Витерпіти чи радіти
З виступу “Це ваші дні”, виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга–Айдахо 9 червня 2015 року. Повний текст виступу англійською мовою можна знайти на сайті web.byui.edu/devotionalsandspeeches.
Я свідчу, що ми можемо “радіти до кінця”, якщо діємо за спонуканнями Святого Духа, вибираємо добро, а не зло, і правильно розподіляємо навантаження.
Нещодавно я розмовляв зі своїми дітьми, племінницями і юним другом, щоб зрозуміти, які питання, виклики, проблеми і перемоги має доросла молодь у наш час. Я розмірковував і молився про те, що мені розповіли, і узагальнив, поділивши на кілька пунктів, які зараз викладу, сподіваючись, що вони можуть допомогти у вирішенні деяких тих питань і проблем.
Слухайте Святого Духа
На противагу тому, що може іноді відчувати хтось із вас, я проголошую, що наш Небесний Батько дійсно відповідає на молитви у Свій спосіб. Поміркуйте над такими віршами з Писань:
“Бо кожний, хто просить, отримає; і той, хто шукає, знайде; і тому, хто стукає, буде відчинено” (3 Нефій 14:8).
“А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,—і буде вона йому дана” (Яків 1:5).
“Знай, Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці” (УЗ 8:2).
То як же ми отримуємо відповіді й одкровення? Як ми дізнаємося, що це Святий Дух, а не просто наші думки? Я розповім про два випадки зі свого життя, які стали для мене взірцевими.
Коли ми з сестрою Те почали зустрічатися, невдовзі я зрозумів, що хочу провести з нею всю вічність. Звичайно ж, я про це гаряче молився і постився. Нічого особливого я не відчував. У грудях не палало. Однак у мене не зникали хороші відчуття щодо мого рішення, тож я продовжував ходити на побачення. Сестра Те отримала таку саму відповідь, і ось ми разом. Після того випадку я приймав багато рішень за таким самим зразком (див. УЗ 6:22–23).
Зовсім протилежним є досвід, який я отримую під час виконання особливих доручень від Кворуму Дванадцятьох Апостолів щодо покликання нового президента колу. Коли я розмірковую над цим дорученням під час молитви й посту, то отримую чіткі відчуття, які допомагають мені знати, кого слід покликати. Відчуття приходять іноді до, іноді під час, а іноді навіть і після співбесід. Я завжди відчуваю палання в грудях. З того часу я сприймав це, як скерування Святого Духа під час виконання таких доручень.
Чим пояснити таку різницю в способі Святого Духа впливати на мене? Я не знаю. Важливо те, що я навчився розпізнавати ці моделі як спосіб отримання особистого одкровення. Мені приносить втішення та впевненість ось ця настанова: “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” (УЗ 112:10).
Вибирайте добро, а не зло
Деякі люди вважають, що стає все важче відрізняти добро від зла. З’являється все більше сірих зон. Здається, що багато хибних, однак популярних ідей, поширених у цей час, мають сенс, якщо дивитися на них у вузькому ракурсі. Однак старе сміття, загорнуте в нову упаковку й приправлене вигадливою рекламою, залишається сміттям.
Зовсім нескладно відрізнити правильне від хибного. Навіть ще до того, як ми отримуємо дар Святого Духа, Господь благословляє нас Світлом Христа.
“Бо знайте, Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла; ось чому я показую вам, як саме судити; бо все, що запрошує творити добро і переконує вірити в Христа, послано силою і даром Христа; ось чому ви можете знати досконалим знанням, що це є від Бога.
Але все, що переконує людей чинити зло, і не вірити в Христа, і заперечувати Його, і не служити Богові, ви можете знати досконалим знанням, що це від диявола; бо саме так діє диявол, бо він жодну людину не переконує творити добро” (Moроній 7:16–17).
Одне з найбільших випробувань сьогодення—це підтримувати сучасного пророка. Більшість з нас скаже: “О, це легко. Я вже це розумію. Перевірте”.
