Джозеф Сміт і книга Об’явлення
Пророк Джозеф Сміт допоміг розвіяти певну таємничість, притаманну книзі Об’явлення, і показав, як вона стосується наших днів.
Фотоілюстрація Крістини Сміт; Іван на Патмосі, художник Марк Стейнер © Providence Collection
Книга Об’явлення була написана у першому столітті від Р.Х., але вона була останньою книгою Нового Завіту, яка була прийнята в якості канонічної (офіційної книги Писань). Деякі християнські вчені у наступні століття ставили під сумнів її авторство, не погоджувалися з деякими її вченнями (наприклад, з її вченням про Тисячоліття або її вченням, що людей судитимуть відповідно до їхніх вчинків), та визнали її посилання на Старий Завіт і описання видінь надто дивними і такими, що значно відрізняються від інших текстів Нового Завіту.
Але певні незаперечні факти стали причиною загального прийняття книги. Наприклад, багато з перших християнських авторів згадували книгу Об’явлення, приписуючи її авторство апостолу Івану, і широко й схвально цитували її у своїх трудах. Кілька інших книг, чия канонічність не оспорювалася, не могли похвалитися таким свідченням.
До початку 19-го століття, коли Бог покликав Джозефа Сміта в якості пророка відновлення, книга Об’явлення була включена майже в усі версії Біблії і широко читалася. Образи видіння Івана запалили уяву людей і породили багато різних інтерпретацій, що продовжується і сьогодні.
Як пророк розподілу повноти часів Джозеф Сміт був в унікальному становищі, щоб пролити світло на книгу Об’явлення і допомогти зробити її менш страхаючою в очах тих, хто її читає і хоче зрозуміти. Він зробив це принаймні у два способи: (1) він пояснив конкретні частини книги Об’явлення і розширив її загальний контекст, та (2) позбавив її містичності.
Пояснення і розширення
Найкращий приклад пояснення книги Об’явлення, даного Джозефом Смітом, знаходиться в Учення і Завітах 77. Отримане у березні 1832 року, це одкровення складається з питань та відповідей стосовно конкретних віршів у книзі Об’явлення, розділи 4–11. Пророк сказав, що це пояснення було відкрите йому, коли він займався натхненним перекладом Біблії (див. УЗ 77, вступ до розділу).
Запитання є досить прямими і мають на меті просто з’ясувати: “Що це означає?” і “Коли це станеться?” Відповіді також прямі, хоч і не завжди вичерпні. Відповіді, які шукав і отримав пророк Джозеф Сміт, відкидають різні гіпотетичні тлумачення, і в основному допомагають нам бачити, як видіння Івана стосується роботи останніх днів.
Наприклад, це одкровення допомагає нам бачити, що описані Іваном сім печаток у книзі, починаючи з 5 розділу книги Об’явлення, представляють сім основних періодів часу в історії землі, і що останні дві печатки стосуються наших днів і майбутнього (див. УЗ 77:6–7), пояснюючи нам, чому видіння Івана набагато більше уваги приділяє шостій і сьомій печаткам. Одкровення Джозефа Сміта продовжує пояснювати, як деякі особи в шостій печатці (чотири ангели і 144000 слуг, запечатаних з колін ізраїлевих) пов’язані з роботою Відновлення і збирання в останні дні (див. УЗ 77:9–11).
Це одкровення-пояснення, звичайно ж, не було єдиним внеском пророка Джозефа Сміта в наше розуміння книги Об’явлення з його перекладу Біблії. Під час роботи, іноді він отримував натхнення просто подати текст більш ясно1, але часто він також отримував натхнення додати або змінити текст, щоб установити зв’язок з іншими Писаннями, аби вони підкріплювали одне одного2. Тоді виявляється, що частково метою роботи Джозефа Сміта з Біблією було поєднати ці загальні теми в різних книгах Писань, щоб представити єдину картину вчень і пророцтв, і книга Об’явлення не є винятком.
Фрагмент картини Одкровення Святого Івана божественного, художник Пол Манн; фрагмент картини Христос ниви, художник Томас Френсіс Діксі
Крім того, в інших одкровеннях і перекладах Джозеф Сміт краще пояснив контекст книги Об’явлення, показавши, що вона наслідує модель панорамних видінь, які різні пророки отримували протягом багатьох століть. З Книги Мормона і Дорогоцінної Перлини ми дізнаємося, що Нефій, брат Яреда, Мойсей та Енох, всі вони мали подібні видіння, в яких була явлена вся історія людства, включаючи кінець світу. Ми також дізнаємося, що хоч цим, іншим пророкам, і був показаний кінець світу, їм було заборонено розповідати про це світові, оскільки Іван був висвячений наперед, щоб написати про це (див. 1 Нефій 14:25–26). Отже, Книга Мормона, яка з’явилася через пророка Джозефа Сміта, навчає нас, що нам потрібно було отримати описання подій, які передують Другому пришестю Ісуса Христа, від Івана, і що воно варте того, щоб ми досліджували його.
