Проводити наради
Як зробити збори Мелхиседекового священства і Товариства допомоги більш потужними
Вступне слово старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Під час свого апостольського служіння я часто наголошував на силі й важливості рад, у тому числі рад колу, приходу і допоміжних організацій та сімейних нарад. Я впевнений, що співпраця в радах—це найефективніший шлях досягнення реальних результатів.
Цього місяця ми запроваджуємо прості, однак важливі зміни в навчальному плані, які члени кворуму Мелхиседекового священства і Товариства допомоги вивчатимуть, збираючись кожної неділі у відповідних організаціях. Крім вивчення слів сучасних пророків з останньої конференції, ми також будемо “сидіти … в раді” (УЗ 107:89) разом, щоб обговорювати проблеми, з якими стикаємося, і потреби, які маємо.
Якщо ми навчимося ефективніше радитися, Бог благословить нас більшим потоком одкровень і розуміння та більшою силою здійснювати його роботу.
До того як цей світ було створено, Небесний Батько здійснював свою роботу за допомогою рад (див. УЗ 121:32). Починаючи з Адама і Єви, Божий народ шукав Його поради під час нарад. В дійсності, Бог називав себе “Людина Поради” (Moйсей 7:35). На початку цього розподілу Джозеф Сміт почав відновлювати “порядок Рад давнини”1. У наш час Церква скеровується радами на кожному рівні.
Упродовж останніх місяців генеральні провідники Церкви радилися разом про те, як покращити збори Мелхиседекового священства і Товариства допомоги. Наслідком цього є новий навчальний план під назвою За Мною йдіть—для Мелхиседекового священства і Товариства допомоги, який включає використання більшої кількості виступів з генеральної конференції та привносить силу рад у наші кворуми священства і Товариство допомоги.
“На тому рівні, де ми були, ми зробили багато хорошого,—сказав старійшина Крістоффель Голден, сімдесятник, який допомагав скеровувати ці зміни.— Але Господь хоче, щоб ми рухалися далі. Покращення відбудеться завдяки більшій увазі до вивчення слів сучасних пророків і ролі рад”.
Нещодавно генеральне президентство Товариства допомоги і сімдесятники зустрілися на нараді, щоб обговорити, як робота рад відкриває шлях до одкровення, зміцнює єдність і дає силу. Вони запропонували наступні принципи, знаючи, що ви будете опиратися на ці ідеї у пошуках рішень, які є правильними для вас, вашого приходу і вашого кворуму або Товариства допомоги.
Сила в наявності цілі
“Оскільки ви зібралися разом згідно з заповіддю, яку Я заповідав вам, і погодилися стосовно одного цього, і просили Батька в Моє імʼя, саме так ви отримаєте” (УЗ 42:3).
Ради—це спосіб, у який ми “спільно шукаємо Господню волю”2. Іншими словами, недостатньо просто ділитися ідеями; радячись разом, ми запрошуємо одкровення, аби мати змогу дізнатися, що, за волею Господа, ми маємо робити в нашій ситуації. Ми досягнемо більшого успіху в отриманні такого одкровення, якщо пам’ятатимемо ось про що:
1. Зосередьтеся—почніть з конкретного, суттєвого питання або потреби. Зосередившись на одному питанні чи потребі, ви зможете збільшити свою здатність досягнути суттєвого результату. Зосередженість також допомагає нам зазирнути за видимі симптоми (те, що відбувається) і спробувати зрозуміти корінь проблеми (чому і як щось впливає на людей). Наприклад, ми можемо радитися про те, як бути наставниками для молоді і допомогти молодим людям встановити зв’язок з небесами, а не обговорювати, скільки часу вони проводять біля екранів.
2. Бачення перспективи—допомагає окреслити проблему або потребу у вигляді питання. Тема, виражена у формі запитання, може набирати доктринального забарвлення. Ми можемо запитувати: “Як ми можемо вирішувати дану ситуацію так, щоб допомагати і зцілювати?” або “Яке вчення, якщо його краще зрозуміти, допоможе у вирішенні цієї проблеми?”
3. Сила—пошук одкровення. Під час нарад ви можете шукати рішення методом мозкового штурму, однак мета наради—зрозуміти Божу волю, а не просто скласти перелік кращих способів вирішення проблеми, сказавши: “Ось як ми з цим справлялися в моєму попередньому приході”. Як навчав старійшина Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, нам не потрібні збори; нам потрібен досвід отримання одкровення3. Радячись разом, ми знаходимо потужні рішення, які ведуть до дій.
Сила в участі
“Призначте з-поміж себе вчителя, і нехай не всі будуть промовцями водночас; але нехай усі говорять по черзі, і нехай усі слухають його висловлювання, щоб коли всі висловляться, усі могли бути наставленими всіма, і щоб кожна людина мала рівні привілеї” (УЗ 88:122).
