Прискорення роботи зі спасіння
Коли ми запрошуємо, любимо і служимо іншим, ми стаємо справжніми учнями Ісуса Христа і допомагаємо прискорити роботу зі спасіння.
Хоча новина про те, що місіонери повного дня зможуть працювати он-лайн і проводити екскурсії по домах зборів є надихаючою, ці зміни є крихітною частиною загальної картини роботи зі спасіння. Набагато важливішим є те, яким чином ми, як члени Церкви, вписуємося у більш величнішу картину прискорення роботи зі спасіння. Нас не просять брати участь у новій програмі. Нас просто заохочують бути справжніми учнями Ісуса Христа. Наша роль полягає в тому, щоб більше часу та уваги приділяти любові та служінню тим, хто оточує нас—утішати нужденних колег, запрошувати наших друзів на хрищення, допомагати літньому сусідові прибрати у дворі, запрошувати малоактивного члена Церкви на обід або допомагати ближньому з сімейною історією. Це все є природними, радісними способами для запрошення малоактивних членів Церкви і людей, які не належать до нашої віри, у наше життя і, відповідно, до світла євангелії. Ділитися з ними цікавою і священною частиною нашого життя насправді може бути найбільш ефективним способом, завдяки якому будь-хто з нас може “трудитися у винограднику [Ісуса Христа] для спасіння душ людських” (УЗ 138:56).
Що означає робота зі спасіння?
Робота зі спасіння—це робота Небесного Батька, щоб “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39). Ця важлива робота складається з місіонерської роботи членів Церкви, утримання навернених, повернення до активності малоактивних, виконання храмової та сімейно-історичної роботи і навчання євангелії1. Занадто часто ми вважаємо, що ці аспекти євангелії не пов’язані між собою. Але на Всесвітній трансляції для провідництва “Робота зі спасіння” 23 червня 2013 року старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що “ця робота неподільна. Не існує окремих видів діяльності; усі вони є частиною роботи зі спасіння”2.
Вислів “Прискорення роботи зі спасіння”—назва супровідного веб-сайту з трансляцією (hasteningthework.lds.org) стосується обіцяння Господа: “Я прискорю Мою роботу в належний час” (УЗ 88:73).
Основні обряди священства—хрищення, конфірмація, висвячення у священики для чоловіків і храмові обряди—виступають як значущі події на нашому шляху для того, щоб повернутися до Небесного Батька. Коли ми беремо участь у роботі зі спасіння, ми самі йдемо цим шляхом завіту і надихаємо інших наслідувати наш приклад.
Члени Церкви і місіонери працюють разом під владою ключів священства
Настав час, щоб знову зосередитися на основному принципі, який полягає в тому, що членство в Господній Церкві означає бути покликаним, щоб повністю залучитися до Його роботи зі спасіння. Президенти колів і єпископи тримають ключі священства для місіонерської роботи у своїх підрозділах Церкви3 і допомагають членам Церкви робити те, що роблять справжні учні Христа—ділитися світлом євангелії. Президенти місій тримають ключі священства, які дозволяють їм скеровувати роботу місіонерів, які служать під їхнім провідництвом4. Місіонерів повного дня навчають вчити тих, хто був готовий сприйняти євангелію. Вони допомагають членам Церкви у виконанні місіонерської роботи, а не навпаки. Таким чином місіонери повного дня і місіонери-члени Церкви стають напарниками у привнесенні євангелії в життя тих, кого Господь підготував для її отримання.
Під час трансляції Президент Томас С. Монсон сказав: “Настав час для членів Церкви і місіонерів об’єднатися, працювати разом, трудитися в Господньому винограднику, щоб приводити душі до Нього. Він приготував для нас засоби ділитися євангелією у багато способів і Він допомагатиме нам в наших трудах, якщо ми діятимемо з вірою, щоб виконати Його роботу”5.
Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про важливість любові. Він сказав: “Ми працюємо разом у вірі і єдності—у вірі, бо Господь направлятиме наші кроки; в єдності, бо робота одне з одним і з місіонерами завжди мотивується любов’ю до Нього, одне до одного й людей, яким ми служимо”6.
Ради приходів надихають, провідники місіонерської роботи приходів координують
Під керівництвом єпископа, рада приходу сприяє, підтримує і координує зусилля членів приходу у плануванні та проведенні роботи зі спасіння у приході7.
Як член ради приходу, провідник місіонерської роботи приходу “координує роботу приходу з пошуку, навчання і хрищення зацікавлених. Він координує цю роботу з роботою місіонерів повного дня”8.
Звертаючись до провідників місіонерської роботи приходів, старійшина Нельсон сказав: “Допомагайте їм змістовно заповнювати їхні книги призначення зустрічей, щоб вони не витрачали час, стукаючи у двері у пошуках людей для навчання.… [Ви] є з’єднувальною ланкою між місіонерами, радою приходу та членами приходу”9.
Справжня ознака успіху
Як святі останніх днів, ми благословенні жити в цей час, коли Господь прискорює Свою роботу. Оскільки Бог має мету розмістити нас на землі в цей час, ми маємо можливість зробити більше, ніж, на нашу думку, ми зможемо. Ми не зазнаємо невдачі до тих пір, поки простягаємо руку доброти і любові до тих, хто потребує нашої дружби й допомоги. Успіх у місіонерській роботі приходить, якщо слідувати натхненню, яке рине до наших розумів і сердець, і просто запрошувати інших долучатися до нашого життя, зосередженого на євангелії. Запрошення—це ознака успіху, навіть якщо люди не христяться або стають активними в Церкві. Як сказав старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, про велику армію місіонерів, яка зараз вступає на місіонерську ниву: “Зараз настав час, коли ми повинні казати: “Ось вони приїздять”. Усі ми повинні планувати як користуватися цим посланим небесами ресурсом і використовувати його якомога ефективніше”10.
Для нас усіх це час для того, щоб більш чітко зрозуміти нашу роль у прискоренні роботи зі спасіння. Якщо здійснення місіонерської роботи, утримання навернених, повернення до активності малоактивних, виконання храмової та сімейно-історичної роботи і навчання євангелії є природною частиною нашого життя, ми відчуватимемо велику радість і будемо наділені духовними дарами, які нам потрібні для зміцнення Церкви у 21-му столітті.
Фотоілюстрація Девіда Стокера
Фотоілюстрація Джона Люка і Коуді Белла