Поглиблення нашого навернення до Ісуса Христа
Писання і наше знання про Бога—це дари. Дари, які ми надто часто не цінуємо. Цінуймо ж ці благословення!
Дуже дякую, старійшино Нільсоне, за ваше прекрасне послання! Це те, що нам було потрібно.
Мої дорогі брати і сестри, нещодавно нас навчав Президент Рассел М. Нельсон такими словами: “Аби добре зробити щось, необхідно докласти зусилля. Те саме стосується й бажання стати істинним послідовником Ісуса Христа. Аби зміцнити віру і довіру до Нього, необхідно докладати зусилля”. Серед порад, які він дав нам задля зміцнення віри в Ісуса Христа, є така, щоб ми стали зацікавленими учнями, щоб ми занурювалися в Писання, аби краще зрозуміти місію та священнослужіння Христа. (Див. “Христос воскрес, і віра в Нього зрушить гори”, Ліягона, трав. 2021, с. 103).
З Книги Мормона ми дізнаємося, що Писання були важливою складовою в сім’ї Легія—настільки важливою, що Нефій і його брати поверталися в Єрусалим, щоб здобути ці пластини з латуні (див. 1 Нефій 3–4).
Писання відкривають Божу волю для нас подібно до того, як Ліягона діяла для Нефія і його батька. Після того як Нефій зламав свій лук, йому потрібно було дізнатися, куди слід іти, щоб здобути їжу. Його батько, Легій, подивився на Ліягону і побачив те, що на ній було написано. Нефій побачив, що дороговкази діяли згідно з вірою, старанністю і уважністю, з якими ставляться до них. Також він побачив послання, яке було легко прочитати і яке дало їм розуміння стосовно шляхів Господа. Він зрозумів, що малими засобами Господь вершить великі справи. Він дослухався до вказівок, даних на Ліягоні. Він пішов на вершину гори і здобув їжу для своєї сім’ї, яка дуже страждала від її нестачі. (Див. 1 Нефій 16:23–31).
Мені здається, що Нефій був відданим дослідником Писань. Ми читаємо, що Нефій втішався Писаннями, обдумував їх у своєму серці і записував їх на науку і на благо своїм дітям (див. 2 Нефій 4:15–16).
Президент Рассел М. Нельсон сказав:
“Якщо ми “просува[ємося] вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерпи[мо] до кінця, … [ми] буде[мо] мати вічне життя” [2 Нефій 31:20].
Бенкетувати означає більше, ніж пробувати на смак. Бенкетувати означає насолоджуватися. Ми насолоджуємося Писаннями у дусі чудового відкриття й дійсної покори. Коли ми бенкетуємо словами Христа, вони залишаються “на тілесних таблицях серця” [2 Коринтянам 3:3]. Вони стають невід’ємною складовою нашої натури” (“Життя, скероване Писаннями”, Ліягона, січ. 2001, с. 21).
Якими діями буде проявлятися те, що наші душі втішаються Писаннями?
Зросте наше бажання долучитися до збирання Ізраїля по обидва боки завіси. Для нас буде нормальним і природним запрошувати наших рідних і друзів послухати місіонерів. Ми будемо гідними, і ми будемо мати діючу храмову рекомендацію для того, щоб якомога частіше ходити до храму. Ми будемо працювати над тим, щоб знаходити, готувати і надсилати до храму імена наших предків. Ми будемо з вірністю дотримуватися святості Суботнього дня, відвідувати церкву кожної неділі, щоб поновлювати наші завіти з Господом, гідно приймаючи причастя. Ми приймемо рішення залишатися на шляху завітів, живучи кожним словом, що йде з вуст Бога (див. Учення і Завіти 84:44).
Що для вас означає втішатися діяннями Господа?