Під час нарад інтереси окремих людей і організації—приходу чи філії—поєднуються унікальним чином, особливо якщо учасники розуміють наступне:
1. Кожен член ради має важливу роль. Члени ради мають активно брати участь, але не домінувати. Як навчав Павло: “Око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні. Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні” (1 Коринтянам 12:21–22).
2. Члени наради прагнуть додати світла. Пророк Джозеф Сміт навчав, “що кожна людина, перш ніж висловити якесь заперечення з будь-якого питання, що розглядається на нараді, має переконатися, що це проллє більше світла на проблему, ніж темряви, і що це заперечення буде основуватися на праведності”4.
3. Члени наради прагнуть єдності. Попри різницю в поглядах, члени ради об’єднуються, прагнучи “скерування Святого Духа”5. Під час наради Джозеф Сміт одного разу сказав, що “аби отримувати одкровення і благословення небес, необхідно налаштувати свій розум на Бога, виявляти віру й стати одним серцем і одним розумом”6.
Сила в планах дій
“Щоб кожна людина могла діяти за вченням та принципом стосовно майбуття, згідно з моральним вибором, який Я дав їй, щоб кожна людина була відповідальна за свої власні гріхи в день суду” (УЗ 101:78).
Нарада є неповною без плану дій відповідно до отриманого одкровення. Учасників наради слід просити брати конкретні зобов’язання, відповідно до яких вони будуть діяти. “У кінці наради вам необхідно мати доручення,—каже сестра Джин Б. Бінгем, генеральний президент Товариства допомоги.— Найважливіша робота відбувається між зборами”.
Провідник скеровує раду до розуміння і консенсусу. Потім він чи вона відповідальні за те, щоб роздати доручення, записати їх і пізніше прослідкувати, як вони виконуються. Сестра Шерон Юбенк, перший радник у генеральному президентстві Товариства допомоги, додає: “Сила—в нас. Якщо ми беремо відповідальність діяти, Господь освятить наші зусилля (див. УЗ 43:9). Готовність узяти доручення і доповісти про його виконання—в цьому основа наших дій, скерованих укладеними завітами”.
Роль провідника
“Проповідник не був кращим за слухача, і також учитель не був ні в чому кращим за учня; і таким чином вони всі були рівні” (Aлма 1:26).
Аби покращити наші наради, ми уникаємо мирських понять про лідерство. У Господньому царстві провідник є “всім за раба” (Maрк 10:44). Подібним чином, провідник під час наради—головуючий авторитет чи учитель—опікується тим, щоб давати скерування, а не бути центром уваги. Він чи вона уникає того, щоб домінувати або приймати рішення до того, як кожен зможе висловитися.
Під час ради провідник відіграє важливу роль в оформленні мети, в організації обговорення і запрошує учасників взяти зобов’язання діяти. Рада функціонує краще, якщо провідник слухає, скеровує, запрошує, захищає і дає оцінку.
1. Слухає. Хороший провідник слухає промовця і Святого Духа. “Я впевнений, що дар проникливості працює більш ефективно,—казав старійшина Беднар,—коли ми слухаємо, ніж коли говоримо”7.
2. Скеровує. Під час ради провідник скеровує розмову, даючи можливість висловлювати ідеї. Якщо необхідно, провідник переформатовує обговорення або м’яко скеровує його в інше русло.
3. Запрошує. Господь розподіляє одкровення серед членів ради. Коли запрошують кожного—у тому числі не дуже говірких—ділитися ідеями, це збільшує потенціал дізнатися, якою є Господня воля.
4. Захищає. Провідник, який веде раду, створює атмосферу, в якій можна висловлюватися без побоювань і належним чином. Він дбає про тих, хто висловлюється, захищає їх від критицизму та засудження. Делікатні теми вимагають дбайливого скерування. Конфіденційні питання такими й залишаються.
5. Дає оцінку. Коли учасники діляться думками та ідеями, провідник оцінює вклад, висловлюючи вдячність і поєднуючи подібні ідеї. Таке оцінювання допомагає учасникам почувати себе складовою процесу отримання одкровення і вони докладають максимальних зусиль, аби переконатися, що їхній вклад є корисним.
Новий навчальний план, нові обов’язки
Упродовж цього нового року і з огляду на новий навчальний план наступає період нових обов’язків. Ми маємо благословення знати про відновлену євангелію Ісуса Христа. Наш обов’язок і привілей—прагнути Його скерування і виконувати Його роботу. Цей крок вперед, який ми здійснюємо на недільних зборах Мелхиседекового священства і Товариства допомоги, не стосується лише того, щоб провести урок про роботу; натомість ми сидимо в раді і спонукаємо до праведних дій—дій, які “зруш[ать] багатьох людей до Сіону з піснями вічної радості” (УЗ 66:11).