Добре виконуй частину свою
З виступу на духовному вечорі Церковної системи освіти для дорослої молоді, виголошеного в Університеті Бригама Янга—Айдахо 4 березня 2012 року. Повний текст англійською мовою знаходиться на сайті lds.org/broadcasts/archive/ces-devotionals/2012/01?lang=eng.
Будьте праведними. Створюйте сім’ю. Знаходьте належний спосіб забезпечувати себе всім необхідним. Служіть, коли вас покликають. Підготуйтеся до зустрічі з Богом.
Президент Девід О. Мак-Кей часто розповідав історію, яка сталася з ним під час місіонерського служіння в Шотландії. Минуло зовсім мало часу після його приїзду на місію, і він відчував тугу за домом, тому провів кілька годин, оглядаючи замок Стірлінг, розташований неподалік. Коли разом з напарником він повертався додому, вони проходили повз будинок, де на камені над вхідними дверима, було вирізьблено напис, який приписують Шекспіру. Там були такі слова: “Ким би не був ти, добре виконуй частину свою”.
Згадуючи цей випадок, Президент Мак-Кей розповідав: “Я сказав собі, тобто це зробив Дух всередині мене: “Ти—член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Більш того, ти тут як представник Господа Ісуса Христа. Ти прийняв відповідальність бути представником Церкви”. Потім я подумав [про] те, що ми зробили того дня. Ми оглядали замок; ми дізналися більше історичних фактів, отримали інформацію, вона правильна, і я відчув радість. … Однак це не була місіонерська робота. … Я сприйняв послання на тому камені, як призначене для мене, і з того часу ми намагалися виконувати свою частину, служачи місіонерами в Шотландії”1.
Те послання було настільки важливим і справило на Президента Мак-Кея такий вплив, що воно надихало його до кінця життя. Він прийняв рішення, що які б обов’язки на нього не покладалися, він буде виконувати їх якнайкраще.
Не грайте чужу роль
Бачачи той величезний позитивний потенціал, який маєте ви, молоде покоління Церкви, що мене може непокоїти у вашому майбутньому? Яку пораду я можу дати вам? По-перше, кожен з вас опинятиметься в ситуаціях, коли під тиском обставин ви будете зображати з себе когось—навіть одягати маску—і ставати особою, яка насправді не відображає, ким ви є чи ким хочете стати.
У перші роки історії Церкви пророк Джозеф, Емма та їхні 11-місячні близнюки—Джозеф та Джулія—жили у Гайрамі, шт. Огайо, на фермі Джона та Еліс Джонсонів. Обоє дітей захворіли на кір. Джозеф і його маленький син спали на розсувному ліжку біля вхідних дверей.
Однієї ночі група чоловіків з обличчями, вимазаними у чорне, увірвалася в будинок, витягнувши пророка на вулицю, де побили і вимазали дьогтем його та Сідні Рігдона.
Найтрагічнішим під час цього нападу було те, що маленький Джозеф надихався нічного повітря і сильно застудився, коли його батька тягнули на вулицю. Внаслідок цього через кілька днів він помер2.
Учасники вбивства Пророка і його брата Гайрума також розмалювали свої обличчя чорним, щоб їх не впізнали3.
В наш час, коли дотримуватися анонімності легше, ніж будь-коли, є важливі принципи, згідно з якими не слід одягати маску і варто бути відданими “вірі, за котру життя віддавали”4.
Найбільший захист від неправильного вибору—не одягати жодної маски анонімності. Якщо вам колись захочеться так вчинити, будь ласка, знайте, що це серйозна ознака небезпеки і один із засобів супротивника, який намагатиметься змусити вас зробити те, що вам не слід робити.
Зараз поширеним є приховування імені, коли люди пишуть он-лайн огидні, в’їдливі, нетерпимі послання анонімно. Дехто називає їх жахливими.
Апостол Павло писав:
“Не дайте себе звести,—товариство лихе псує добрі звичаї!
Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають” (1 Коринтянам 15:33–34).
Зрозуміло, що грубість у спілкуванні—це не лише питання поганих манер. Якщо до неї вдаються святі останніх днів, вони можуть негативно вплинути на людей, які нічого не знають про Бога або не мають свідчення про Спасителя.
Будь-яке використання Інтернету для того, щоб чіплятися до когось, зіпсувати репутацію або виставити людину в поганому світлі—варте догани. Що ми спостерігаємо у суспільстві—так це те, що коли люди одягають маску анонімності, вони більш схильні до такої поведінки, яка є руйнівною для цивілізованого діалогу. Це також порушує основоположні принципи, яких навчав Спаситель.
