Це кінець мого життя?

Самсон Хо, Гонконг, Китай

Я був здоровим батьком двох прекрасних дітей і чоловіком чудової працелюбної дружини. У мене була хороша робота і стабільний доход. Життя здавалося безхмарним, але мій світ почав розпадатися, коли мені поставили діагноз: рак носоглотки—рідкісна форма раку голови і шиї.

Я служив радником у єпископаті в той час, і ми проводили щорічний баскетбольний турнір у церкві, коли мені стало дуже погано. Я пішов до лікаря, і після багатьох аналізів він оголосив, що у мене 4-а стадія раку носоглотки. Я був схвильований і наляканий. Я думав, чи це кінець мого життя і що станеться з моєю сім’єю, коли я помру. Єдине, на що я міг дійсно покладатися, аби знайти скерування і втішення,—це молитва Небесному Батькові.

Через три дні постійних молитов я відчув, як тихий голос прошепотів: “Не бійся”.

З тієї миті страх смерті залишив мої думки. Проте труднощі продовжувалися. Був час, коли я не міг ковтати ніяку їжу і був надто хворий, щоб спати, але я ніколи не здавався і не відвертався від Бога—і Він мені допоміг.

Мій рак перебуває у ремісії понад 18 років. Я не знаю, скільки ще Бог дасть мені жити, але я радий, що все ще можу служити братам і сестрам. Я знаю, що наш Небесний Батько ніколи не залишає і не покидає нас. І якщо ми хочемо отримати благословення від Бога, ми не можемо ні залишати, ні покидати Його.