Урок від мого батька

Старійшина Девід А. Беднар

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Завдяки своєму батькові я засвоїв великий урок про владу і силу священства.

Я виріс у домівці, де була вірна мати і прекрасний батько. Мій батько не був членом нашої Церкви, але приходив на церковні збори зі своєю сім’єю. Він був тренером з софтболу нашої приходської команди і допомагав у проведенні скаутських заходів.

Коли я був хлопчиком, то щотижня часто запитував мого тата, коли він охриститься. Щоразу батько відповідав: “Девіде, я приєднаюся до Церкви, коли знатиму, що це правильно”.

Одного разу в неділю я запитав свого батька, коли він охриститься. Він просто усміхнувся і поставив мені запитання. “Девіде, у вашій церкві навчають, що священство було взято з землі в давні часи і було відновлено небесними посланцями. Якщо у твоїй церкві дійно є відновлене священство Бога, тоді чому так багато чоловіків у твоїй церкві так само нехтують своїми релігійними обов’язками, як і чоловіки в моїй церкві?”

Я не знав, що сказати. Мені було нічого відповісти татові.

Я знав, що чоловік, який має священство, повинен діяти не так, як інші чоловіки. Носії священства повинні не лише отримувати владу священства, але також бути вірними і гідними застосовувати силу Бога.

Я вирішив, що ніколи не буду поганим прикладом для свого батька. Мені просто хотілося бути гарним хлопцем. Господу потрібно, щоб усі ми, як носії Його священства, були відданими, доброчесними і гарними хлопцями в усі часи і в усіх місцях.

Багато років потому мій батько охристився. У мене була нагода дарувати йому Ааронове і Мелхиседекове священства. Однією з найкращих подій у моєму житті було спостерігати за тим, як мій тато отримав владу і силу священства.