Бути послідовником Христа
Бути послідовником Христа означає прагнути привести наші дії, поведінку і життя у відповідність зі Спасителевими.
Коли я вивчав Писання мене вразило навернення Савла тарсянина, пізніше відомого як Павло, як це описано в Біблії.
Павло був активним переслідувачем Церкви та християн. Але силою небес і Спокутою Ісуса Христа його було повністю змінено, і він став одним із найвеличніших слуг Бога. Спаситель Ісус Христос був для нього зразком для наслідування в його житті.
Одного разу, навчаючи коринтян, Павло попросив їх бути його послідовниками, оскільки він сам був послідовником Христа (див. 1 Коринтянам 11:1). Це є щирим і чинним запрошенням нам з часів Павла і до сьогодні: стати послідовниками Христа.
Я почав міркувати, що означає бути послідовником Христа. І, що важливіше, я почав запитувати: “У чому я маю бути схожим на Нього?”
Бути послідовником Христа означає прагнути привести наші дії, поведінку і життя у відповідність зі Спасителевими. Це означає набути чеснот. Це означає бути справжнім учнем Ісуса Христа.
Я вивчав деякі аспекти життя Спасителя і виділив для мого сьогоднішнього виступу чотири Його якості, які я намагаюся наслідувати і якими поділюся з вами.
Перша якість Спасителя—це смирення. Ісус Христос був дуже смиренним ще з доземного життя. Під час Наради на Небесах Він зрозумів, у чому полягала воля Бога стосовно плану спасіння людства, і дозволив їй превалювати. Він сказав: “Батьку, хай буде Твоя воля, і слава Твоя навіки” (Мойсей 4:2).
Ми знаємо, що Ісус Христос навчав смиренню і впокорив Себе, аби прославити Свого Батька.
Давайте будемо жити у смиренні, оскільки це приносить мир (див. Учення і Завіти 19:23). Смирення передує славі, і воно привертає до нас прихильність Бога: “Також … всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!” (1 Петра 5:5). Смирення викликає лагідну відповідь. Це основа праведного характеру.
Старійшина Дейл Г. Ренлунд навчав:
“Люди, які ходять сумирно з Богом, пам’ятають, що зробили для них Небесний Батько та Ісус Христос”.
“Ми шануємо Бога, якщо смиренно ходимо з Ним” (“Чинити справедливо, любити милосердя і ходити сумирно з Богом”, Ліягона, лист. 2020, сс. 111, 109).
Друга якість Спасителя—це сміливість. Коли я думаю про дванадцятилітнього Ісуса Христа, Який сидів у храмі Бога посеред законників і навчав їх божественним істинам, я думаю про те, що Він вже мав у дуже юному віці досить велику долю сміливості, певного виду сміливості. У той час як більшість вважає, що саме юнака мають навчати законники, Він навчав їх, а “вони слухали Його і ставили Йому запитання” (Переклад Джозефа Сміта, Лука 2:46).
Ми служили на місії повного дня у Мбужі-Маї, Демократична Республіка Конго, з 2016 по 2019 рік. Щоб потрапити з однієї зони місії до іншої треба було користуватися дорогами. На тій території з’явилося нове явище—бандити з холодною зброєю нападали на дорозі на людей, заважаючи безпечному їх рухові.
П’ять місіонерів, які переїздили під час трансферу з однієї зони до іншої, стали жертвами таких нападів. Ставши самі раніше жертвами цього, ми почали непокоїтися про життя і безпеку нас усіх, навіть не наважувалися подорожувати тими дорогами заради зустрічей з місіонерами і проведення конференцій зон. Ми не знали, як довго це мало тривати. Я написав і надіслав президентству території звіт, де висловив свої побоювання щодо подальших подорожей дорогами, які були єдиним шляхом до наших місіонерів.
У своїй відповіді старійшина Кевін Гамільтон, президент нашої Африканської Південно-Східної території, написав мені: “Моя порада така—робіть усе, що можете. Будьте мудрими і моліться. Не ставте свідомо себе чи ваших місіонерів у небезпечні ситуації, але в той же час просувайтеся з вірою. “Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму” (2 Тимофію1:7)”.
