Тримайте свій світоч
Сьогодні моє запрошення просте: діліться євангелією. Будьте собою і тримайте цей світоч.
Під час польоту в Перу я сидів поруч з чоловіком, який заявляв, що він—атеїст. Він запитав мене, чому я вірю в Бога. Під час нашої чудової розмови я сказав йому, що вірив у Бога, бо Джозеф Сміт бачив Його, а потім я додав, що моє знання про Бога також прийшло до мене завдяки особистому, справжньому духовному досвіду. Я поділився своїм віруванням в те, що “все вказує на те, що Бог є”1, і запитав його, як, на його думку, з’явилася земля—цей оазис життя у вакуумі космосу. У відповідь, як він сказав, створення землі було “випадковістю” і тривати воно могло упродовж мільярдів років. Коли я пояснив, наскільки малоймовірним було те, що результатом якоїсь “випадковості” стала така краса і порядок, він трохи помовчав, а потім добродушно сказав: “Тоді я не знаю”. Я запитав, чи прочитає він Книгу Мормона. Він погодився, тож я надіслав йому примірник книги.
Кілька років по тому у мене з’явився новий друг в аеропорті в Лагосі, Нігерія. Ми познайомилися, коли він перевіряв мій паспорт. Я запитав у нього про його релігійні вірування, і він сказав, що має сильну віру в Бога. Я поділився з ним радістю, яку маю завдяки відновленій євангелії Ісуса Христа, та розповів йому про її вплив і запитав, чи не хотів би він дізнатися більше від місіонерів. Він погодився; його навчали й охристили. Через рік чи два, йдучи по аеропорту в Ліберії, я почув, як хтось кличе мене на ім’я. Я озирнувся, і той самий молодий чоловік підійшов до мене, широко усміхаючись. Ми радісно обійнялися, і він розповів мені, що активний у Церкві і разом з місіонерами навчає свою дівчину.
Я не знаю, чи мій друг-атеїст коли-небудь прочитав Книгу Мормона або приєднався до Церкви. Але мій інший друг зробив це. В обох випадках мій обов’язок2—моя можливість—був однаковим: підняти світоч євангелії—любити, ділитися і запрошувати кожного з них нормальним, природним способом3.
Брати і сестри, я відчував благословення, які приходять, коли ділишся євангелією, і вони є надзвичайними. Ось кілька з них:
Коли ми ділимося євангелією, це приносить радість і надію
Ми з вами знаємо, що жили як діти нашого Небесного Батька перед тим, як прийти на цю землю4, і що землю було створено з метою надати кожній людині можливість отримати тіло, здобути досвід, навчатися і зростати, аби отримати вічне життя—Боже життя5. Небесний Батько знав, що ми страждатимемо і грішитимемо на землі, тому Він послав Свого Сина, “незрівнянн[е] життя”6 і нескінченна спокутна жертва7 Якого, дала нам можливість бути прощеними, зціленими і стати неушкодженими8.
Знання цих істин змінює життя! Коли людина дізнається про славетну мету життя, починає розуміти, що Христос пробачає тих, хто йде за Ним і допомагає їм, і хто потім вибирає увійти за Христом у води хрищення, життя змінюється на краще—навіть якщо життєві обставини не змінюються.
Ось слова однієї сестри, яку я зустрів в Онічі, Нігерія, і яка сяяла від щастя, як тільки дізналася про євангелію і охристилася: “У мене все добре. Я щаслива. Я на небесах”9. Коли ми ділимося євангелією, то це приносить радість і надію в душі тих, хто ділиться нею, і тих, хто приймає її. Дійсно, “якою великою буде ваша радість”10, коли ви ділитиметеся євангелією! Ділячись євангелією, ми маємо все більше й більше радості і все більше й більше надії11.
Ділячись євангелією ми отримуємо Божу силу у нашому житті
Коли ми охристилися, кожен з нас уклав з Богом вічний12 завіт, що ми будемо “служити Йому і виконувати Його заповіді”13, зокрема, “бути [Його] свідками … в усі часи і в усьому, і в усіх місцях”14. Якщо ми “перебува[ємо] в” Ньому, дотримуючись цього завіту, оживляюча, підтримуюча, освячуюча сила божественності тече у наше життя від Христа, це схоже на те, як галуззя отримує живлення від виноградини15.