Утішатися Писаннями—це більш ніж відчувати голод і спрагу за знанням. Під час свого життя Нефій відчував велику радість. Однак він зазнавав також труднощів і смутку (див. 2 Нефій 4:12–13). “Проте,—сказав він,—я знаю, Кому я довірився” (2 Нефій 4:19). Вивчаючи Писання, ми будемо краще розуміти Божий план спасіння і піднесення, і ми будемо довіряти обіцянням, які Він дав нам у Писаннях, а також обіцянням і благословенням сучасних пророків.
Одного дня нас з дружиною запросили в гості до друзів. Їхній семирічний син Давид ніколи не чув біблійну історію про Давида і Ґоліята і захотів її почути. Коли я почав розповідати історію, він був зворушений тим, як Давид завдяки своїй вірі і в ім’я Бога Ізраїля поранив і вбив филистимлянина за допомогою пращі і каменя, не маючи в руці ніякого меча (див. 1 Самуїлова 17).
Він подивився на мене своїми величезними темними очима і рішуче запитав: “Хто такий Бог?” Я пояснив йому, що Бог—це наш Небесний Батько і що ми дізнаємося про Нього в Писаннях.
Потім він мене запитав: “Що таке Писання?” Я сказав йому, що Писання—це слово Бога і що в них він знайде прекрасні історії, які допоможуть йому краще пізнати Бога. Я попросив його маму взяти Біблію, яка була у неї вдома, і до того, як Давид піде спати, прочитати йому всю цю історію. Він із захватом слухав цю історію. Писання і наше знання про Бога—це дари. Дари, які ми надто часто не цінуємо. Цінуймо ж ці благословення!
Під час служіння на місії юнаком я бачив, що наше навчання за допомогою Писань змінювало життя багатьох людей. Я усвідомив силу, що міститься в них, і те, як вони можуть змінювати наше життя. Кожна людина, яку ми навчали відновленій євангелії, була унікальною і мала різні потреби. Священні Писання, так, пророцтва, написані святими пророками, привели їх до віри в Господа, а також до покаяння і зміни серця.
Писання сповнювали їх радістю, тому що вони отримували натхнення, скерування, втіху, силу і відповіді згідно зі своїми потребами. Багато хто з них вирішив зробити зміни у своєму житті і почав дотримуватися Божих заповідей.
Нефій заохочував нас бенкетувати словами Христа, тому що слова Христа скажуть нам усе, що нам треба робити (див. 2 Нефій 32:3).
Я закликаю вас мати постійний план вивчення Писань. За Мною йдіть—це прекрасне джерело, яке ми маємо для навчання і вивчення євангелії, поглиблення нашого навернення до Ісуса Христа і підтримки, щоб ставати схожими на Нього. Коли ми вивчаємо євангелію, ми не лише шукаємо нову інформацію; натомість ми прагнемо стати “новими створіннями” (2 Коринтянам 5:17).
Святий Дух скеровує нас до істини і свідчить нам про цю істину (див. Іван 16:13). Він просвітлює наш розум, оновлює наше розуміння і торкається наших сердець завдяки одкровенням від Бога, джерела всієї істини. Святий Дух очищує наші серця. Він надихає нас бажанням жити за істиною і підказує, як нам це робити. “Дух Святий … навчить вас усього” (Іван 14:26).
Звертаючись до пророка Джозефа Сміта, наш Спаситель сказав йому:
“Ці слова є не від людей і не від людини, а від Мене…
Це Мій голос, який промовляє [ці слова] вам; бо їх дано вам Моїм Духом … ;
Отже, ви можете свідчити, що ви чули Мій голос і знаєте Мої слова” (Учення і Завіти 18:34–36).
Нам слід прагнути напарництва Святого Духа. Ця мета має скеровувати наш вибір і керувати нашими думками та діями. Нам слід прагнути всього, що запрошує вплив Духа, і уникати всього, що заважає цьому впливу.
Я свідчу, що Ісус Христос—улюблений Син нашого Небесного Батька. Я люблю мого Спасителя. Я вдячний за Його Писання і Його сучасних пророків. Президент Нельсон—Його пророк. В ім’я Ісуса Христа, амінь.