Щоденне відновлення
Нам потрібно постійно і щоденно отримувати небесне світло. Нам потрібні “часи відпочинку”. Часи особистого відновлення.
Ми зібралися цього чудового недільного ранку, щоб говорити про Христа, радіти Його євангелії та підтримувати одне одного на “шляху”1 нашого Спасителя.
Як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, ми збираємося з цією метою кожного Суботнього дня впродовж року. Якщо ви не є членом Церкви, ми тепло вітаємо вас і дякуємо вам за те, що ви приєдналися до нас, щоб поклонятися Спасителю і дізнаватися більше про Нього. Як і ви, ми прагнемо—хоч і недосконало—стати кращими друзями, сусідами і людськими істотами2 і ми робимо це, намагаючись наслідувати наш Взірець—Ісуса Христа.
Сподіваємося, що ви можете відчувати щирість нашого свідчення. Ісус Христос живий! Він є Сином живого Бога і скеровує пророків на землі в наші дні. Ми запрошуємо всіх прийти, почути слово Бога і скуштувати від Його доброти! Я приношу своє особисте свідчення, що Бог перебуває серед нас і що Він неодмінно наблизиться до всіх, хто наближується до Нього3.
Ми вважаємо за честь іти з вами прямим і вузьким шляхом Учителя—шляхом учнівства.
Мистецтво йти по прямій
Існує часто повторювана теорія, що люди, які загубилися, ходять колами. Нещодавно вчені з Інституту біологічної кібернетики Макса Планка перевірили цю теорію. Вони привели учасників до густого лісу і дали їм прості інструкції: “Йдіть по прямій”. Не було жодних видимих орієнтирів. Учасники експерименту повинні були покладатися виключно на своє відчуття напрямку.
На вашу думку, як вони впоралися?
Учені дійшли висновку, що “люди дійсно ходять по колу, коли у них немає надійних дороговказів”4. Коли їх пізніше опитували, деякі учасники самовпевнено заявили, що вони ні на крок не відхилилися. Попри їхню завзяту впевненість, дані GPS показали, що вони ходили колами, які складали всього 20 метрів у діаметрі.
Чому ж нам так важко йти по прямій? Деякі дослідники висловлюють гіпотезу, що на це впливають маленькі, як здається незначні, відхилення у рельєфі. Інші посилаються на той факт, що у кожного з нас одна нога трохи сильніша за іншу. Однак “більш вірогідно, що нам важко йти по прямій, [через] зростаючу невпевненість щодо того, де це “прямо вперед”5.
Якою б не була причина, це—людська природа: без надійних орієнтирів ми збиваємося з курсу.
Відхилення від курсу
Хіба не цікаво, як маленькі й на перший погляд незначні фактори можуть сильно впливати на наше життя?
Я знаю це з власного досвіду роботи пілотом. Кожного разу, починаючи наближатися до аеропорту, я знав, що велика частина залишку моєї роботи полягає в тому, щоб постійно робити маленькі коригування курсу, аби безпечно направити літак до нашої бажаної посадкової смуги.
Ви можете мати схожі відчуття, коли керуєте автомобілем. Вітер, нерівності дороги, недосконало встановлені колеса, неуважність—не кажучи вже про дії інших водіїв—все це може зіштовхнути вас із бажаного шляху. Якщо не будете звертати увагу на ці фактори, ваш день може вщент зіпсуватися6.
Це стосується нас фізично.
Це також стосується нас духовно.
Більшість змін у нашому духовному житті—як позитивних, так і негативних—відбуваються поступово, крок за кроком. Як і учасники дослідження Інституту Макса Планка, ви можете не усвідомлювати, коли збилися з курсу. Ми навіть можемо бути глибоко впевнені, що йдемо по прямій. Але факт лишається фактом: без допомоги орієнтирів ми неодмінно відхилимося від курсу та опинимося в місцях, у яких себе навіть не уявляли.
Це справедливо для окремих осіб. Це також справедливо для суспільств і народів. У Писаннях є багато прикладів.
У книзі Суддів записано, що після того як помер Ісус Навин, “по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві”7.
Попри вражаючі небесні втручання, явлення, порятунки та дивовижні перемоги, свідками яких були діти Ізраїля за часів Мойсея та Ісуса Навина, через одне покоління люди залишили [праведний] Шлях і почали ходити відповідно до своїх власних бажань. І, звичайно, не минуло багато часу, перш ніж вони почали розплачуватися за ту поведінку.
Іноді таке відхилення від курсу відбувається протягом кількох поколінь. Іноді воно відбувається за декілька років або навіть місяців8. Але всі ми схильні до цього. Незалежно від того, наскільки вражаючим був наш духовний досвід у минулому, як людські істоти, ми маємо схильність збиватися зі шляху. Так відбувалося з днів Адама і до сьогодні.
Хороші новини
Але не все втрачено. На відміну від блукаючих учасників тесту, ми маємо надійні, видимі орієнтири, за допомогою яких ми можемо перевірити наш курс.
