Вперед у силі, сестри в Сіоні
Бонні Л. Оскарсон
Генеральний президент Товариства молодих жінок
Щоб бути наверненими й дотримуватися своїх завітів, нам потрібно вивчати основні євангельські доктрини та мати непохитне свідчення про їхню істинність.
Як радісно бути в цьому Конференц-центрі разом з дівчатами, молодими жінками й жінками Церкви. Нам також добре відомо, що тисячі інших груп сестер зібралися по всьому світу і дивляться ці збори. Я вдячна за надану можливість і засоби, завдяки яким ми можемо бути разом цього вечора, в єдності й маючи спільну мету.
У жовтні 2006 року Президент Гордон Б. Хінклі звернувся з виступом “Вперед, брати, вперед!”1, назвою для якого стали слова гімну, написаного в 1911 році. То був заклик до чоловіків у Церкві рухатися вперед і вдосконалюватися. Той виступ луною озвався у моєму розумі, коли я молилася, аби знати, чим поділитися з вами.
Сестри, ми живемо в “тяжкі часи”2. Умови, що існують в наші дні, не мають бути для нас несподіванкою. Вони були провіщені тисячі років тому як попередження й пересторога, щоб ми могли підготуватися. У 8-му розділі книги [пророка] Мормона дається бентежливо точний опис обставин, що існуватимуть в наші дні. У цьому розділі Мороній каже, що він побачив наші дні, а в них війни і чутки про війни, великі осквернення, убивства, розбій та людей, які казатимуть нам, що в очах Бога немає чогось правильного чи неправильного. Він описує людей, які сповнені гордовитості, із захопленням носять дорогий одяг і висміюють релігію. Йому було показано людей, які настільки гналися за мирським, що дозволяли “нужденним, і роздягненим, і хворим, і стражденним проходити повз”3 них непоміченими.
Мороній ставить нам запитання, щоб ми—ті, хто живе в ці дні,—розібралися у своїй душі. Він каже: “Чому вам соромно взяти на себе імʼя Христа?”4 У цьому звинуваченні точно вказується дедалі більша світськість нашого світу.
У книзі Джозеф Сміт—Матвій зазначено, що в останні дні буде обмануто навіть “і вибраних, тих, що є вибраними за завітом”5. Серед цього завітного народу—дівчата, молоді жінки та сестри в Церкві, які були охрищені та уклали завіти зі своїм Небесним Батьком. Є ризик, що навіть і ми можемо бути обмануті хибними вченнями.
Сестри, я не вважаю, що ці умови будуть далі покращуватися. Якщо нинішні тенденції є ознакою, то нам треба готуватися до бур, що попереду. У відчаї було б легко підняти руки вгору, але нам, завітному народу, ніколи не слід впадати у відчай. Як сказав старійшина Гарі Е. Стівенсон: “Щедрим компенсуючим благословенням від Небесного Батька є те, що живучи у тяжкі часи, ми також живемо у повноту часів”6. Мені подобається спокій, який іде від цих слів.
Президент Рассел М. Нельсон сказав нам рік тому: “Напади на Церкву, її вчення і наш спосіб життя будуть лише збільшуватись. Саме через це нам потрібні жінки, які мають непохитне розуміння вчення Христа і які будуть використовувати це розуміння для того, щоб навчати і виховувати покоління, що протистоїть гріху. Нам потрібні жінки, які зможуть виявити обман в усіх його формах. Нам потрібні жінки, які знають, як знайти силу, доступну завдяки Богу тим, хто дотримується завітів, і які виражають свої вірування з впевненістю і милосердям. Нам потрібні жінки, які мають сміливість і бачення нашої Матері Єви”7.
Це послання переконує мене, що попри умови наших днів, у нас є багато підстав радіти й бути оптимістками. Я вірю всім серцем, що ми, сестри, справді маємо ті притаманні нам силу й віру, які дозволять нам зустріти виклики життя в ці останні дні. Сестра Шері Дью написала: “Я вважаю, що в той момент, коли ми навчимося реалізовувати весь вплив навернених жінок, які дотримуються завітів, царство Бога швидко зміниться”8.
