Мороній та механік

Старійшина Клаудіо Р. М. Коста

Сімдесятник

“І мале дитя водитиме їх” (2 Нефій 30:12).

Багато років тому наша сім’я їхала додому до Сан-Паулу, Бразилія, після відвідування родичів. Як тільки ми заїхали на круту дорогу, наша машина зламалася.

Протягом кількох хвилин ми намагалися завести її знову. Але вона не заводилася. Повз нас проїжджали машина за машиною. Ніхто не зупинявся, щоб допомогти.

Зрештою я сказав сім’ї, що нам потрібно помолитися. Мій шестирічний син Мороній відповів: “Не хвилюйся, тату. Я вже помолився”.

—Про що ж ти молився?— запитав я.

—Я помолився Небесному Батькові, щоб потрібна людина прийшла нам на допомогу,—сказав він.

Невдовзі за нашою машиною з’явилися дві яскраві фари. Це був евакуатор. Водій був механіком.

“Вам дуже пощастило,—сказав він. —Я вже закінчив роботу і збирався додому”.

Він полагодив нашу машину. Потім він їхав за нами, щоб впевнитися, що ми безпечно дісталися додому.

Я запитав Моронія, чи знає він, яким особливим був цей досвід. “Звичайно,—відповів він. —Небесний Батько почув мою молитву. Тож тепер я маю власне свідчення! Мені більше не треба позичати його в тебе, тату”. Моє серце було зворушено вірним прикладом Моронія.

Зараз Мороній вже дорослий, але я досі пам’ятаю його гарний приклад, коли він був маленьким. Навіть якщо ви дитина, ви можете бути прикладом для вашої сім’ї і друзів.