А що ж то за орієнтири?
Звичайно, до них входять щоденні молитви й обмірковування Писань, а також використання натхненних засобів, як-от За Мною йдіть. Кожного дня ми можемо наближатися до престолу Бога у смиренні та чесності. Ми можемо обмірковувати свої вчинки та пригадувати події нашого дня—оцінюючи нашу волю та бажання у світлі Його волі і бажань. Якщо ми поступово відхиляємося від життя за євангельськими принципами, ми благаємо Бога допомогти нам знову повернутися до цих принципів у житті і беремо на себе зобов’язання виправитися.
Цей час самоаналізу є можливістю повторного коригування нашого життя. Це ніби сад роздумів, де ми можемо ходити з Господом і отримувати вказівки та настанови, надихатися й очищуватися за допомогою записаного та відкритого Духом слова нашого Небесного Батька. Це священний час, коли ми згадуємо наші урочисті завіти йти за лагідним Христом, коли ми оцінюємо свій прогрес і звіряємося з духовними орієнтирами, які Бог надав Своїм дітям.
Сприймайте це як ваше особисте щоденне відновлення. У нашій подорожі паломництва на славетному шляху ми знаємо, як легко зійти з курсу. Але так само, як невеличкі відхилення можуть примусити нас зійти зі шляху Спасителя, так і невеличкі й прості коригуючі дії впевнено ведуть нас назад. Коли темрява просочується в наше життя, як це часто буває, наше щоденне відновлення відкриває наші серця для небесного світла, яке освітлює наші душі, розсіює тіні, страхи та сумніви.
Маленькі стерна, великі кораблі
Якщо ми будемо прагнути цього, то обов’язково “Бог дасть [нам] знання через Свого Святого Духа, так, через невимовний дар Святого Духа”9. Він навчатиме нас [праведного ] Шляху та допомагатиме йти ним настільки часто, наскільки ми проситимемо Його.
Це, звичайно, потребує постійних зусиль з нашого боку. Ми не можемо покладатися лише на минулий духовний досвід. Нам потрібно отримувати його регулярно.
Ми не можемо завжди покладатися на свідчення інших. Ми повинні розвивати своє власне.
Нам потрібно постійно і щоденно отримувати небесне світло.
Нам потрібні “часи відпочинку”10. Часи особистого відновлення.
“Проточні води” не можуть довго “залишатись нечистими”11. Щоб наші думки і вчинки були чистими, ми повинні постійно докладати зусиль!
Зрештою, Відновлення євангелії та Церкви не є чимось, що відбулося один раз і завершилося. Це постійний процес—день за днем, серце за серцем.
Те, як іде наше життя, залежить від того, як проходить кожен день. Один письменник сказав про це: “День подібний до цілого життя. Розпочинаєш його, роблячи щось одне, а завершуєш, роблячи щось інше, плануєш якісь маленькі справи, але так і не втілюєш їх. … І в кінці життя все твоє існування виглядає так само хаотично. Усе твоє життя схоже на твій окремий день”12.
Хочете змінити якість свого життя?
Змініть якість свого дня.
Хочете змінити свій день?
Змініть цю годину.
Змініть свої думки, відчуття і дії прямо зараз.
Маленьке стерно може керувати великим кораблем13.
Маленькі цеглинки можуть стати величними палацами.
Маленькі насіння можуть стати височенними секвоями.
Добре витрачені хвилини і години є блоками, з яких будується добре прожите життя. Вони можуть надихати на добро, вести нас з полону недосконалості та підносити на викупительний шлях прощення й освячення.
Бог нових починань
Разом з вами я від усього серця висловлюю вдячність за величний дар нових можливостей, нового життя, нової надії.
Ми підносимо свій голос, прославляючи нашого щедрого і милостивого Бога. Адже, дійсно, Він є Богом нових починань. Головна мета всіх Його трудів—допомогти нам, Його дітям, успішно досягнути безсмертя і вічного життя14.
Ми можемо стати новими створіннями у Христі, адже Бог пообіцяв: “Так, і скільки Мої люди каятимуться, стільки Я прощатиму їм їхні гріхи проти Мене”15 і “не пам’ята[тиму] їх більше”16.
Мої дорогі брати і сестри, любі друзі, ми всі час від часу відхиляємося від [праведного] шляху.
Але ми можемо повернутися до правильного курсу. Ми можемо пройти крізь темряву та випробування цього життя і знайти шлях назад до нашого люблячого Небесного Батька, якщо шукатимемо та прийматимемо духовні орієнтири, які надає Він, прислухатимемось до особистих одкровень та прагнутимемо щоденного відновлення. Саме так ми і стаємо істинними учнями нашого улюбленого Спасителя, Ісуса Христа.
Якщо ми так робитимемо, Бог усміхатиметься нам. “Господь … благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі. Господь поставить тебе Собі за святий народ”17.
Я молюся, щоб ми прагнули щоденного відновлення та постійно намагалися ходити шляхом Ісуса Христа. В ім’я Ісуса Христа, амінь.