любиш мене більше цих?”
Коли ми дізнаємося про більш повне значення цього запитання, то стаємо кращими членами сім’ї, сусідами, громадянами, членами Церкви та синами і дочками Бога.
У своєму віці я вже був на багатьох похоронах. Я впевнений, що багато хто з вас помітив те, що помітив і я. Віддаючи належне життю померлого члена сім’ї або друга, дуже рідко промовці говорять про розмір дому цієї людини, кількість її машин або залишок на її банківському рахунку. Вони зазвичай не говорять про дописи у соціальних медіа. На більшості похоронів, які я відвідав, вони зосереджуються на стосунках померлої людини з її близькими, на її служінні іншим, на уроках і досвіді її життя та на її любові до Ісуса Христа.
Не зрозумійте мене неправильно. Я не кажу, що мати гарний дім або хорошу машину—це неправильно або що використовувати соціальні мережі—це погано. Я маю на увазі, що, зрештою, все це зовсім мало значить у порівнянні з любов’ю до Спасителя.
Коли ми любимо Його та йдемо за Ним, то маємо віру в Нього. Ми каємося. Ми наслідуємо Його приклад, христимося й отримуємо Святого Духа. Ми терпимо до кінця та залишаємося на шляху завітів. Ми прощаємо членів родини та ближніх і більше не тримаємо на них образи. Ми щиро намагаємося дотримуватися заповідей Бога. Ми прагнемо бути слухняними. Ми укладаємо завіти і дотримуємося їх. Ми шануємо наших батьків і матерів. Ми не піддаємося негативному вплив світу. Ми готуємося до Його Другого пришестя.
У документі “Живий Христос: Свідчення апостолів” ми читаємо: “[Ісус] повернеться на землю. … Він правитиме як Цар над царями і царюватиме як Господь над панами, і кожне коліно вклониться, і кожний язик сповідається перед Ним. Кожен з нас стане перед Ним, і Він судитиме нас згідно з нашими діяннями і прагненнями наших сердець”5.
Як один з апостолів, який підписав цей документ “Живий Христос”, я можу сказати, що знання того, що Ісус “є світлом, життям і надією світу”6 дає мені бажання любити Його з кожним днем більше й більше.
Я свідчу, що Небесний Батько та Ісус Христос живі. Я свідчу, що Вони люблять нас. Писання вчать нас, що “так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”7. Писання також навчають, що Ісус “так любив світ, що віддав Своє власне життя, щоб усі, хто повірить, могли стати синами [і дочками] Бога”8.
Небесний Батько так полюбив нас, що підготував Свій план спасіння зі Спасителем, Який займає в ньому центральне місце. І Ісус так полюбив нас, що на великій Нараді на Небесах, коли Небесний Батько запитав: “Кого Мені послати?”, Ісус, який був Першонародженим з усіх духовних дітей Небесного Батька, відповів: “Ось Я, пошли Мене”9. Він сказав Батькові: “Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки”10. Ісус добровільно захотів бути нашим Спасителем та Викупителем, щоб ми могли стати подібними до Них і повернутися в Їхню присутність.
Ці два уривки з Писань також вчать нас: щоб повернутися в Їхню присутність, нам потрібно вірити. Нам потрібно вірити в Ісуса та Божий план щастя. Вірити означає любити нашого Спасителя, слідувати за Ним та дотримуватися заповідей навіть під час випробувань та незгод.
Світ у наш час неспокійний. Багато розчарувань, непорозумінь, страждань та безладу.
Президент Даллін Х. Оукс, виступаючи у 2017 році, зауважив наступне: “Це нелегкий час, сповнений великими занепокоєннями: війнами і чутками про війни, можливими епідеміями інфекційних хвороб, засухами, повенями та глобальним потеплінням”11.
Ми не можемо втратити нашу любов до Ісуса та надію на Нього, навіть якщо перед нами постають, здавалось би, непереборні випробування. Небесний Батько та Ісус ніколи не забудуть нас. Вони люблять нас.
Минулого жовтня Президент Рассел М. Нельсон навчав нас, як важливо нам у своєму житті ставити Небесного Батька та Ісуса Христа на перше місце. Президент Нельсон навчав нас, що одним із значень слова Ізраїль є значення “хай Бог буде понад усе”12.
Він поставив кожному з нас наступні запитання: “Чи прагнете ви, щоб Бог був понад усе у вашому житті? Чи прагнете ви, щоб саме Бог справляв найбільший вплив на ваше життя? Чи дозволите ви, щоб Його слова, Його заповіді та Його завіти впливали на те, що ви робите кожного дня? Чи дозволите ви, щоб Його голос мав пріоритет над будь-яким іншим голосом? Чи прагнете ви в першу чергу робити все, що Він хоче, щоб ви зробили, а вже потім будь-що інше? Чи прагнете ви, щоб вашу волю було поглинуто Його волею?”13
Ми маємо завжди пам’ятати, що наше істинне щастя залежить від наших стосунків з Богом, з Ісусом Христом та одне з одним.
Один із способів виявляти нашу любов—це приєднуватися до сім’ї, друзів та сусідів у тому, щоб робити щось маленьке, аби краще служити одне одному. Робіть те, що зробить цей світ кращим.
Що ж ви можете робити у вашому житті, аби спершу виявляти вашу любов до Господа?
Коли ми зосереджуємося на тому, щоб любити ближніх, як Він любить їх, то починаємо по‑справжньому любити тих, хто оточує нас14.
Я знову питаю, як би ви відповіли на запитання Спасителя: “Чи ти любиш мене більше цих?”
Я молюся, щоб ви, коли будете думати над цим запитанням, як робив це я, могли відповісти, як це зробив Петро багато років тому: “Так, Господи,—відаєш Ти, що кохаю Тебе”15, а потім виявіть це, люблячи Бога та тих, хто оточує вас, і служачи їм.
Я свідчу, що ми благословенні мати євангелію Ісуса Христа, яка є дороговказом у тому, як жити та ставитися одне до одного. Через Нього ми дізнаємося, що кожна дочка і кожен син Бога дуже цінні для Нього.
Я свідчу, що Ісус Христос—наш улюблений Спаситель. Він—Єдинонароджений Син Бога. І це свідчення я смиренно проголошую в ім’я Ісуса Христа, амінь.