Коли ми ділимося євангелією, це захищає нас від спокуси
Господь наказує:
“Тримайте свій світоч: щоб він міг сяяти світові. Знайте, Я є світоч, який ви будете піднімати,—те, що ви бачили, як Я роблю. …
Я наказав, щоб … ви приходили до Мене, щоб ви могли відчути і побачити; саме так ви робитимете для світу; а той, хто порушить цю заповідь, дозволить собі бути введеним у спокусу”16.
Вибираючи не тримати піднятим світоч євангелії, ми опиняємося у темряві, де ми вразливі для спокуси. А найважливіше, вірним є протилежне: вибираючи тримати піднятим світоч євангелії, ми більше наближаємося до цього світла і захисту від спокуси, який воно дає. Яке ж це надзвичайне благословення у сьогоднішньому світі, що темніє!
Коли ми ділимося євангелією, це приносить зцілення
Сестра Тіффані Милоун прийняла запрошення підтримувати місіонерів, попри дуже тяжкі особисті проблеми, зокрема, пов’язані з її вірою. Недавно вона сказала мені, що підтримуючи місіонерів вона таким чином поновила свою віру і відчуття благополуччя. Вона сказала: “Місіонерська робота така цілюща”17.
Радість. Надія. Підтримуюча сила Бога. Захист від спокуси. Зцілення. Усе це—та ще й більше (у тому числі прощення гріхів)18—сходить на нас з небес, коли ми ділимося євангелією.
А тепер про нашу велику можливість
Брати і сестри, “багато є … серед усіх … партій, [сект] і конфесій тих, … кого утримують від істини, бо вони не знають, де знайти її”19. Потреба тримати наш світоч є нагальною, як ніколи за всю історію людства. А істина ще ніколи не була настільки доступною.
Джиммі Тон, який зростав буддистом, був вражений сім’єю, яка поділилася на YouTube тим, як вона живе. Коли він дізнався, що вони—члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, він самостійно вивчав євангелію онлайн, читав Книгу Мормона за допомогою додатку й охристився після того, як зустрівся з місіонерами в коледжі20. Тепер старійшина Тон—місіонер повного дня.
Він та його товариші-місіонери по всьому світу—як сказав наш пророк—Господній батальйон21. Ці місіонери не піддаються тенденції, яка існує у світі, хоч опитування показують, що “Покоління Z” відвертається від Бога22, наші юні воїни23—старійшини і сестри—навертають людей до Бога. І все більша кількість членів Церкви об’єднується з місіонерами, щоб ділитися євангелією, все більше й більше допомагати друзям прийти до Христа і в Його Церкву.
Наші святі останніх днів в Ліберії допомогли 507 друзям увійти у води хрищення протягом 10 місяців, коли місіонери повного дня не служили в їхній країні. Коли один з наших чудових президентів колів у тій місцевості почув, що місіонери повного дня можуть повернутися, то зауважив: “Добре, тепер вони зможуть допомогти нам виконувати нашу роботу”.
Він правий: збирання Ізраїля—найвеличніша справа на цій землі24—є нашим завітним обов’язком. І це наш час! Сьогодні моє запрошення просте: діліться євангелією. Будьте собою і тримайте цей світоч. Моліться про допомогу небес і дійте відповідно до духовних спонукань. Діліться своїм життям нормальним і природним способом, запрошуйте ще одну людину прийти і побачити та прийти і відчути свою належність25. А потім радійте, коли ви разом з вашими близькими отримуєте обіцяні благословення.
Я знаю, що сумирним благовістять у Христі, що зламані серцем перев’язані у Христі, полоненим звіщається свобода у Христі та у Христі, лише у Христі, жалобникам замість попелу дають оздобу26. Тому важливо звістити про це усіх!27
Я свідчу, що Ісус Христос є Творцем і Виконавцем нашої віри28. Він виконає, Він завершить наш вияв віри—якою б недосконалою вона не була,—коли ми тримаємо світоч євангелії. Він творитиме чудеса у нашому житті і в житті усіх, кого Він збирає, адже Він є Богом чудес29. У дивовижне ім’я Ісуса Христа, амінь.