Аби бути наверненими й дотримуватися своїх завітів, будуть необхідні спільні зусилля. Для цього нам потрібні дівчата і жінки, які вивчають основні євангельські доктрини та мають непохитне свідчення про їхню істинність. Є три сфери, які я вважаю основоположними для міцних свідчень, і це, на мій погляд, нам важливо розуміти.
По-перше, нам потрібно усвідомити, що наша віра зосереджується на Богові, нашому Вічному Батьку, і Його Сині, Ісусі Христі, і що Вони відіграють центральну роль у нашому спасінні. Ісус Христос є нашим Спасителем і Викупителем. Нам потрібно вивчати і розуміти Його Спокуту і те, як її застосовувати щодня; покаяння—це одне з найбільших благословень, яке всі ми маємо, щоб залишатися на праведному шляху. Нам потрібно дивитися на Ісуса Христа як на свій найкращий взірець і приклад того, якими нам потрібно стати. Нам потрібно постійно навчати у своїх сімʼях і класах про Батьковий чудовий план спасіння, який містить вчення Христа.
По-друге, нам треба розуміти, що була потреба у відновленні доктрини, організації та ключів повноваження в ці останні дні. Нам потрібно мати свідчення про те, що пророк Джозеф Сміт був божественно обраний і призначений Господом здійснити це відновлення, та усвідомити, що він організував жінок цієї Церкви в організацію, подібну до тієї, що існувала в Христовій Церкві в давнину9.
По-третє, нам потрібно вивчати й розуміти храмові обряди й завіти. Саме на храмі зосереджені наші найсвященніші вірування, і Господь просить, щоб ми особисто відвідували його, розмірковували над тими віруваннями, вивчали їх, особисто розуміли їх та застосовували. Ми зрозуміємо, що через храмові обряди в нашому житті виявляється сила божественності10 і що завдяки храмовим обрядам ми можемо бути озброєні Божою силою і Його імʼя буде на нас, Його слава буде оточувати нас і Його ангели візьмуть нас під опіку11. Мені цікаво, чи повною мірою ми покладаємося на силу тих обіцянь.
Сестри, навіть наймолодші на цьому зібранні можуть йти вперед з вірою і відігравати важливу роль у побудові Божого царства. Діти починають набувати свого свідчення, читаючи або слухаючи Писання, щодня молячись і вдумливо приймаючи причастя. Усі діти й молоді жінки можуть заохочувати до проведення домашніх сімейних вечорів і брати в них повноцінну участь. Ви можете бути першими, хто стає на коліна у вашій сімʼї, коли ви збираєтеся для сімейної молитви. Навіть якщо ваші домівки далекі від ідеалу, ваш особистий приклад вірного життя за євангелією може впливати на життя ваших родичів та друзів.
Молодим жінкам Церкви потрібно дивитися на себе як на важливих учасників роботи зі спасіння, яку скеровує священство, а не просто бути спостерігачами чи її прихильниками. У вас є покликання, і ви рукопокладені тими, хто має ключі священства, щоб, як провідники, ви з силою і повноваженням виконували цю роботу. Якщо ви звеличуєте своє покликання у президентстві класу і готуєтеся духовно, радитеся разом, стараєтеся служити членам вашого класу і навчаєте одна одну євангелії, то ви тим самим займаєте своє місце в цій роботі, і ви з вашими однолітками будете благословенні.
Усім жінкам потрібно дивитися на себе як на важливих учасниць у цій роботі священства. Жінки в цій Церкві є президентами, радниками, учителями, членами рад, сестрами і матерями, і Боже царство не може функціонувати, якщо ми не будемо рухатися вперед і не будемо виконувати свої обовʼязки з вірою. Часом нам просто потрібно мати ширше бачення того, що є можливим.
Я недавно зустрілася з однією сестрою в Мексиці, яка розуміє, що означає звеличувати своє покликання з вірою. Три роки тому Марффісса Малдонадо була покликана навчати клас Недільної школи для молоді. Коли вона була покликана, цей клас відвідувало 7 студентів, а тепер їх 20 і приходять вони регулярно. Із захватом я спитала її, що ж вона зробила, аби так збільшилася їх кількість. Вона скромно відповіла: “Це не тільки моя заслуга. Допомагав увесь клас”. Разом вони проглянули у списку імена малоактивних і почали разом ходити до них та запрошувати відвідувати церкву. Завдяки їхнім старанням також відбулося одне хрищення.