Завдяки такому додатковому світлу, відкритому через Джозефа Сміта, ми краще можемо бачити загальну тему книги Об’явлення: що “буде остаточний тріумф на цій землі Бога над дияволом; вічна перемога добра над злом, святих над тими, хто переслідував їх, царства Бога над царствами людей і Сатани. … Перемога [буде] здобута через Ісуса Христа”3. Крім того, Джозеф Сміт наголошував, що послання книги Об’явлення зосереджене на Ісусі Христі, як на осередку нашої надії, і навчає нас, що, залишаючись вірними Йому і Його роботі в останні дні, ми можемо подолати світ.
Позбавлення містичності
На конференції Церкви, 8 квітня 1843 року, пророк Джозеф Сміт сказав: “Книга Об’явлення є однією з найясніших книг, які Бог будь-коли наказував писати”4. Ці слова можливо вразили слухачів, оскільки вони абсолютно суперечили їхньому власному досвіду. То, що ж мав на увазі пророк, коли казав це?
Хоча Джозеф Сміт дійсно розкрив деякі таємниці книги Об’явлення, у цьому зверненні він також, здається, мав на меті позбавити її містичності. Він зробив це, показавши, що таємнича образність книги не завжди настільки таємна, наскільки нам може здаватися, і що незрозуміла образність Писань не обов’язково робить їх важливішими або більш значущими для нас.
Наприклад, в іншому місці свого звернення Джозеф Сміт довів, що уважне читання книги Об’явлення може звузити коло допустимих тлумачень. Він зазначив, що перші три розділи книги стосуються Іванових днів, і того, “що незабаром статися має” (Об’явлення 1:1), і, що решта книги стосується того, “що статися має по цьому!” (Об’явлення 4:1), або після днів Івана5. Застосувавши певні обмеження щодо того, чого може стосуватися образність в цих частинах книги, ці часові рамки роблять їх менш містичними.
Крім того, Джозеф Сміт навчав, що іноді тварина—це лише тварина. Він пояснив, що коли Іван сказав, що бачив тварин на небесах (див. Об’явлення 4:6), то те, що він справді бачив, були … тварини на небесах. Таким чином пророк продемонстрував, що принаймні дещо з описаного Іваном в його видіннях, є буквальним, у той час, як інше є метафорою6. Він також пояснив принцип, який стосувався таких образів:
“Коли Бог дає видіння образу або тварини, або будь-якої особи, Він завжди бере на себе відповідальність дати одкровення або тлумачення їх значення, бо в іншому випадку, ми не несемо відповідальності або не маємо обов’язку вірити в це. Не бійтеся, що ви будете прокляті через незнання значення щодо видіння чи образу, якщо Бог не дав одкровення або тлумачення стосовно цього предмета”7.
Знання тлумачення кожної деталі таємничих видінь не є першорядним у нашому вивченні Писань. Таємниці метафоричної мови пророків—це не те саме, що таємниці Бога, що даються людині, яка “розкаюється, і діє згідно з вірою, і творить добрі діла, і молиться постійно й безупинно” (Алма 26:22).
Позбавивши книгу Об’явлення містичності, пророк усунув потенційну плутанину у вагоміших питаннях євангелії Ісуса Христа. Звичайно, видіння Івана дає нам важливу інформацію про останні дні: Відступництво і Відновлення, Друге пришестя Ісуса Христа, Його перемога над дияволом, Його тисячолітнє правління та Воскресіння й Останній суд. Ці речі можуть допомогти нам у нашому прагненні знайти істину і виконувати волю Господа. Але, якщо ми зациклимося на окремому тлумаченні образу, описаному у тому видінні, ми можемо знехтувати речами, які є найбільш важливими8.
Вивчаючи книгу Об’явлення і користуючись чудовим світлом, пролитим на неї через пророка Джозефа Сміта, ми можемо бачити, де знаходимося у величному масштабі історії світу і Божих справ з Його дітьми. Знаючи це, ми можемо бачити важливість нашого особистого свідчення про Ісуса Христа і повного залучення до Його роботи в останні дні. Тоді ми можемо подолати світ і разом з Христом успадкувати все від Батька (див. Об’явлення 3:21; 21:7).