Принципи візитного вчителювання
Тримай з нею зв’язок завжди, скрізь і в будь-який спосіб
Суть візитного вчителювання—це служіння. Ісус служив завжди і скрізь. Ми можемо робити те ж саме.
“Служити”—означає надавати служіння, дбати або допомагати, такими чином втішаючи інших або сприяючи їхньому щастю. Суть візитного вчителювання—знаходити способи послужити тим, кого ви відвідуєте. Ісус Христос служив усім—завжди і скрізь. Він нагодував 5000 чоловік, втішив Марію і Марту після смерті їхнього брата і навчав Своєї євангелії жінку біля криниці. Він робив це, бо мав щиру любов.
Наслідуючи Його приклад, ми, візитні вчительки, можемо більше дізнаватися про своїх підопічних та сильніше їх любити, пам’ятаючи, що любов—це основа всього, що ми робимо. Коли ми молимося, щоб мати натхнення, аби знати, як служити їй і сприяти зміцненню її віри, “ангели не будуть стримуватися, щоб бути [нашими] товаришами”1.
З дня організації Товариства допомоги в 1842 році до сьогоднішнього дня служіння жінок благословляло життя людей. Наприклад, Джоан Джонсон, 82–річна вдова і її напарниця по візитному вчителюванню відвідують свою сусідку, якій виповнилося 89 років і яка захворіла на пневмонію. Вони побачили, що були потрібні своїй сусідці не лише раз на місяць, тож вони почали відвідувати її кожного тижня або особисто, або дзвонили по телефону.
Для інших візитних вчительок можливо найкращим, що вони можуть зробити упродовж місяця—це надіслати підбадьорююче послання по телефону або електронною поштою. Встановлення особистісних зв’язків і вміння вислухати з любов’ю—це і є суть візитного вчителювання. Сучасні технології і постійні візити допомагають нам виконувати його завжди, скрізь і багатьма способами2. Це таке служіння, яке надавав Ісус.
Віра, сім’я, допомога