Профілі дорослої молоді
Бути свідком Бога в Німеччині
Автор живе в Німеччині.
Завдяки тому, що вона твердо тримається своїх вірувань, їй легко ними ділитися.
Фотографії люб’язно надані Естер Граф
Лише на відстані 30-хвилинної подорожі поїздом від міста Ганновер, серед акрів полів, усіяних весняними квітами, зручно вмостилося маленьке німецьке містечко Штадтхаген. Це місце, де виросла 19-річна Естер Граф. Це місце, де будь-куди можна дістатися пішки або на велосипеді, де вулиці всіяні булочними і крамничками з морозивом, і де на площі міста в будні дні працюють базари.
Штадтхаген також є домівкою процвітаючої громади святих останніх днів.
Хоч це містечко і маленьке, в Штадтхагені є великий приход, що незвично для Німеччини, де на 10000 німців приходиться менше, ніж п’ять членів Церкви. Але для Естер це ідеальне місце для навчання принципам євангелії Ісуса Христа і тому, як використовувати ці принципи, щоб служити іншим і благословляти їх.
Коли Естер було 14 років, вона отримала своє патріарше благословення, яке допомогло їй усвідомити дещо важливе. “Мені стало ясно, наскільки я дійсно важлива для Небесного Батька,—каже вона.— Я дізналася, наскільки всі ми є важливими для Нього”.
Вона бере це знання і застосовує його у своїх стосунках з іншими людьми.
У своєму покликанні в раді неодруженої молоді колу, наприклад, вона відповідає за те, щоб кожен відчував, що він потрібен. “Я вчуся не критикувати інших, а натомість більше дізнаватися про них”.
Вона також не забуває про це, коли іде до школи. “Мене досить часто запитують про мою релігію і я думаю, що це у будь-якому разі непогано,—каже вона.— Чомусь я завжди відчуваю радість, оскільки тоді я просто нагадую собі, як вона допомагає мені і скільки усього привносить у моє життя. Завдяки євангелії я знаю так багато.
Завжди будуть люди, які будуть сміятися з нашої віри і не розумітимуть її,—каже вона,—але насправді це зовсім не погано, коли ми твердо тримаємося того, у що віримо”.
Любов і довіра Естер до Бога—це те, що найбільше допомагає їй в житті, і коли вона ділиться євангелією.
“Перш ніж почати хвилюватися,—каже вона,—довіртеся Богу. Коли я роблю це і маю віру, все інше—просто. Коли ми довіряємо Богу, то можемо просуватися вперед у своєму житті з вірою і впевненістю в майбутньому. Коли ми робимо це, то можемо жити, як свідки Бога”.