Чи Метью повернеться?

Ім’я не вказується

У нашому приході була сильна група молодих чоловіків, але наш син Метью тягнувся до нечлена Церкви, який розділяв його любов до автомобілів і до усіляких механізмів. На жаль, цей юнак походив із сім’ї, яка не цінувала релігію. Його батьки дозволяли у своєму домі пити і курити й не вважали моральну чистоту чеснотою.

Метью здобув найкращі показники у скаутстві, але не брав участі у нагородженні, бо перестав жити за скаутськими нормами. Я зібрала усі його скаутські нагороди і помістила їх у рамку. Потім я заховала їх, сподіваючись, що колись вони знову стануть цінними для нього. Коли Метью виповнилося 16, він курив, пив і вживав наркотики. Він кинув школу й переїхав до своєї подружки. Кілька років ми рідко його бачили.

Ми були спустошені. Ми не знали, чи він коли-небудь повернеться до сім’ї та віри, але вирішили наслідувати приклад Алми у своїх стосунках із заблукалим сином. Алма продовжував любити свого сина і молитися за нього з вірою, щоб той був “приведений до пізнання істини” (Мосія 27:14).

Ми постійно молилися, щоб Господь втрутився у життя Метью, і користувалися кожною нагодою виявити і словом і ділом, як сильно ми любимо свого сина. Коли він приходив додому, ми не казали жодного критичного чи осудливого слова. Ми просто казали, як раді його бачити.

Одного дня Метью прийшов додому і сказав, що йому треба поговорити. Він сказав, що на вечірці познайомився з дівчиною, яка розпитувала про Церкву. Перш ніж він міг їй відповісти, що більше не знає відповідей, з його вуст почали злітати слова. Він почав відповідати на її запитання з такою ж швидкістю, з якою вона їх ставила. Метью сказав, що не пам’ятає, аби вивчав те, про що розповідав, але знав, що його слова були істинні. Він не розумів, чому він так живе, якщо й досі вірить у євангелію.

Через три дні душевних пошуків він вирішив облишити життя, яким жив. Він прийшов додому і попросив допомоги, щоб почати все заново.

Метью зателефонував двоюрідному брату в інший штат, який подолав подібні труднощі, і запитав, чи може у нього пожити. Його брат погодився, і Метью почав ходити з ним на церковні збори й зустрічатися з єпископом для отримання допомоги в процесі покаяння. Він відчув любов та підтримку і став активним у Церкві.

З часом він познайомився з чудовою праведною молодою жінкою. Вони покохали одне одного і уклали храмовий шлюб.

Коли народилася їхня перша дитина, я приїхала перевідати їх і привезла поміщені в рамку скаутські нагороди. Метью був дуже радий і з гордістю повісив їх на видному місці в домі.

Ангел не являвся нашому синові, як це сталося з Алмою молодшим. Але повернення Метью до істини було таким самим дивом.