Це заохочення дуже зміцнило нас і дозволило продовжувати подорожувати і сміливо служити до кінця нашої місії, оскільки ми отримали скерування від нашого Небесного Батька у тому уривку з Писань.
У сучасних Писаннях ми читаємо натхненні слова пророка Джозефа Сміта, в яких відображено надане нам заохочення Господа: “Браття, хіба не підемо ми далі у такій величній справі? Рушаймо вперед, а не назад. Сміливіше, браття; і вперед, вперед до перемоги!” (Учення і Завіти 128:22).
Давайте мати сміливість робити те, що вірно, навіть коли це непопулярно, сміливість захищати нашу віру і діяти з вірою. Давайте мати сміливість каятися щодня, сміливість приймати волю Бога і виконувати Його заповіді. Давайте мати сміливість жити праведно і робити те, що очікується від нас у наших різних обов’язках та посадах.
Третя якість Спасителя—це прощення. Під час Свого земного служіння Спаситель врятував жінку, схоплену в перелюбі, від каменування. Він сказав їй: “Іди собі, але більш не гріши” (Іван 8:11). Це спонукало її покаятися і зрештою вона отримала прощення, бо, як написано в Писаннях, з тієї години жінка прославляла Бога і повірила в Його ім’я (див. Переклад Джозефа Сміта, Іван 8:11).
Під час Різдвяного духовного вечора у грудні 2018 року наш дорогий Президент Рассел М. Нельсон говорив про чотири дари, які ми отримали від Спасителя. Він сказав, що один із запропонованих Спасителем дарів—це здатність прощати:
“Завдяки Його безкінечній Спокуті ви можете простити тих, хто завдав вам болю і хто, можливо, ніколи не визнає свою провину перед вами.
Зазвичай легко прощати того, хто щиро й смиренно прагне вашого прощення. Але Спаситель обдарує вас здатністю прощати кожного, хто брутально повівся з вами у будь-який спосіб” (“Чотири дари, які Ісус Христос пропонує вам” [Різдвяний духовний вечір з Першим Президентством, 2 груд., 2018 р.], broadcasts.ChurchofJesusChrist.org).
Давайте щиро прощати одне одному, щоб отримати прощення Батька. Прощення робить нас вільними і робить гідними щонеділі приймати причастя. Нам потрібно прощати, щоб стати справжніми учнями Ісуса Христа.
Четверта якість Спасителя—це здатність жертвувати. Це складова євангелії Ісуса Христа. Спаситель віддав за нас найбільшу жертву, Своє життя, щоб ми могли бути викупленими. Відчуваючи біль тієї жертви, Він просив Свого Батька пронести чашу мимо Нього, але Він здійснив ту вічну жертву до кінця. Це—Спокута Ісуса Христа.
Президент М. Рассел Баллард навчав: “Жертвування—це вияв чистої любові. Глибину нашої любові до Господа, до євангелії та до наших ближніх можна вимірювати тим, чим ми готові пожертвувати заради них” (“The Blessings of Sacrifice”, Ensign, May 1992, 76).
Ми можемо жертвувати нашим часом, щоб служити іншим, чинити добро, виконувати сімейно-історичну роботу і звеличувати наші церковні покликання.
Ми можемо вділяти наші кошти, сплачуючи десятину, пожертвування від посту та роблячи інші пожертвування для побудови царства Божого на землі. Нам потрібно жертвувати для дотримання укладених зі Спасителем завітів.
Я молюся, щоб, наслідуючи Ісуса Христа і використовуючи благословення Його Спокути, ми ставали все більш смиренними, більш сміливими, все більше прощали і більше жертвували для Його царства.
Я свідчу, що наш Небесний Батько живе і що Він знає кожного з нас особисто, що Ісус є Христос, що Президент Рассел М. Нельсон є пророком Бога сьогодні. Я свідчу, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є царством Бога на землі і що Книга Мормона—істинна. В ім’я Ісуса Христа, нашого Викупителя, амінь.