Усі місіонери—в минулому чи зараз—служать з надією покращити життя інших людей.
Сьогоденні місіонери продовжують традиції величного спадку, наповнюючи землю знанням про Господа (див. Iсая 11:9). Від Авраама до Павла, до Аммона, до Уілфорда Вудраффа місіонери з Писань і з історії Церкви служать сучасним місіонерам чудовими взірцями для наслідування.
Незалежно від того, ким ми є: членами церкви, які намагаються виконувати місіонерську роботу; тими, хто готується до служіння на місії повного дня; тими, хто служить на місії чи повернувся з місії—ми можемо черпати відвагу і натхнення з цих прикладів.
Наш місіонерський спадок у Біблії та Дорогоцінній Перлині
Місіонери Старого Заповіту, такі як Йона, покликалися, щоб донести голос попередження до людей (див. Єзекіїль 3:17–19). На прикладі Йони ми навчаємося важливості покаяння і послуху. Історія про Авраама вчить нас про родовід і силу Мелхиседекового священства.
Місіонери Нового Завіту, такі як Петро і Павло, працювали над тим, щоб зберегти вчення Ісуса Христа. Однак з часом світ упав у відступництво. Господь відновив євангелію через пророка Джозефа Сміта. Зараз ми працюємо, як і ті місіонери, щоб зберегти вчення Ісуса Христа і розповісти про них.
Наш місіонерський спадок у Книзі Мормона
Алма, Амулек, сини Мосії та Самуїл Ламанієць—це лише кілька з величних взірцевих місіонерів, яких ми знаходимо у Книзі Мормона. Від них ми навчаємося прикладу покаяння, віри, послуху і сміливості. Як і вони, ми можемо покладатися на натхнення і одкровення від Бога, щоб керуватися ними в нашому місіонерському служінні.
Наш місіонерський спадок в Ученні і Завітах
Після Відновлення євангелії, місіонери відігравали важливу роль. Такі з них, як Ден Джоунс, Орсон Гайд і Парлі П. Пратт розповідали про Книгу Мормона і про євангелію Ісуса Христа. Одні, подібно до Сем’юела, брата пророка Джозефа, служили поруч зі своїм домом. Інші їхали далеко, щоб ділитися євангелією в таких місцях, як Таїланд, Сандвічеві острови (Гавайї), Данія та Англія.
Ці перші місіонери часто служили тривалі й неодноразові місії. Вони залишали батьків, наречених, дружин, дітей і онуків, так само, як і ми. Сьогодні вони є для нас прикладом віри, відваги, послуху, витривалості й старанності.
Розбудова нашого місіонерського спадку
З того часу, як Президент Томас С. Монсон оголосив на генеральній конференції у жовтні 2012 року, що молоді чоловіки і жінки можуть вирушати на місію в молодшому віці, десятки тисяч святих останніх днів вирушили на місіонерську ниву.
На генеральній конференції в квітні 2013 року старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, додав своє свідчення про місіонерську роботу й заоохотив кожного з нас стати важливою складовою цього дива, яке зараз розгортається, допомагаючи тим, хто готовий почути євангелію: “Так само певно, як те, що Господь надихнув більшу кількість місіонерів до служіння, Він так само пробуджує розум і відкриває серця більшої кількості хороших і чесних людей, які приймуть Його місіонерів. Ви вже знаєте їх або познайомитеся з ними. Вони є у вашій сім’ї або живуть по сусідству, проходять повз вас на вулиці, сидять біля вас у школі й спілкуються з вам он-лайн” (“Це–диво”, Ліягона, трав. 2013, с. 78).