Спаситель казав, що Він прийшов не для того, щоб засудити світ, але спасти світ. Потім Він пояснив, що означає судити:
“Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло,—лихі-бо були їхні вчинки!
Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони” (Іван 3:19–21; див. також вірші 17–18).
Праведним не потрібно носити маски, щоб приховувати свою сутність.
Діяти у відповідності з вашими істинними віруваннями
Ви дієте відповідно до своїх істинних вірувань, присвячуючи час тому, що буде зміцнювати і розвивати ваш характер і допоможе вам стати більше схожими на Христа. Я сподіваюся, що ніхто з вас не дивиться на життя головним чином, як на розвагу та гру, але насамперед як на час, щоб “підготуватися до зустрічі з Богом” (Алма 34:32).
Чудовий приклад виконання своєї частини й належного використання часу можна спостерігати в житті старійшини Л. Тома Перрі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, коли він, перебуваючи у Військово-Морських силах США, служив у окупованій Японії в кінці Другої світової війни. Старійшина Перрі поділився такою історією, коли записував своє особливе свідчення про Спасителя.
“Я був серед першої хвилі морських піхотинців, які відправлялися до Японії за мирним призначенням після Другої світової війни. Прибуття до спустошеного міста Нагасакі викликало одне з найсумніших вражень у моєму житті. Велика частина міста була повністю зруйнована. Деякі мертві досі не були поховані. Ми, окупаційні війська, створили штаб і пішли працювати.
Обстановка була дуже гнітючою, і деякі з нас хотіли зробити щось особливе. Ми пішли до капелана нашої дивізії та попросили дозволу на відбудування християнських церков. Через обмеження, запроваджені урядом за часів війни, ці церкви майже припинили свою діяльність. Кілька їхніх будівель були дуже сильно пошкоджені. Наша група взялася відремонтувати та поштукатурити ці каплиці у свій вільний час, щоб там знову могли проводитися християнські служби.
“…Ми знайшли служителів, які не мали змоги проводити службу у воєнні роки, та запропонували їм повернутися до їхнього проповідування. Це була визначна подія для нас і цих людей, коли вони знову відчули свободу сповідувати свою християнську віру.
Мені назавжди запам’яталася одна подія, що відбулася, коли ми поверталися додому, залишаючи Нагасакі. Коли ми сідали на потяг, що мав відвезти нас до наших кораблів для повернення додому, багато піхотинців почали глузувати з нас. Вони були зі своїми подружками, які прощалися з ними. Вони насміхалися з нас і говорили, що ми пропустили багато цікавого, перебуваючи в Японії, що ми лише змарнували свій час, працюючи й штукатурячи стіни.
Саме тоді, коли ці піхотинці досягли вершини свого глузування, раптово на маленькому пагорбі, що поблизу станції, з’явилося біля двох сотень тих прекрасних японських християн із церков, що ми відбудували. Вони співали “Воїнство Христове”. Ці люди підійшли та засипали нас подарунками. Потім вони всі вишикувалися вздовж залізничної колії. А коли потяг рушив, ми витягнули свої руки, щоб доторкнутися до їхніх пальців. Ми не могли вимовити жодного слова, емоції просто переповнювали нас. Але нам було приємно, що ми змогли чимось допомогти цьому народові у відновленні християнської віри в повоєнний час”5.
Будь ласка, поміркуйте й будьте винахідливими в тому, як ви використовуєте свій час. Як видно з прикладу старійшини Перрі, я не маю на увазі, що вам треба постійно говорити про свою релігію чи виставляти свою віру на показ. Це може бентежити як вас, так і Церкву. Я кажу про те, що вам треба ставати такими, якими ви маєте стати.
Поставте належні цілі
Моя третя порада стосується певних цілей, над якими ви маєте поміркувати. Майже у той самий час, коли старійшина Перрі був у Японії з Військово-Морськими силами, президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, служив у Японії у Військово-Повітряних силах наприкінці Другої світової війни.
У 2004 році я супроводжував президента Пекера та інших до Японії. У нього була можливість ще раз побувати в тих місцях, де він раніше був, і замислитися над здобутим досвідом і рішеннями, які він приймав у той час. З його дозволу я поділюся деякими його думками і почуттями.
Президент Пекер розповідав про випадок, який стався на острові Окінава. Він вважає, що то була його гора в пустині. Особиста підготовка і знайомство з іншими членами Церкви поглибили його віру в євангельські вчення. Однак йому ще не вистачало підтвердження—непохитного знання про те, що, як він відчував, є істиною.