Сестра Малдонадо створила сайт в соціальних медіа тільки для членів свого класу і назвала його “Я Божеє дитя”. Там вона кілька разів на тиждень розміщує натхненні думки та уривки з Писань. Вона регулярно надсилає своїм студентам текстові повідомлення, даючи їм завдання й підбадьорюючи їх. Вона відчуває, що важливо спілкуватися з ними так, як вони краще сприймають, і це спрацьовує. Вона мені сказала просто: “Я люблю моїх студентів”. Я відчула ту любов, коли вона мені говорила про їхні старання, а її приклад нагадав мені, чого може досягнути у цій роботі з допомогою Господа одна людина, яка має віру й діє.
Нашій молоді щодня ставлять важкі запитання, і багато хто з нас мають близьких, кому важко знайти відповіді. Хороша новина полягає в тому, що на запитання, які ставлять, є відповіді. Послухайте недавні послання від наших провідників. Нас закликають вивчати й зрозуміти план щастя, підготовлений нашим Небесним Батьком. Нам нагадують про принципи, викладені у Проголошенні про сімʼю12. Нам радять навчати з цих матеріалів і використовувати їх як мірило, щоб нам утриматися на тісній і вузькій путі.
Десь рік тому я розмовляла з однією матірʼю малих дітей, яка вирішила діяти на упередження, щоб зберегти своїх дітей від багатьох негативних впливів, на які вони наражалися в Інтернеті й школі. На кожний тиждень вона вибирає тему, часто таку, яка викликала безліч дискусій в Інтернеті, і вона проводить змістовне обговорення цієї теми протягом тижня, коли її діти можуть поставити запитання, і вона може переконатися в тому, що вони набувають збалансованого і неупередженого бачення в часто складних питаннях. Вона робить свою домівку безпечним місцем, де можна ставити запитання й отримувати змістовні настанови стосовно євангелії.
Мене турбує, що ми живемо в якійсь такій атмосфері боязні образити когось, що іноді взагалі уникаємо навчати про правильні принципи. Ми не навчаємо наших молодих жінок, що підготовка до материнства є найважливішою, бо ми не хочемо образити тих, хто незаміжні, або тих, хто не може мати дітей, або не хочемо здаватися тими, хто накладає обмеження щодо прийняття рішень на майбутнє. З іншого боку, ми можемо також недостатньою мірою наголошувати на важливості освіти, бо не хочемо, щоб нас так зрозуміли, ніби ми думаємо, що освіта важливіша за шлюб. Ми уникаємо заявляти, що наш Небесний Батько визначає шлюб як такий, що укладається між чоловіком і жінкою, бо ми не хочемо образити тих, хто має потяг до осіб своєї статі. І нам може бути незручно обговорювати питання статі чи здорової сексуальності.
Дійсно, сестри, нам треба бути чутливими, однак давайте також користуватися своїм здоровим глуздом і розумінням плану спасіння, щоб бути сміливими і відвертими, коли ми навчаємо наших дітей та молодь про ті необхідні євангельські принципи, які вони повинні розуміти, аби знаходити свій шлях у світі, в якому вони живуть. Якщо ми не навчаємо наших дітей та молодь істинному вченню—і не навчаємо їх ясно,—тоді світ навчить їх брехні Сатани.
Я люблю євангелію Ісуса Христа, і я навіки вдячна за скерування, силу і щоденну допомогу, яку отримую я, завітна дочка Бога. Я свідчу, що Господь благословив нас, жінок, які живуть у ці важкі часи, усією владою, дарами і силою, які потрібні, аби підготувати світ до Другого пришестя Господа Ісуса Христа. Я молюся, щоб всі ми могли побачити свій справжній потенціал і йшли вперед, аби ставати такими жінками віри й сміливості, якими нашому Небесному Батькові треба, щоб ми були. В імʼя Ісуса Христа, амінь.