Але дивовижно бачити, як деякі люди, які вважають себе тими, хто підтримує пророка, реагують на певні популярні ідеї сьогодення. Під тиском однолітків дехто з нас діє так, ніби ми не знаємо, що є сучасний пророк, або керуємося популярними ідеями.
Правильно розподіляйте навантаження
Чи є у вас так багато справ, що здається, ніби ви розриваєтеся на частини? Знаєте що? Ситуація тільки погіршуватиметься. Тож питання стоїть так: Як правильно розподілити навантаження?
За орієнтир візьміть вічну природу свого духа і своєї сутності сина чи дочки Бога. Зосередьте свою енергію на цій істині й на тому, що вона означає. Решта або відпаде, або знайде своє відповідне місце1. Два уривки з Писань можуть служити вам орієнтиром:
“Але шукайте найперше всього царства Бога і Його праведності, і все це додасться вам” (3 Нефій 13:33).
“Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
Бо де скарб твій,—там буде й серце твоє!” (Maтвій 6:20–21).
Вірте чи не вірте, але я також переживав те, що і ви. Коли ми з сестрою Те піднімали на ноги свою молоду сім’ю, у моєму житті настав момент, коли я працював повний робочий день, ввечері навчався і мав підробіток після навчання аж до пізньої ночі. Кілька днів на тиждень я дуже мало спав упродовж двох місяців. На додачу до цього я служив у єпископаті приходу.
То був один з найпродуктивніших періодів мого життя. Не думаю, що я будь-коли використовував 24 години на добу з такою ж ефективністю, як у той період.
Президент Грдон Б. Хінклі (1910–2008) нагадував нам, що ми маємо обов’язок перед сім’єю, роботодавцем, Господом і перед собою.
Як ми розподіляємо навантаження у виконанні цих обов’язків? Президент Хінклі сказав: “Не думаю, що це важко. Я служив у багатьох покликаннях у Церкві. Я є батьком п’ятьох дітей, які були малими, коли я служив у тих різних покликаннях. … Ми насолоджувалися життям. Ми проводили домашні сімейні вечори. Ми просто робили те, що очікувалося від нас у Церкві”2.
Радіти до кінця
Витерпіти до кінця—не означає заповнити євангельський контрольний список, а потім сказати: “Я—молодець. Усе, що мені тепер треба робити—рухатися у визначеному напрямку і не відхилятися”. Натомість необхідно постійно навчатися і зростати. Євангелія Ісуса Христа полягає в постійному покаянні та змінах—це сходження на гору, а не прогулянка парком.
Цар Веніямин сказав: “Стежте за тим, щоб усе це робилося з мудрістю і за порядком; бо не обовʼязково, щоб людина бігла швидше, ніж їй під силу” (Moсія 4:27).
Деякі святі останніх днів звертаються до цього уривка, щоб виправдати своє небажання докладати більше зусиль або покращуватися. Проблема в тому, що вони зосереджуються лише на першій половині цього уривка.
А ось друга половина: “Але ще, необхідно, щоб вона була старанною, щоб таким чином вона могла здобути винагороду; отже, все повинно робитися за порядком”. Дві половини разом роз’яснюють, що насправді означає робити все з мудрістю і за порядком.
Молодий друг, який є спортсменом, розповів мені про феномен, що називається друге дихання, тобто відчуття оновлення сил, яке дає вам здатність рухатися вперед, навіть коли ви дуже стомлені.
Мій друг розповів, як шукає друге дихання в інших аспектах свого життя: “Студенту було б легко, повернувшись пізно додому, виправдати перевтомою своє небажання молитися, або читати Писання, або навіть регулярно відвідувати храм. Можна знайти багато виправдань, щоб не робити ці речі, особливо студентам. Але все ж таки необхідно знайти друге дихання і виконувати ті прості речі”.
Можливо, замість витерпіти до кінця, ми можемо знайти своє друге дихання—духовне дихання—і радіти до кінця. Я свідчу, що ми можемо це зробити, якщо будемо діяти за спонуканнями Святого Духа, вибирати добро, а не зло, і правильно розподіляти навантаження.