Біограф президента Пекера так описує те, що відбувалося: “У якості підтвердження він прагнув відчути мир, а натомість стикнувся з пеклом війни, яка велася проти невинних. Шукаючи усамітнення і часу для роздумів, він зійшов одного дня на узвишшя, з якого було видно океан. Там він побачив жалюгідні залишки селянської хатини, поруч занедбане поле солодкої картоплі. А серед зав’ялої картоплі тіла вбитих матері та двох її дітей. Побачене наповнило його глибоким сумом, який переплітався з почуттям любові до своєї сім’ї та до всіх сімей”6.
Він згодом зайшов у тимчасовий бункер, де розмірковував, думав і молився. Президент Пекер, згадуючи той випадок, описав те, що я назвав би духовним досвідом. Він отримав натхнення стосовно свого майбутнього життя. Звичайно ж, він і гадки не мав, що його буде покликано до високого святого покликання, яке він зараз має. Він бачив себе учителем, який приділяє особливу увагу вченням Спасителя. Він прийняв рішення, що буде жити праведно.
До нього прийшло глибоке відчуття, що він має знайти праведну дружину і що разом вони матимуть велику сім’ю. Цей юний солдат розумів, що обрана ним професія не принесе великих грошей, тому його мила супутниця повинна розділяти однакові з ним пріоритети й обходитися без певних матеріальних речей. Сестра Донна Пекер була і є досконалою супутницею для президента Пекера. У них ніколи не було надлишкових грошей, але їм завжди всього вистачало. Вони виростили 10 дітей і жертвували разом. Зараз у них 60 онуків і більше 80 правнуків.
Я розповідаю цю правдиву історію, тому що надто часто наші цілі базуються на тому, що цінує світ. Найголовніше в дійсності є досить простим для членів Церкви, які отримали спасительні обряди. Будьте праведними. Створюйте сім’ю. Знаходьте належний спосіб забезпечувати всім необхідним. Служіть, коли вас покликають. Підготуйтеся до зустрічі з Богом.
Спаситель навчав, що “життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його” (Лука 12:15).
Розбудовуйте свою країну і громаду
Крім розвитку особистих рис, якостей і прийняття рішень, необхідних для того, щоб стати таким поколінням, яким ви маєте стати, ви будете розбудовувати свою країну і громаду там, де живете. Вашому поколінню доведеться захищати праведність і релігійну свободу. Іудейсько-християнський спадок, який ми отримали, є не лише цінним, але також і важливим для плану нашого Небесного Батька. Нам необхідно зберегти його для майбутніх поколінь. Нам треба об’єднатися з усіма хорошими людьми, у тому числі й з усіма іншими віруючими—в першу чергу з тими, хто вважає себе підзвітними Богові за свою поведінку. Це ті люди, які зрозуміють пораду, що “ким би не був ти, добре виконуй частину свою”. Успішне посилення іудейсько-християнських цінностей та релігійної свободи стане ознакою вашого покоління, як великого покоління, яким воно і має бути.
Беручи до уваги виклики, які існують у світі в наш час, Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів особливо занепокоєні тим, щоб ви належним чином брали участь у політичному процесі своєї країни. Церква займає нейтральну позицію в політичних перегонах і не підтримує ні кандидатів, ні партії. Однак ми очікуємо, що наші члени Церкви будуть активно підтримувати тих кандидатів і партії за своїм вибором, які основуються на принципах, що захищатимуть хороший уряд. Наше учення є чітким: “треба старанно шукати чесних … та мудрих людей”, які є хорошими (УЗ 98:10).
Ми впевнені у вас. Провідництво Церкви щиро вірить, що ви можете будувати царство так, як жодне покоління не робило це до вас. До вас звернені не лише наша любов і впевненість, але і молитви та благословення. Ми знаємо, що успіх вашого покоління є важливим для невпинного встановлення Церкви і зростання царства. Ми молимося, щоб ви добре виконували свою частину, не одягали масок, діяли відповідно до своєї істинної сутності, встановлювали належні цілі й розбудовували свою країну та громаду.
Фотографія старійшини Квентіна Л. Кука зроблена Крейгом Дімондом; фотоілюстрація Скотта Девіса
Старійшина Л. Том Перрі добре виконував свою частину, коли був в Японії.
Фотографія старійшини Л. Тома Перрі © IRI
Президент Бойд К. Пекер мав благословення за встановлення праведних цілей.
Фотографія президента Бойда К. Пекера, копіювання заборонено